14 жовтня православний світ відзначав свято Покрови Пресвятої Богородиці, яке сягає своїми коріннями 1164 року. За словами християнських істориків, це трапилося в Греції.
Був час, коли на грецьку імперію напали сарацини. Ворог був сильний, і грекам загрожувала велика небезпека. Раптом з’явилась Матір Божа.
О четвертій годині ночі Пресвята Владичиця йшла по повітрю. Вона була осяяна небесним світлом і оточена ангелами і сонмом святих. Святий хреститель Господній Іоанн і святий апостол Іоанн Богослов супроводжували Царицю Небесну. Приклонивши коліна, Пресвята Діва почала зі слізьми молитися за християн. Потім, підійшовши до Престолу, продовжувала свою молитву, закінчивши яку, зняла покривало і простягнула його над людьми, що молилися в храмі. Пресвята Владичиця сяяла небесною славою, а покрив у руках Її блищав «краще променів сонячних». Дивовижне явління Богородиці, що покриває християн, підбадьорило і втішило греків. Зібравши останні сили, вони перемогли сарацинів.
14 жовтня у Свято-Покровському храмі Полтавської єпархії української православної церкви, що знаходиться у мікрорайоні Кобеляк з характерною назвою «Покрівка», було особливо людно. Крім великого християнського свята, миряни відзначали іменини церкви.
- Храм створений сімдесят років тому, - розповідає Отець Георгій Момоход. - Для нас це визначна дата, яка дарує велику радість, велике світло. Божа Матір, під Покровом якої ми знаходимось, веде нас до спасіння, тобто вона є молитвениця за кожного із нас, за весь рід.
В одному з наступних номерів ми докладніше розповімо про заснування та історію храму.
- Сьогодні в нас ще одне свято, - говорить жінка з букетом квітів у руках, - день народження архімандрита Антонія.
На потрійне святкування зійшлося близько 200 християн. Після служіння на всіх, хто завітав до храму цього дня, чекала трапеза.
- Два рази на рік (ще на Георгія) ми накриваємо стіл, і всіх, хто приходить, запрошуємо до частування, – розповідає жінка, водночас розкладаючи на довгих столах із десяток салатів «оселедець під шубою».
Всі, у кого ми запитували про свято, охоче ділились знаннями та емоціями відносно нього.
- Матір Божа цього дня бере нас під свій Покров, ми молимось і прохаємо, щоб вона нас захистила від усіх бід і негараздів, помилувала нас, молилась за прощення наших гріхів, за наше покоління та покоління матусь і бабусь, які померли без покаяння, – говорить Світлана Гаврилюк. - Бо був час, коли позбавили нас церкви. Ми були без храмів, без священиків - розстріляли всіх, убили. Але не змогли зламати нашу віру. Ось бабуся Галя (стояла поряд), я її пам’ятаю, коли вона ходила до церкви, хоч і забороняли. Не можна було ходити, не можна хрестити діточок. Це робили таємно, брали всіх малят і потай носили до отця додому хрестити. Півміста хрещені тоді були таємно. Тож вклонімось Матері Божій, щоб вона врятувала нас, дітей та внуків наших. У це радісне свято відбуваються справжні дива для кожної віруючої людини. Навіть погода цього дня завжди сонячна. Погляньте на сонечко, воно «грає» як на Різдво і Пасху, ніби танцює… Зі святом вас!