Наприкінці минулого тижня відбувся останній матч футбольної Прем’єр-ліги 2008 року. Київське “Динамо” перемогло маріупольський “Іллі­чівець” із рахунком 4:3. Три українські клуби – “Металіст”, “Динамо” та “Шахтар” – цього сезону зіграють ще по одному двобою в єрокубках, інші клуби вже у відпустці.

Завершення осінньої частини чемпіонату – хороша нагода підбити проміжні підсумки. Власними міркуваннями стосовно цього “Газета” попросила поділитися відомого в минулому футболіста Вік­тора Леоненка. Колишній фор­­вард, як завше, за “словом у кишеню не лізе”, на будь-яку тему готовий говорити все, що думає.

– Чемпіонат України мені по­чав подобатися більше, – розпочав розмову Віктор. – Однак прикро, що “Шахтар” відстав, а загалом уперта боротьба, тепер уже не дві команди конкурують у турнірі. Вболіватиму за полтавську “Ворс­клу” й особисто за Миколу Павлова. А Мирон Маркевич зі своїм “Металістом” уже давно продемонстрував, чого вартий. Він хороший тренер, у його команді немає “зірок”, проте харків’яни грають дуже добре. Молодці...

– На ваш погляд, донецький” Металург” має шанси продовжити боротьбу за нагороди навесні?

– Думаю, в них не­має шан­сів. Давно говорив про це, а останні протистояння підтвер­джують мої слова. В останній грі з “Чорноморцем”, примі­ром, вони втратили очки. Спер­­шу донецький “Металург” ніхто всерйоз не сприймав, а коли ця команда очолила тур­нірні перегони – ставлення до них змінилося. Ось тут і почалися невдачі. Не сказав би, що “Металург” пристойно виглядає на полі. Вони вже втратили очки, робитимуть це в завершальній стадії чемпіонату. Донеччани нестабільні. Крім того, прихід нового тренера сприяв емоційному під­не­сенню футболістів, коли наші гранди в Лізі чемпіонів билися, вони набирали очки. А потім усі схаменулися і потроху все стає на свої місця. Але я все одно задоволений: що більше команд перебуватимуть на перших позиціях турнірної таблиці, то краще.

– Як гадаєте, наступного року в Лізі чемпіонів тради­ційно гратиме “Динамо” та “Шахтар”? Чи “Металісту” вдасться протриматися на горі турнірної таблиці?

– Сподіваюся, “Металісту” вистачить сил. До того ж, не варто списувати з рахунків “Ворсклу”. В Україні побіль­шало цікавих команд. Як було останніми роками: лідери втекли, всі інші борються за третє місце. Тепер ситуація зовсім інша.

– Рік тому була схожа ситуа­ція. “Дніпро” був зимовим чемпіоном, “Динамо” втратило чимало очок... Але навесні за перше місце знову змагалися гранди...

– Вірю, що в цьому чем­піонаті інтрига втримається до кінця. Головне, щоб у “Металіста” вистачило сил, адже команда може легко фінішувати на другому місці. Стосовно “Шахтаря”... Уже не раз висловлював свою думку про Мір­чу Луческу. Його таки вирішили залишити в команді. Можливо, це правильне рі­шення. Не варто в розпалі сезону змінювати наставника. Все одно перед ними особливих завдань не ставлять. Імовірно, “Шахтар” проявить се­бе в УЄФА.

– У “Дніпра” непоганий бюджет, узимку минулого року придбали кваліфікованих гравців, а результату немає...

– Схоже, проблема в мікро­кліматі команди. У “Дніпра” хо­роші наставники. Протасов – висококваліфікований спе­ці­а­­ліст, Безсонова теж поважаю як футболіста, тренера та людину. Але в колективі ко­їться щось не те. Справді. Глянеш на прізвища футболістів – здавалося б, не погана команда, але результату немає. Складно сказати, що саме не так.

– Цього тижня київське “Динамо” боротиметься за місце в зоні Кубка УЄФА. Як оціните шанси киян на успіх у поєдинку з турецьким “Фенербахче”?

– Якщо гратимуть так, як з “Іллічівцем”, – шансів немає.

– Але ж настрій на двобій буде абсолютно іншим...

– Після таких матчів настрою може й не бути. Інша річ, що Юрій Сьомін з Олегом Лужним “накрутять” футболістів. Якщо зараз не ви­йдуть в УЄФА, то сезон “провалено”. Хоча я до цього звик: добре починаємо, погано завершуємо. Чому? По-перше, не вистачає майстерності, а крім того, великий відсоток “щастя” нам сприяє. Йдеться і про “Динамо”, і про “Шахтар”. Фортуна часто прихильна до нас на початку, а коли доходить до завершення, ліміт “щас­тя” вичерпується. Як не крути, але з португальцями в останньому протистоянні ми перемогли випадково, вдома, мабуть, заслуговували на ні­чию. А перемог, якщо зважати на гру, не повинно було бути. Тому й кажу, що вдалими результатами “Динамо” в Лізі чемпіонів значною мірою завдячуємо прихильності Фортуни. Та попри все, хлопці – молодці. Щоправда, мені не подобається, як “динамівці” іноді поводяться на полі. Та ж червона картка Алієва... Він або ще дитина, або нерозумний. Інших варіантів немає. Так підводити команду в Лізі чемпіонів не можна. Алієв же не рятував у тому епізоді команду... Йому дуже пощастило, що він не грав у наші часи, а то йому перепало б.

– А що було б з Алієвим у ваші часи?

– Мабуть, у душі втопили б (сміється)... Він же не в індивідуальному виді спорту ви­ступає, його вчинки позначаються на всій команді.

– Півроку елітні клуби України відіграли під егідою Прем’єр-ліги. Ви як уболівальник зміни побачили? Мож­ливо, суддівство поліпшилося чи ще щось...

– Зараз про суддів важко говорити, оскільки багато поєдинків обслуговують іноземці. Хоча нічого при цьому нічого не змінюється. Просто керівники клубів із думкою про неупередженість арбітра почуваються спокійніше, але кваліфікацією суд­дів вони не переймаються. До прикладу, історія в Росії. При­­їздить іноземець і судить гірше, ніж місцеві. Варто серйозніше ставитися до своїх арбітрів. А те, що створили Прем’єр-лігу, не від­чув. Мабуть, це відчула Федерація футболу, але аж ніяк не вболівальники. Нині клуби стають відкритішими, вимоги до полів – жорсткішими. А інше не змінилося. Доб­ре, що вже є п’ять-шість команд, які змагаються в кожному двобої. А так, чи це Прем’єр-ліга чи вища, особливого значення не має.

Розмовляв Гліб Ваколюк