Згідно із рішенням уряду, ухваленим минулого тижня, офіційна статистика щодо динаміки української економіки відтепер оприлюднюватиметься раз на квартал, а не щомісяця, як було раніше.

Проте економісти, такі, як керівник групи радників голови НБУ, вже називають свої підрахунки падіння ВВП України – до рекордних 20% у порівнянні із січнем минулого року. Утім, навіть відкрита інформація, зокрема, дані про промислове виробництво, дають змогу підраховувати загальний показник. У президентському секретаріаті називають “приховування” головного економічного показника невипадковим.

Зазвичай офіційні статистичні показники щодо розвитку української економіки за попередній місяць оприлюднювалися Державним комітетом статистики в середині наступного місяця. Проте саме напередодні оприлюднення чергових показників у Держкомстаті повідомили, що не публікуватимуть показників динаміки ВВП за січень, оскільки перейшли на міжнародні стандарти, і цього року цей показник оприлюднюватиметься один раз на квартал.

Отже, підрахунки керівника групи радників голови Нацбанку Валерія Литвицького про те, що січневе падіння українського ВВП склало близько 20% не є офіційними. Крім того, як твердить експерт Інституту світової економіки Ірина Клименко, у Національному банку завжди користувалися своєю, внутрішньою статистикою, інколи відмінною від офіційної. Але саме рішення Держкомстату відмовитися від щомісячного оприлюднення даних щодо динаміки ВВП, каже пані Клименко, дещо насторожує, особливо, якщо враховувати, що Україна вже давно перейшла на міжнародні стандарти обліку:

“Для порівняння із іншими країнами, можливо, так зручніше робити, може, їм здається, що це коректніше. Але Україна вже давно збирає всю економічну інформацію відповідно до тих стандартів, що прийняті у світі. Тому мені не зовсім зрозуміло, чому Держкомстат відмовився від того, щоб оприлюднювати інформацію у тому режимі, в якому він робив це раніше. Мені здається, що нічого випадкового не буває випадковим.”

Крім того, економісти можуть вирахувати показник ВВП за іншими показниками, адже інформація щодо динаміки у промисловості, сільському господарстві, транспорті, торгівлі та фінансах залишається цілком відкритою. Із офіційного сайту Держкомстату, наприклад, будь-хто може дізнатися, що скорочення виробництва в українській промисловості склало 16.1% у порівнянні із груднем, і 34.1% у порівнянні із січнем минулого року, коли кон’юнктура на головну продукцію української промисловості – метал та хімію була дуже сприятливою.

Попередній рекорд падіння промислового виробництва було встановлено у 1994 році, коли скорочення сягло понад 32%. Утім, із сайту Держкомстату можна дізнатися, що падіння в українському будівництві є ще глибшим – понад 57%. Крім того, транспорт “впав” на 35%, а роздрібна торгівля – на 8%, хоча минулого року вона зросла на майже третину. Єдиною галуззю української економіки, яка у січні ще зберігала зростання, є сільське господарство, виробництво у якому у порівнянні із січнем минулого року зросло на 0.5%. Утім, тут треба пам’ятати, що 2006 рік був неврожайним, а тодішній уряд обмежив експорт зерна з України, так що база порівняння у січні 2007 року була досить низькою.

Про те, що і з відомих даних можна досить ясно уявити масштаби негараздів в українській економіці, кажуть і у президентському секретаріаті, прес-служба якого поширила оцінки першого заступника голови секретаріату Олександра Шлапака:

“Розвиток ситуації з ВВП - секрет Полішинеля. Більше того, погіршення ситуації на мікрорівні уже відчули сотні тисяч співвітчизників - через неповні чи невчасні виплати зарплат вчителям, медикам, правоохоронцям; затримки з пенсіями та соціальними виплатами. Цю тезу підтверджує і те, що уряд не зміг виконати зобов‘язання щодо низки макроекономічних та бюджетних показників, погоджених у Меморандумі з Міжнародним валютним фондом. Очевидно, реальний стан речей не «підпорядковується» оптимістичним заявам керівників Уряду, які, зокрема, стверджують про відсутність проблем з виконанням Держбюджету.»

Нинішні українські економічні показники дуже схожі на російські, хоча минулий рік Росія завершила із зростанням ВВП у 5.6%, тоді як українська економіка зросла лише на 2.1%. Але за перший місяць цього року промислове виробництво у Росії скоротилося на 16% - повідомила Федеральна служба державної статистики цієї країни. У грудні минулого року це скорочення становило 10%. Обвал російської промисловості у січні поточного року став найбільшим від жовтня 1994 року, а під час дефолту 1998 року російська промисловість впала на 15%.

У США, де і розпочалася нинішня економічна криза, дані про динаміку ВВП дійсно поширюють раз на квартал. У четвертому кварталі минулого року падіння американської економіки склало 3.8%, а у третьому – 0.5%. Скорочення економіки Британії у четвертому кварталі минулого року склало 1.5%, Німеччини – понад 2%, Франції – 1.2%.

Китаю, економіка якого є серед найбільш динамічних у світі, збережеться досить потужне зростання – до 8.4% у поточному році, проте і цій країні все ж таки не вдасться уникнути уповільнення, адже минулого року зростання китайської економіки становило 9.1%.