Родина Диких із Хмельницького добивається правди в розслідуванні кримінальної справи по дорожньо-транспортній пригоді. В аварії загинув їхній син 27-річний Максим Дикий, який був за кермом вантажівки. Слідство визнало його винним. Але родичі вважають, що відповідальність має нести водій другої машини Володимир Прокопенко.

16 вересня 2008-го Максим із дружиною Лілією вантажним автомобілем МАН поверталися від родичів із Миколаївщини. Заїхали на ринок в Одесу.

— Ми загрузилися на сьомому кілометрі, — розповідає Лілія Дика, 23 роки. — Переночували на стоянці та поїхали далі. Під’їжджали до Летичіва на Хмельниччині. Я почула удар у задню частину машини. Ішов дощ, дорога була слизька. Машину почало носити. Чоловік крикнув: ”Тримайся”.

МАН з’їхав на узбіччя, налетів на пагорб і перекинувся на лівий бік. Вантажівка просунулася кілька десятків метрів, перекрила смугу.

— Максім питає: ”Ти жива?” — пригадує Лілія. — Це останні слова, які я почула. Відповісти не встигла. Наступним ударом мене викинуло з кабіни.

У перекинутий автомобіль Диких врізалася інша вантажівка — ”рено” з 10 т парфумерії. Від удару МАН став на колеса і зсунувся на узбіччя. Максим Дикий загинув. Пасажирку ”рено” Тетяну Ящук забрали в обласну реанімацію. За три дні вона померла. Водій ”рено” Володимир Прокопенко із Сумщини не постраждав.

— Мене спасло то, що ударом викинуло з машини, — веде далі Лілія Дика. — Спинилися інші автівки. Дивлюся, Максим повис на рулі. Один шофер підійшов до чоловіка, потім до мене, помахав головою: ”Він все”.

— Ми не наймали адвоката, — додає мати Максима Наталія Дика, 50 років. — Були увєрєні, що винен той водій.

Слідчий Летичівського райвідділу міліції Юрій Вапельник пояснив: він перевірив усі факти і не бачить підстав порушувати кримінальну справи проти Прокопенка. Бо водій МАН начебто втратив керування і перекинувся.

За два місяці до аварії під Летичевом водій ”рено” потрапив в інше ДТП. До з’ясування ситуації у нього забрали водійське посвідчення і видали про це тимчасову довідку. Він не мав права сідати за кермо. Бо на лівій руці в Прокопенка немає чотирьох пальців. За законом ”особа не може керувати транспортним засобом категорії ”С” при відсутності чи нерухомості двох чи більше пальців на правій чи лівій руці”.

— Слідчі не звернули увагу на мої покази, — каже Лілія Дика. — Кажуть, що першого удару ззаду не було. А я кажу: він нас хотів обігнати, зачепив у лівий бік і зіпхнув із дороги.

Автомобілі, що потрапили в це ДТП, стоять неподалік посту ДАІ біля Летичева. На фургоні МАНу є вм’ятина з лівого боку. Це підтверджує розповідь Лілії.

Володимир Прокопенко про події свідчить у протоколі по іншому: ”Фура наїхала на бугор, перекинулася і перегородила дорогу. По зустрічній смузі їхали машини. Мені не залишалося нічого іншого, як гальмувати. Я вдарив і підняв фуру на ноги. До аварії їхав 50 км/год”.

Родичі Максима Дикого звернулися до Летичівського райсуду, вимагаючи справедливого розслідування. Їм відмовили, бо Лілія Дика не є потерпілою, проходить у справі як свідок. Рідні звернулися до апеляційного суду.

Пошкоджені автомобілі ніхто не охороняє. Із них починають знімати запчастини. У кабіні МАНу донині лежить велика іграшка-вантажівка, яку Максим віз своєму 5-річному синові.

— Як виросту, стану водітєлем фури, — каже син Дикого Михайло. — Коли папа приїжджав із камандіровки, то купляв мені ігрушки. Я за папою скучаю.