Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Новорічні клопоти в усі часи були
схожі: чим накрити святковий стіл, у колі яких людей у щирому
спілкуванні провести особливу ніч. Колись так само, перебуваючи на
Волині, переймався цим і гетьман Іван Мазепа (на фото). У новорічні дні
зустирічі 1706 року випало йому не раз проїхатися з Кременця на Броди,
а звідти у Дубно.
Справа в тому, що ще з осені 1705 року, під час Північної війни, йому з
козаками, виконуючи завдання Петра І, довелося втихомирювати
заворушення на Правобережжі, викликані чварами серед польської шляхти.
Квартирував із військом у Дубні на Волині (нині Рівненщина).
І вже тоді, очевидно, виношував плани зближення зі шведським королем
Карлом ХІІ - той міг би стати союзником у прагненні Мазепи протистояти
політиці Петра І в Україні.
Ось як про цю сторінку біографії Івана Мазепи розповідає "Історія
Русів": "Гетьман, не виходячи з Польщі, розташував війська свої на
зимові квартири у частині Галичини і мав головну квартиру в місті
Бродах, а звідтіль приходив узимку з легким корпусом до міста Мінська і
був при тому в місті Слуцьку, начебто для нарад з польськими вельможами
про способи подальшого ведення з шведами війни із кращим, супроти
попереднього, успіхом; вернувшись до Бродів, привів він із собою
кількасот польських охочих з жовнірства їхнього, нібито прихильних до
партії попереднього короля Августа і загнаних прибічниками нинішнього
короля Лещинського..." З Дубна й Бродів гетьман часто навідувався до
княгині Ганни Дольської на хутір Біла Криниця біля Кременця. Княгиня
була в родинних зв"язках із підтриманим шведами познанським воєводою
Станіславом Лещинським, який волею обставин став польським королем.
Можна було б і з ним обговорювати перспективи входження України до Речі
Посполитої на умовах повноправної автономії, проте не залишалося
сумнівів: верховенство в політиці все-таки матиме Карл ХІІ. А тут ще й
царський посланець на Волинь Олександр Меншиков заповзявся
розпоряджатися козаками, не беручи до уваги думку гетьмана. Причому цар
ще й заохотив його сатрапські вихватки, надавши у володіння Корець і
Полонне.
1706 рік Іван Мазепа зустрічав у гостинному двоповерховому палаці
Дольської - його запросили бути хрещеним батьком онука Ганни.
Бенкетували дві доби, майже безперестанку. При вишуканих напоях та
наїдках добре точилася розмова, раз у раз зринала пісня. Мазепі
приписують авторство кількох пісень. Людиною він був і справді
поетичною, непересічною. Щедро підтримував будівництво та відновлення
церков, був меценатом мистецтва. Чи ж не прояв це особливого складу
вдачі: більш як у 60 літ закохатися в юну Мотрю Кочубей? Його листи до
неї - то свідчення піднесеності, окриленості і смішної наївності
водночас.
Та Новорічні турботи 1706-го були далекі від ліризму. В одному з
тестаментів зберігся запис, що після двох днів святкувань Мазепа з
княгинею Дольською вирушили з Білої Криниці на Броди. Він позичив їй
під заклад маєтку в Чорному Острові 10 тисяч дукатів. Важко сказати,
навіщо. Принаймні не для розваг. Приятелювання з Ганною (ймовірно,
попервах то було й щось більше) Мазепа, безумовно, використовував і з
політичною метою - для з’ясування настроїв шведського двору та
передумов угоди зі Швецією. Коли згодом Ганна недвозначно в листах
натякнула про свої претензії на почуття Івана Мазепи, той поставився до
цього показово легковажно.
Утім, тут багато неясного. Адже одного разу після перебування з
царевичем Олексієм у Жовкві гетьман попросив його їхати, а сам завернув
до Кременця, на Білу Криницю. Затим княгиня надсилала листи Мазепі у
Львів, Київ. Але той попросив Пилипа Орлика, аби склав чемну відповідь
із проханням більше не писати.
Що стало причиною охолодження в стосунках - вік Ганни (поза 50 літ), її
переконання чи легковажність залицяльника, не довідався ніхто. А
новорічні гуляння під Кременцем залишилися однією з романтичних
сторінок у біографії гетьмана.
До публікації підготував
Степан КАРАЧКО, краєзнавець
Для «БукІнфо» (с)