Тарас Григорович Шевченко й зараз написав би цього вірша, коли б
спогледів сучасне село, а особливо Куст-Кущі, що у Кобеляцькому районі.
Бо там, неначе після другої світової війни – суцільні руїни. А все
тому, що один 20-річний молодик вирішив трохи підзаробити грошей,
розбираючи чужі будинки. Цікавили хлопця цегла і шифер, які він у
подальшому вивозив на ринки і продавав за безцінь. Словом, те, що
люди будували роками – нівечилося за день. До того ж не розраховував
спритник і на інтерес з боку міліції, от тільки не за товаром до нього
прийшли, а для порушення кримінальної справи, бо, як говорить Закон,
він чинив крадіжку.
Анатолій Гриценко, начальник Кобеляцького РВ міліції
говорить, що до райвідділу почали масово надходити заяви та
повідомлення від громадян про те, що будинки, які їм залишилися у
спадок і де ніхто не проживає, розбираються невідомими особами, а це, у
свою чергу, призводить до руйнації хоч якоїсь, але хатинки. Були
випадки, коли господарі приїздили на свої ділянки і бачили розібрані
дахи, то думали, що їм будуватимуть другі поверхи. Ті ж, хто жили
неподалік боялися, що бригада найманих робітників скоро дістанеться і
до їхніх помешкань. Така ситуація збентежила правоохоронців і вони
почали пошуки невідомого «руйнівника». Мешканці села неодноразово
бачили чужинців, які приїздили цілими бригадами і розбирали будинки,
але на усі питання їм відповідали, що у них усе погоджено і з сільським
головою, і з господарями, втім насправді все було навпаки.
Людмила Рибалка, голова Червоноквітівської сільської ради говорить,
що жодного дозволу на такі дії не давала. «Більше того, - підкреслює
жінка, - я навіть не маю права давати такі розпорядження, адже ті
будинки – приватна власність і таке може дозволити робити тільки
господар. Ми таких повноважень не маємо».
Під час проведення оперативно-розшукових заходів, подвірних обходів
та спілкування з громадянами, міліціонери таки вийшли на «загадкового»
руйнівника, як уже ми говорили, ним виявився 20-річний мешканець
Кобеляк, який раніше уже притягувався до кримінальної відповідальності
за крадіжки. Хлопець заздалегідь вишукував собі хатки, видивлявся чи
навідуються туди господарі і що характерно – обирав в основному
віддалений край села, де ніхто практично не живе. Приміром, у згаданому
селі Куст-Кущі він розібрав цілу вулицю.
«Мене цікавила тільки цегла та шифер, - говорить він, - щоб
розібрати одну хату достатньо одного дня. Наймані мною робітники
виконували цю роботу, також замовляв машину, яка перевозила «товар» на
ринки. Цеглу продавав 1000 штук за 500 гривень, одна шиферина коштувала
25 гривень. (від авт. – така ціни на 50% нижчі за ринкову). Робітники
питань не задавали, можливо й здогадувалися про незаконність бізнесу.»
Говорить хлопець і про те, що попитом такий товар користувався
чималим. Були навіть і замовлення. Але не встиг, бо затримали
міліціонери.
Анатолій Гриценко говорить, що на даний час уже доведено причетність
хлопця до незаконної руйнації 4 будинків, втім це не остання цифра.
«Проти підозрюваного порушено кримінальну справу, - додає Анатолій
Петрович, - за фактом крадіжки. Поки що триває слідство і перевірка».
Прикро, що молодик, збагатившись тисяч на чотири гривень,
поруйнував те, що люди будували своїми руками не один рік. Тепер ці
будинки абсолютно не придатні до життя та й жити по суті там нікому,
натомість селяни дуже обурені знахабнілістю затриманого, адже ще й досі
свято вірять у світле майбутнє села.
Автор: ВЗГ ГУ МВС
|