Якщо всі спроби знайти роботу в місті виявляться марними, а наповнити спорожнілий холодильник нічим, є ще один спосіб порятунку.

Городяни, їдьте на село. Фахівці прогнозують - в умовах кризи туди масово вертатимуться не лише вихідці з сіл, а й мігруватимуть навіть породисті містяни. Сільські роботодавці з нетерпінням чекають кваліфікованих фахівців, складають списки вакансій і підбирають для них житло.

У селі чекають на поповнення. Його тут прогнозують соціологи. Кажуть, на піку фінансово-економічної кризи охочих переїхати з міста до села побільшає. Тут і робота всім знайдеться, і їжа завжди поруч.

Ольга з чоловіком ніби передчували економічну кризу. Чотири місяці тому проміняли столичне життя на сільське. Купили старий будинок, поруч зводять новий. Мріють про власну городину і чекають весни.

Ольга Скриль, юрист: “Ми вже навіть купили дерева, будемо дерева, малину садити. Тут ввечері виходиш, тихо, темно, а в Києві автомобілі, вихлопи - це діє на дітей, хотілося, щоб діти росли кріпкимиі здоровими.”

Роботу Ольга знайшла швидко. На неї, дипломованого юриста, відразу кинули оком в сільській раді. Тепер вона тутешня правниця. Сільський голова каже, вакансій для імовірних трудових мігрантів-містян у них ще чимало.

Петро Примак, голова Гоголівської сільської ради: “Село готове їх прийняти, в нас дуже багато підприємсвт на території села, які потребують робочу силу, особливо соціальна сфера, дитячі садочки, школи, лікарні, не кажучи вже про підприємства.”

Найбільше чуткам про трудову міграцію тішаться в дитячому садочку. Чекають дипломованих фахівців. Такі нині у дефіциті.

Валентина Мишкоріз, завідувачка дитячим садком: “Нам потрібні психологи, вихователь-методист, медичний працівник, в нас в штатному розписі є медична сестра. Але нині дистадок не укомплекований, і так іде протягом двох останніх років.”

Трудовим прибульцям обіцяють соціальне помешкання. Як от цей будинок для вчителів і медиків. Просторі квартири і всі умови.

Леся Бердиєва, вчителька: “Кухня теж простора, гарна, красива, нам дали гарні дуже квартири, ми задоволені.”

Фахівцям не дипломованим теж робота знайдеться. У сільських агрофірмах бракує рук. У ціні трактористи, механізатори, фасувальники. Про потік міських робітників тут мріють, але не дуже вірять.

Сергій Плакса, директор аграрної фірми: “Із міста в село ніхто не поїде. Це я вам гарантую, всі тікають з села, одержують менше, ніж ми платимо, але їдуть у місто.”

Та голод не тітка, як припече, то й поїдуть, упевнена сільська влада. Тому про всяк випадок складають списки вакансій і підшуковують вільне помешкання.