Простий роботяга-українець навряд чи щодня носить у гаманці більш ніж двісті-триста гривень. Та й у квартирі цього трудяги навряд чи лежать грубі гроші.

Та якщо в кишеню такої людини залізе злодій або його квартиру “обчистять”, згідно з діючим законодавством кримінальним злочином це не вважатиметься.

Закон, яким зробили недоторканними для правоохоронців більшість дрібних злодіїв, народні депутати прийняли у 2003 році. У Кодекс України про адміністративне правопорушення та Кримінальний кодекс тоді внесли поправки, згідно з якими кримінальна відповідальність за крадіжки настає з суми, яка дорівнює трьом неоподатковуваним мінімумам. Три неоподатковувані мінімуми (17 грн.), швидко підрахує читач, сьогодні становлять 51 гривню. Як би не так! Це для нас, нормальних людей, які ще пам’ятають таблицю множення. А народні обранці з арифметикою не дружили. Вони довго мудрували над поправками до кодексів і нарешті здогадалися “для спрощеної процедури підрахунку” створити в країні ще один неоподатковуваний мінімум – спеціально для злодіїв. “У частині кваліфікації злочинів, - вказано в законі, прийнятому у 2003 році, - сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги”. Тобто для всіх чесних громадян три неоподатковувані мінімуми – 51 гривня, а для злодіїв у 2007 році три неоподатковувані мінімуми становили 600 гривень. Зараз – понад 800 гривень.

Львівські міліціонери розповідали, як протягом місяця тричі ловили злодія, який вправно викрадав гаманці у маршрутках. І щоразу він відбувався дрібним штрафом за “адміністративне порушення”. Коли розповідали цю історію, пригадав жінку, з якою їхав у маршрутці. Після чергової зупинки вона помітила, що її сумочка відкрита, гаманець зник. Крізь сльози жінка почала у відчаї розповідати, що їхала до свого чоловіка, який лежить у лікарні. Везла гроші на ліки та інші потреби нашого “безкоштовного” лікування. Може, той самий злодій, якого тричі ловили міліціонери, викрав гаманець і у цієї жінки? І тим самим позбавив її чоловіка надії на нормальне лікування?

Частину прокльонів, які проголошувала обкрадена жінка на адресу злодіїв, мали б прийняти на себе й народні обранці, які вирахували у 2003 році злодійський неоподатковуваний мінімум”. А може, майнула єретична думка, річ не в тім, що депутати погано знали арифметику? Може, просто злодії зібралися разом, взяли зі свого “общака” певну суму й заплатили за встановлення для злодійського товариства свого “злодійського неоподатковуваного мінімуму”? Це називається - пролобіювати...

У мусульманських країнах злодіям відрубували руки за посягання на чуже майно. В європейських країнах кримінальне право базується на постулаті про недоторканність приватної власності. Там однаково жорстко покарають і за зірване у чужому саду яблуко, і за крадіжку десяти євро. А в Україні законодавство чітко визначило, що безкарно красти ДОЗВОЛЕНО! До певної суми.