Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 1 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Андрій Река: «Якщо в 6 ранку мене немає на роботі, значить я помер»
17:19
Новосанжарський селищний голова розпочинає свій робочий день вдосвіта, коли більшість його земляків ще сплять. А відпочиває і набирається енергії на стадіоні, катаючись на роликових ковзанах. Андрію Реці невдовзі виповниться 55 років. Але енергії та життєвого завзяття в цього чоловіка вистачить на кількох сімнадцятирічних. Народився Андрій Олександрович 1 грудня 1953 року в селі Стовбина Долина, що поряд з Новими Санжарами. Працював у колгоспі, служив в армії. А закінчивши у 1979 році Полтавський сільськогосподарський інститут, розпочав свою керівну чиновницьку кар’єру. Вона склалася досить успішно. Інструктор обкому партії, з 1996 по 2002 – голова Новосанжарської РДА, з 2003 по 2006 – начальник обласної держрибінспекції. А в 2006-му Река впевнено переміг на виборах новосанжарського селищного голови. Очоливши орган місцевого самоврядування, встиг за 2 роки зробити для рідного селища стільки, скільки деякі його попередники не встигали за десятиліття. І планує балотуватися на посаду селищного голови й на наступних виборах. Говорить: «Мені тут найкомфортніше. У мене немає начальства з його інколи незрозумілими забаганками. А відчитуюсь я лише перед людьми, перед своїми земляками». Новосанжарський селищний голова не боїться і не соромиться говорити слово «моє». Моє селище, мої люди, мої депутати, мій стадіон – такі словосполучення є типовими для лексикону Андрія Реки. «А що в цьому поганого? – запитує він. – Так, це моє селище, мої люди. Якщо я говорю моє, це означає, що воно для мене рідне, я несу за все це відповідальність. Невже хтось думає, що про «чуже», «сусідське» керівник, господар дбатиме краще?» Андрія Реку у понеділок 13 жовтня ми зустріли ввечері на місцевому стадіоні. Він разом з депутатом селищної ради Романом Біжичем, місцевим підприємцем Олександром Кобою та школярками Анею та Еллою накручували кола по біговій доріжці стадіону. Їздячи на роликах, селищний голова встигав ще й розпорядження якісь по телефону давати. - Сьогодні нас мало, - зупиняється, щоб перевести дух, Река. - Це влітку я катаюсь у цілому гурті гарних дівчат. Та вони студентки, і вже поїхали на навчання». На ролики керівник новосанжарського самоврядування став у 2007 році. Спочатку було дуже важко. Але думок, щоб покинути це заняття, у впертого Реки навіть не виникало. - Я собі сказав: Або навчусь їздити на роликах, або на мені вже можна ставити хрест, - розповідає Андрій Олександрович. І продовжує: - Чому саме ролики? На них їздити найважче. Тут потрібна надзвичайна координація рухів. І Боже збав якийсь алкоголь. П’ятдесят грамів вина вип’єш - і на роликах вже не поїдеш. А на всьому іншому – ковзанах, лижах, конях, машині я давно їздити вмію. Потрібно буде - і на літаку полечу». Фантастична життєва енергія новосанжарського посадовця вражає і викликає подив та заздрість і у його друзів, і у ворогів. За день він встигає по кілька разів об’їздити селище, зустрітися із сотнями людей, вирішити десятки проблем. Напевне, немає такого куточка в Нових Санжарах, де б протягом доби не бачили чорну «Шкоду Суперб» селищного голови. І, напевне, лише такий автомобіль може витримати шалений ритм життя свого господаря. «Четвірка», яка належить раді, вже давно «лягла». А що тут дивного?, - розмірковує Река. – Мене ж на посаду не вироком суду призначили, мене люди вибрали. І вони повинні бачити мене щодня, щогодини. Якщо колись в 6 ранку мене не буде на роботі, значить я вмер». У «Шкоді» на місці поряд із пасажирським сидінням лежить набір садово-городніх інструментів, маленька пилка, ножиці для обрізування гілок, одноразові рукавички. «А вони в мене щодня в машині, - помічає зацікавлений погляд посадовець. – Є вільна хвилина, зупинився і обрізав сухі гілочки. Дерев же ми в Санжарах посадили ого-го!» За словами Андрія Реки, лише в ботанічному заказнику «Вовчі гори» 10 тисяч кущів бузку. Також за два роки, доки Река управляє Новими Санжарами, в селищі і сусідніх населених пунктах облаштовані 10 місць відпочинку, збудовані каплиця Віри, Надії, Любові і матері їх Софії, альтанки Святої Покрови, Міст закоханих. А плани ще грандіозніші. Вже в цьому році в Нових Санжарах повинен з’явитися по-європейському комфортний комунальний туалет. Він буде теплим, обладнаним сучасною сантехнікою, з душовими кабінками. І безкоштовним. «Як це, брати гроші з людей за туалет? – дивується селищний голова. – У них в селах і так все забрали. А тут ще й в райцентрі гроші за туалет здеруть. І люди ж скажуть: «Река зідрав». Та не спорудження комунального туалету за задумом Андрія Олександровича повинне стати головною подією року, що минає. Він планує поставити в центрі селища унікальний пам’ятник. Такого, за його словами, немає ніде у світі. Це пам’ятник селянській праці. Головним елементом архітектурної композиції стануть три руки, які триматимуть молоток, граблі, вила, сапу, косу та інший сільськогосподарський інструмент. Навколо центру композиції встановлять кованих з металу козенят, ягнят, поросят, домашню птицю. «Три руки – це моя «фішка», - розповідає Река. – Всі ж ми знаємо, що в «гарячу» пору селянам буквально не вистачає рук, щоб всю роботу переробити. От я й придумав такий символ». Що вражає в Нових Санжарах всіх без винятку гостей селища, так це нетипова для України чистота на вулицях селища. А ще вазони з живими квітами, котрі і вдень, і вночі стоять на вході в селищну раду. І ніхто не краде квіти, не нівечить лавочок, не розбирає на металобрухт металеві пам’ятники. Сусідні Кобеляки буквально стогнуть від вандалізму, а в Санжарах – порядок. «А що тут дивуватися, - ділиться секретом успіху селищний голова. – Просто потрібно більше з людьми працювати, роз’яснювати, переконувати, що краса робиться для них. А ще потрібно навести порядок в роботі «генделиків». У мене в Санжарах знають – не закриються після 23.00, то пивом і горілкою вже не торгуватимуть. А з листопада закриватимуться в 22 години. Нічого молоді по вулицях вночі «беятися». За словами Андрія Реки, для наведення порядку і чистоти, будівництва нових комунальних об’єктів і грошей великих не потрібно. «Ліхтарі для освітлення стадіону я взагалі за пляшку виміняв, – сміється. Потім знову напівжартома продовжує: «У мене так – створюєш бізнес, будуєш об’єкт – і Санжарам щось збудуй. І будують. Я оті 20 відсотків від вартості об’єкта, які бізнесмени віддають населеному пункту, по своїх карманах не розтикую. У мене й так все є». Дійсно, в нього є все. Є дружина Лідія, з котрою у 1972 році одружився раз і назавжди. Є троє самостійних і успішних дітей. Син Роман і донька Жанна працюють у бізнес-структурах в Полтаві, Володимир – очолює райвідділ міліції у Севастополі. Є й троє внуків. Вистачає й матеріального. А енергії ще повно. От і їздить Андрій Река на роликах та розбудовує рідні Нові Санжари.