Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Одеська мерія не визнає правового пріоритету Конституції України
10:04
13 березня біля Приморського районного суду м. Одеси кількадесят
громадян України провели пікет, вимагаючи призначити розгляд позову
депутата міської ради Олексія Гончаренка до Одеського міськвиконкому з
вимогою скасувати рішення від 20 грудня 2008 р., яким були суттєво (на
61-86%) підвищені тарифи на послуги теплопостачання та гарячу воду. Це
рішення на думку депутата прійнято з порушенням вимог чинного
законодавства України (для бажаючих ознайомитися з текстом позову він міститься в додатку до новини).
Позов
передано для розгляду судді Світлані Ярош – саме тій, рішенням якої у
2005 році Едуард Гурвіц без призначення позачергових виборів сів в
крісло міського голови. В порушення процедури дату розгляду позову досі
не визначено, хоча поданий він був більше двох тижнів тому.
Під
час пікету було вчинено провокацію: троє підлітків з закритими
обличчями кинули в бік О.Гончаренка презервативи, наповнені зеленкою.
Один з «набоїв» розірвався просто на голові у кореспондента, який в той
час брав у депутата інтерв’ю, і залив як самого журналіста, так і все
навколо: учасників пікету, пресу з усїєю апаратурою і бетонний паркан
Приморського суду. Помічники О.Гончаренка наздогнали одного з хуліганів
і передали його в руки міліції. Він виявився неповнолітнім (1993 р.н.)
курсантом юридичного коледжу Олександром Мельником. Вочевидь майбутній
юрист ще не так добре знає законодавство, і не в курсі, що його дії
містять і хуліганство, і перешкоджання професійній діяльності
журналістів, і умисне псування державного майна (пофарбований в зелений
колір паркан суду), і ще багато різних складових, що підпадають під дію
різних кодексів, в тому числі Кримінального.
До речі, цікаво,
чому хулігани скористалися саме зеленкою. Адже повідомлення про
проведення акції було подано до міськвиконкому молодіжною організацією
саме з такою назвою - «Зеленка», яка входить до очолюваного Олексієм
Гончаренком громадського об’єднання «Качество жизни для одесситов».
Кумедним ім’ям «Зеленка» завдячує студентам-медикам, які заснували її в
2002 році, а основним напрямком роботи ГМО тоді був екологічний. Так
ось: окрім працівників виконкому ніхто не знав, що саме «Зеленка» взяла
на себе відповідальність за організацію пікету. Тому наводить на певні
роздуми і вибір «зброї масового ураження», і неочікувана присутність
поруч з Приморським судом кількох членів організації «Свободная
Одесса», підконтрольної меру Едуарду Гурвіцу, які намагалися влаштувати
альтернативний пікет.
Але найбільший сюрприз очікував
відповідального за акцію, одного з керівників «Зеленки» Олега Звягіна.
Вже після закінчення пікету на його ім’я надійшов факсом з Управління
внутрішньої політики міськвиконкому лист, оформлений заднім числом, де
вказано: «Ваше звернення про проведення масового заходу у формі пікету
розглянуто, і за результатами розгляду повідомляємо наступне». І далі
на двох сторінках, з посиланням на законодавчі документи часів СРСР (!)
детально пояснюється, чому громадська акція, про яку її організатори за
всіма правилами повідомили за два дні до проведення, є незаконною (!).
Будучи
не в змозі передати весь, як то кажуть в Одесі, «цимес» цього
непересічного документу, викладаємо його фотокопію. Хочемо тільки
зауважити, що голова Управління внутрішньої політики Одеського
міськвиконкому пані Наталя Чайчук, яка підписала листа, вочевидь
обізнана в законах України на тому ж рівні, що й хлопчина, який кидався
в депутата презервативами з зеленкою. Схоже, пані Чайчук все ще живе за
законами СРСР 20-річної давнини. Бо чиновник, що розбирається в чинному
законодавстві, давно мав би знати, що за Конституцією України громадяни
не зобов’язані питати у місцевої влади «одобрям» на мирні громадські
акції, а лише повідомляють про їх проведення. Тому «розгляд і
повідомлення результатів» в цьому випадку є наочним прикладом
юридичного невігластва та перевищення повноважень, які дають привід
сумніватися у професійній придатності начальника Управління внутрішньої
політики Одеського міськвиконкому.
Однак практика використання
законодавства часів СРСР для оголошення мирних зібрань незаконними не
може не хвилювати, тому ми звернулися до фахівців за юридичною оцінкою
цього небезпечного прецеденту:
Наталя Закордонська, юрисконсульт (м. Одеса): Відповідно
ч. 1 ст. 39 Конституції Украіни и ст. 11 Конвенції про захист прав
людини і основних свобод, яку Украіна ратифікувала 17.07.1997 р,
громадяни мають право збиратися мирно, без зброї и проводити збори,
мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких заздалегідь
повідомляються органи місцевої влади та самоврядування.
Положення
ч 1 ст.39 Конституції України не містить термінів повідомлення органів
виконавчої влади та місцевого самоврядування про проведення мирних
зібрань громадян, і це було предметом розгляду Конституційним судом
України (справа про завчасні повідомлення по мирні збори, рішення КСУ №
4-рп/2001 від 19.10.2001 р.). В своєму рішенні КСУ констатував той
факт, что визначення конкретних термінів завчасного повідомлення має
стати предметом законодавчого регулювання. Тому посилання на терміни
сповіщення, встановлені Указом Президії Верховної Ради СРСР від
28.07.1988 р. «О порядке организации и проведения собраний, митингов,
уличных походов и демонстраций в СССР» є неправомірними.
При
тому в Україні закон, що регламентує вказані терміни, так і не було
прийнято, незважаючи на те, що проекта Закону «Про порядок організації
на проведення мирних заходів»було розроблено Мінюстом і подано на
розгляд Кабінету Міністрів України 27 лютого 2008 року.
Крім
того, слід зазначити, що Управління внутрішньої політики, даючи оцінку
законності громадського заходу, перевищило свої повноваження, оскільки
згідно з ч.2 тієї ж ст. 39 Конституції України обмеження права на мирні
зібрання можуть встановлюватися тільки судом і виключно в інтересах
національної безпеки і громадського порядку. Відповідно, тільки суд
може дати правову оцінку діям організаторів мирного зібрання.
Олег Березюк, адвокат, Голова Президії ВГО «Українське юридичне товариство» (м Київ): Дійсно,
з часів СРСР не було іншого нормативного акту, який би регламентував
термін повідомлення про громадську акцію, і законодавством України досі
цей термін не визначено. Але Конституція України нам каже про те, що
такі мітинги проводити можна, ми маємо на це повне і законне право, і
щоб упорядкувати цей процес і забезпечити громадську безпеку,
організатори мають попередити про те, що в такому-то місці і в такий-то
час відбудеться мирна акція.
В принципі, забороняти це мерія
не має права – Конституція захищає право громадян на мирні громадські
акції і має в цьому пріоритет. Законні вони чи незаконні, це питання
вирішується виключно в судовому порядку. Те, що вони пост-фактум
кажуть, що це незаконно – то вже їхні проблеми, які просто демонструють
їхню юридичну неграмотність.