16 жовтня в приміщенні УКРІНФОРМу відбулася прес-конференція "Чим загрожує остання редакція проекту нового Трудового кодексу в контексті виборів до Верховної Ради", під час якої журналісти та запрошені гості дізналися, які небезпеки чекають найманих працівників України у разі прийняття у другому читанні останньої редакції нового Трудового кодексу. Автори законопроекту – народні депутати Василій Хара, Олександр Стоян та Ярослав Сухий – не завітали на захід, хоч і були запрошені.

Як повідомили організатори заходу – представіники Громадянського фронту проти узаконення рабства – влада була змушена піти на поступки внаслідок громадянської кампанії спротиву. 2 жовтня на засіданні Комітету Верховної Ради з питань праці та соціальної політики нарешті були враховані деякі зауваження громадськості щодо проекту нового Трудового кодексу. Цьому передували пікетування та просвітницький концерт з вимогами виключити з законопроекту положення, які звужували права та свободи найманих працівників. Таким чином Громадянський фронт домігся перших перемог. Зокрема, в останній редакції Трудового кодексу виключено норми про звільнення за страйк. Причому введено нову статтю, що забороняє звільнення за ініціативою роботодавця працівників у зв’язку з їх участю у страйку чи в колективному трудовому спорі. Також з законопроекту виключено формулювання в якості підстави звільнення "якщо використання праці робітника стає для роботодавця неможливим або недоцільним". Окрім цього усунуто недолік чинного Кодексу законів про працю щодо допустимості усної форми трудового договору.

Але не дивлячись на деякі зміни, “якими можновладці намагаються замилити людям очі”, найбільш гострі недоліки законопроекту у його новій редакції залишаються незмінними. Як розповів під час прес-конференції Віталій Дудін, юрист Київської місцевої профспілки «Захист Праці» та представник Фронту, у новому проекті Трудового кодексу зберігається “одіозна пропозиція” ввести 10-годинний робочий день. Окрім цього у проекті “належним чином не зазначені гарантії діяльності професійних спілок”.

“Відсутність належного закріплення цих гарантій, за словами може ускладнити відстоювання прав професійних спілок у суді, оскільки судді, приймаючи рішення, посилаються, як правило, на положення кодексів, а не законів,” – стверджує Віталій Дудін. – “Таким чином існують побоювання, що профспілкам буде складніше відстоювати свої права у суді, зокрема, це стосується права на приміщення для роботи профспілкового органу з усіми необхідними умовами (транспорт, зв’язок, охорона, обладнання), яке утримується за рахунок власника, на отримання коштів на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу та на безперешкодне отримання інформації у результаті надсилання відповідних запитів”.

Юрист профспілки «Захист Праці» також зазначив, що в проекті збережено главу, що прямо дискримінує найманих працівників за місцем роботи. “Глава 3 переповнена нормами, які об’єктивно узаконюють правопорушення у сфері праці”, - стверджує він. За словами Віталія Дудіна, в главі є норми, які звільняють суб’єктів малого підприємництва від броні для прийняття на роботу осіб, які потребують соціального захисту та нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, дозволяють виплачувати заробітну плату раз на місяць (а не два як на всіх інших підприємствах), звільняти працівників за два тижні, а не за два місяці як на всі інших підприємствах, надають право роботодавцеві самостійно затверджувати правила внутрішнього трудового розпорядку (без узгодження з профспілковим органом як на інших підприємствах). Окрім того, про зміну істотних умов праці трудовому колективу оголошується лише за 2 тижні (а не за три місяці як на інших підприємствах) і звільнення неповнолітніх проводиться без отримання згоди служби у справах дітей.

“Пропонується скасувати будь-яку відповідальність роботодавців за порушення трудового законодавства, трудових договорів та колективних угод. Таким чином надалі всі права робітників перетворяться на чисті декларації, які можна буде легко та безкарно порушувати. Крім того максимально спрощується процедура звільнення працівника з ініціативи роботодавця”, - підсумовує юрист.

“Сьогодні частка зарплат та соціальних витрат в структурі собівартості виготовленої в Україні продукції становить близько 8%, що є одним з самих низьких показників у Європі. Проте організації роботодавців вже зараз починають вести пропаганду щодо масового скорочення зарплат, аргументуючи це світовою економічною кризою,” - розповів під час прес-конференції журналіст Віталій Атанасов, а також зауважив, що саме у цьому контексті роботодавці будуть мати зиск від запропонованої редакції нового Трудового кодексу.

Директор Центру досліджень громадянського суспільства Віталій Кулик в свою чергу підкреслив, що за такий новий Трудовий кодекс у другому читанні можуть проголосувати вже під час першої сесії наступної Верховної Ради. “І політичні сили, які за нього проголосують, зроблять максимум для того щоб не дозволити вивести його на рівень загальнонаціонального обговорення,” – вважає Віталій Кулик і додає, що лише преса та громадськість можуть завадити подібним планам.

Наприкінці прес-конференції стало відомо, що в ніч з 15 на 16 жовтня була здійснена рейдерська атака на Інститут «Республіка», який давав приміщення для зустрічей Громадянського фронту. “В нас в суспільстві є така хвороба, що всі дійсно суспільні рухи, які не проплачені якимись партіями або бізнес-структурами, натикаються на жорсткий спротив,” – коментує ситуацію Іван Шматко, один з учасників Фронту. – “Це можна було побачити, наприклад, під час нашого концерту на Хрещатику, коли нам намагались завадити. Тому є підстави вважати, що рейдерска атака також активно пов’язана з нашою діяльністю.”

 ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА:
Захід організовує Громадянський фронт проти узаконення рабства. На прес-конференцію запрошені автори зазначеного законопроекту, лідери парламентських фракцій, представники всеукраїнських та міських профспілок, громадських, молодіжних та студентських організацій, студентських профспілок.

Громадянський фронт проти узаконення рабства — об’єднання громадських, молодіжних, студентських та профспілкових організацій з метою протидії законодавчому закріпленню поневолення людей в Україні. Громадянський фронт стверджує, що не фінансується жодними політичними партіями та бізнес-структурами, а також не відстоює політичні чи економічні інтереси будь-яких провладних організацій. Фронт був ініційований під час круглого столу "Новий варіант Кодексу законів про працю - необхідність чи загроза для молоді?", що був організований Київським осередком всеукраїнської молодіжної організації «Фундація регіональних ініціатив» («ФРІ») та студентською профспілкою «Пряма дія». За час свого існування Фронт провів декілька акцій протесту та просвітницький концерт. Ці заходи були направлені не лише проти проекту нового Трудового кодексу, але й проти проекту нового Закону "Про вищу освіту", який, зокрема, пропонує узаконити примусові відпрацювання для випускників вузів. Докладніше про Фронт можна дізнатися на http://samozahist.org.ua/