Родина
Чимкалюків із райцентру Косів Івано-Франківщини не може зайти до своєї
хати. Подвір’я їхнього будинку приватизувала сусідка Євгенія Музика, 72 роки.
— Тільки кілька місяців тому дізнався, що виявляється, вже 14 років топчу чужий двір, — обурюється 37-річний Андрій Чимкалюк.
Чоловік веде до свого помешкання. Високий сірий будинок стоїть
неподалік центру. Поряд — садок. Між старими деревами розкидані уламки
пластмаси, паперу, ганчір’я, порожні поліетиленові пляшки.
У будинку мешкають три родини. Аби привести до своєї квартири, Андрій обходить навколо.
— Інакше не можу, — пояснює. — Сусідка виходить і кричить, що тут ми
не маємо права ні ходити, ні будуватися, ні діти в пісочниці не можуть
гратися.
Чимкалюк має дружину і двоє дітей. У квартирі живуть з 1960-х. Помешкання належить матері Андрія — Євдокії Шкрібляк.
— Поряд з нами оселилися ще дві родини — Євгенії Музики та Раїси Михальчук, — долучається до розмови дружина Андрія, 35-річна Світлана Чимкалюк.
— Ми всі маємо по одній кімнаті. Свою хату ми приватизували 5 років
тому. Але подвір’я не дозволяли ділити. Казали: треба спочатку скласти
співтовариство мешканців. Ми не квапилися. Раїса тут не живе, кімнату
здає квартирантам. Євгенія Музика живе з донькою Галиною, яка працює у
фінвідділі при райдержадміністрації.
Торік Чимкалюки вирішили поставити біля хати лазню. Попередили сусідів. — Тоді сусідка загорлала, що вся територія її. Показала акт на право
власності земельної ділянки, — додає Андрій. — А далі почалося: не маєш
права ходити, дітям гратися — зась. Восени пісочницю для малих зробив,
то сусідка міліцію викликала. Каже: діти граються, а їм не положено.
Міліціонери до нас вже щотижня приходять. Музика звертається, що ми то
вікна їй б’єм, то стіни хати каналізаційними стоками вимазуємо.
Підходимо до квартири Музики. Стіни помешкання облиті нечистотами, деяких вікон немає. На стукіт ніхто не відкриває.
— Прошу мене не чіпати, я нічого не знаю, — відказує 53-річна Галина Музика по телефону. — Власник не я, а моя мама. З нею треба говорити.
Сусіди Чимкалюків знають про їхній конфлікт із Музикою.
— Там навіть нема про що говорити, — махає рукою на квартиру Музик Христина Барчук, 52 роки. — Дві баби поряд живуть, між собою зжитися не можуть. Та молода десь при владі, от і зробила все на свій лад.
Барчук теж скаржиться на Музик. Говорить, що ті приватизували дорогу.
— Заплатили грошей кому треба, от і забрали всю дорогу, —
обурюється. — А я до своєї хати, виходить, літаком маю літати. Коли
йду, то вони мені услід таке вискажуть, що жити не хочеться.
У міському землеуправлінні знають про конфлікт
Музик-Чимкалюків-Барчуків. Землевпорядником понад 14 років працює
Лариса Волощук. Жінка обіцяла пояснити, чому колективну землю
приватизувала одна людина. Однак застати її не вдалося упродовж кількох
днів.
Вікторія ЦИМБАЛІСТА http://gazeta.ua
|