— Він зробив аналог австрійської зброї, — каже начальник райвідділу міліції Віктор Марухно, 38 років. — Ми ще не визначили, до якого виду належить ця нарізна зброя. Дуже вона рідкісна. Ніколи б не подумали, що таке в нашому районі може бути.

Міщук раніше працював токарем на місцевому машинобудівному заводі. Правоохоронці припускають, що міг виготовляти елементи зброї на роботі.

— Ще 1993 року в газеті ”Мисливство та рибальство” я прочитав, що неможливо зробити гладкоствольне оружіє, — пояснює Дмитро. — За два роки така ж сама стаття. Мене це просто заїло. Вирішив сам змайструвати таку зброю. Для мене красоти не треба, аби надьожно. Робив пістолет п’ять років. Хранив деталі в дивані.

Запитую, чи знав, що порушує закон.

— Та яка це зброя, це ж металобрухт, — дивується чоловік. — Я ж його сам зробив. Удома! Щоправда пробував стріляти по мішенях. Працює.

Із дружиною Дмитро розлучився 16 років тому. Має двох синів. Останні п’ять років працював  токарем у Києві. Торік у листопаді його звільнили.

— Аби мене не посадили, бо мати помре, — журиться Міщук. — А умовно — хай хоч довічно дають. Ви як напишете, то мені ше добавлять. Ось роблю з металу ворота мамі. Зверху орла вчеплю.

82-річна Неля Степанівна підтримує сина.

— Він у мене золота дитина, — каже жінка. — Таких треба ше пошукати.

За виготовлення та зберігання вогнепальної зброї проти Міщука порушили кримінальну справу.

— Він каже, що виготовляв для себе, — пояснює начальник райвідділу. — Але питання: чому з глушником? А взагалі, він здав зброю добровільно.