Україна-НАТО-Росія: лебідь, рак та щука - 26 Березня 2009 - Інформаційно-розважальний портал "ЕХО"

Так визначили ситуацію з цим трикутником голови територіальних громад Волині, які взяли участь у тренінгу «Національна безпека України і НАТО», організований Сіверським інститутом регіональних досліджень у Луцьку за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження».

Більшість з двадцяти п’яти посадовців, що стали учасниками навчального заходу, вважають тему НАТО актуальною для України та визнають НАТО найефективнішою, серед чинних, системою безпеки у світі. Втім, учасники наголошують на інституційних проблемах Альянсу, пов’язаних з його розширенням.

Одним з результатів тренінгу стала спроба дати власну відповідь на запитання як складаються взаємини у трикутнику «Україна – НАТО – Росія». «Лебідь, рак і щука», «система неприязні та недовіри», «взаємні звинувачення», «політична та економічна гра», «тепер ми нікому непотрібні» – неповний перелік доволі мінорного бачення їх нинішнього стану. Серед причин називалися: «Україна – не суб’єкт, а об’єкт відносин Росії та НАТО», «у нас нема ядерної зброї», «ми не готові», «Росія намагається захопити та укріпити свій вплив у пострадянському просторі», «Росія боїться втратити вплив на Україну», «Росія використовує Україну в своїх цілях і тому нам не бачити НАТО», «немає готовності до співпраці», «не враховуються інтереси інших», «не схрещується як змія з їжаком».

Причини нинішньої ситуації учасники семінару побачили не лише у відносинах Росії та України як держав, а й внутрішньополітичних проблем, притаманних Україні. І якщо позиція Росії та НАТО стосовно України, як і рівень взаємин Альянсу з нашою східною сусідкою, на думку учасників тренінгу, від України не залежить, то на низку інших факторів можна вплинути, а саме: стабілізувати ситуацію в державі, визначитися з національними інтересами, виконувати ПДЧ в НАТО, створити позитивний імідж України як європейської демократичної держави, прагнути реалізувати власні національні інтереси, виробити єдину позицію української влади та громадськості щодо відносин НАТО з Росією.

Слухачі також зазначили: «Треба вибрати серед політиків тих, хто може на рівних говорити і робити з іншими на користь всіх».

Водночас голови територіальних громад Волині висловили сумніви щодо наполегливості України у вступі до НАТО, а відповідно – і в його перспективах, а ще – в спроможності нашої держави подолати внутрішні суперечності стосовно Альянсу, добитися згуртованості всіх політичних сил в питанні, яке, очевидно, стосується засад національної безпеки. При цьому вони хотіли б позбутися синдромів політиків та політичних інтриг керівництва як Росії, так і України.

На думку викладача семінару, директора Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів Володимира Бойка, реакція учасників семінарів демонструє певний парадокс: «На західних кордонах України, які межують з країнами-членами Альянсу, місцеві мешканці небезпеки з його боку не відчувають. Зворотні відчуття зростають прямо пропорційно віддаленості регіону України від ОВД – Організації Вашингтонського договору. При цьому рівень знань про Альянс скрізь залишається приблизно однаковий, а готовність слухати і сприймати інформацію – різна».

Тож своєрідним стрижнем семінару стала одна з оголошених головами територіальних громад тез: «Україна має бути європейською державою не лише за географічною ознакою».

Cіверський інститут регіональних досліджень – чернігівська міська громадська організація, створена у 2000 р. Мета її діяльності – сприяння проведенню незалежних комплексних наукових досліджень, становленню громадянського суспільства, розвитку науки, освіти, мистецтва, поширенню наукової інформації в засобах масової інформації.

Тренінги «Національна безпека України і НАТО» проводяться Сіверським інститутом в рамках проекту «Залучення керівників територіальних громад до навчання з євроатлантичної інтеграції шляхом проведення тренінгів».

Європейська програма Міжнародного фонду "Відродження" має на меті підвищення якості та ефективності державної політики європейської та євроатлантичної інтеграції України та формування суспільного запиту на європеїзацію України через ініціювання, фінансову, експертну та організаційну підтримку громадських ініціатив задля перетворення України на справді європейську державу.