83 500 гривень було зібрано для допомоги дитячим поліклінікам Чернігова. Такий підсумок проекту «Танець мрії». Благодійної мети було досягнуто, а чернігівські депутати таки здійснили свої мрії.

Організатори заходу претендують на те, що цей проект стане найгучнішою подією 2009 року. Справді, подібних проектів Чернігів ще не бачив, а поняття «бал» є поки що незвичним для жителів нашого міста.

У тому що «Танець мрії» не залишив чернігівців байдужими, можна було впевнитись ще на підході до Чернігівського обласного музично-драматичного театру – кількості і різноманітності авто на Червоній площі могла позаздрити виставка авто.

Доволі незвична атмосфера царила у театрі. Приміщення святково оформлене, при вході – фуршет, навкруги квіти, квіти, квіти. Строката публіка не залишилась байдужою – були присутні солідні чоловіки у костюмах, жінки із святковими зачісками у вечірніх сукнях, чоловіки й жінки поважного віку, маленькі діти і навіть неформальна молодь.

Під час антракту вдалось поспілкуватися з президентом асоціації бальних танців України Олексієм Литвиновим. Він був дуже емоційний, вражений заходом і приємно здивований тим, що в Чернігові є світське життя. Він відзначив, що це гарна ідея – з «дрес-кодом». Постійно повторював: «Прекрасно! Просто прекрасно».

Організатор проекту «Танець мрії» Ірина Должикова на прес-конференції відзначила, що цей проект зробив багато добра для всіх - діти міста отримають реальну допомогу, учасники змогли втілити деякі свої мрії, а учасники клубу «Ніка» отримали крім іншого й цікаві знайомства .

На тій же зустрічі із ЗМІ не обійшлося й без розмови про «політику». Заступник міського голови Оксана Тунік-Фриз із радістю відзначила, що політики нашого міста, міська громада об‘єдналися задля досягнення спільної мети. Торкаючись тієї ж теми політики, було запропоновано створити Партію бальних танців, із сподіваннями на те, що вона буде однією з наймасовіших в країні.

На прес-конференції були присутні дуже відомі у танцювальному світі люди – танцюрист, учасник телевізійного проекту «Танці з зірками» Владислав Яма та президент асоціації бальних танців України, хореограф Олексій Литвинов, ініціатор проекту і президент клубу спортивного танцю «Ніка» Ірина Должикова. З учасників проекту з пресою спілкувались Оксана Тунік-Фриз і чемпіон України по спортивним танцям Олексій Загоруйко, депутат міської ради Віталій Голець і тренер клуба спортивного танцю «Ніка» Олена Шудра. Інші учасники в цей час проводили останні репетиції на сцені, і ці пари теж бажали скоріше приєднатися до своїх колег.

На прес-конференції пролунали питання стосовно інтриг між учасниками проекту. Ірина Должикова заперечувала це, мотивуючи тим, що вихованці клубу «Ніка» дуже юні. Проте Олексій Литвинов таємничо заявив «Все може бути, повірте нашому досвіду! І в цьому вся краса танцю».

Журналісти, користуючись нагодою, хотіли отримати уроки у великих танцюрів, навчитися бальним танцям.

Концерт проходив на одному подиху, танцювальні номери змінювали один одного. Учасники виглядали по різному – пари показали різні танці, різні костюми.

Хвилювання учасників інколи було помітним. Але воно додавало особливого шарму. Все ж учасники виглядали достойно, і якщо комусь не вистачало техніки у виконанні танцю, це було компенсовано артистичністю танцорів, цікавими сюжетами танців, оформленням сцени. Учасники довели, що танцювати може людина будь-якого віку і будь-якої комплекції.

Можна відзначити особливу церемонію вручення квітів учасникам. Кількість букетів вражала і давала привід для жартів ведучого,оскільки цей процес був невід‘ємною частиною балу. Інколи здавалося, що деякі люди, які виходили вручати квіти, робили це ще й для того, щоб презентувати себе.

Популярності чернігівських бізнес-леді і жінкок-політиків, які вийшли на паркет, могли позаздрити будь-які естрадні виконавиці і акторки – шалена кількість шанувальників, невтихаючі оплески, кількість букетів одній учасниці інколи сягала за 15 штук.

Яскравості концерту додав Владислав Яма. Його виконання танцю вражало – наскільки красиво можна передавати у танці щастя і захоплення, бруд і біль.

Величезний ажіотаж викликав майстер клас, який під час антракту у фойе театру проводив пан Владислав. Людей тут було значно більше, ніж в приміщенні де пригощали вином. Проте не всі люди були достатньо розкуті, на танцпол вийшли в основному діти і молодь, а солідні чоловіки осторонь рухалися в такт, бо встояти на місці було неможливо.

Як і все гарне, концерт швидко скінчився. Чотири години (!) пролетіли, як мить.

Настав час привітальних слів. Мер міста Олександр Соколов був вражений, «Танець мрії» він порівняв із Радянською передачею «Від всієї душі». Щиро дякував учасникам, назвав їх дивовижно-красивими людьми. Пожартував і стосовно сесії міської ради – сказав, що знає, як тепер проводити сесію – у ритмі танцю. Хто не танцює – той не може підійти до мікрофону і виступити. Деякі слова навіть важко було розчути через оплески.

Пан Соколов відзначив: «Щоб ТАК навчитися танцювати – треба відмовитись від хліба... треба полюбити «Нашу булочку».

Оксана Коваленко, директор підприємства «Наша булочка» виконала пасадобль. Пані Оксана виглядала яскраво, її підтримка в залі була шалена. Танець був емоційним. Як тереодор намагається укротити бика, так і пані Коваленко намагалась укротити свого партнера Бугай Олександра. До речі, Олександр був партнером на розхват, виконав повільний вальс і із Тамарою Махоткиною, директором підприємства «МИР». Пан Олександр повідомив, що він надає перевагу знойним жінкам.

Олександр Соколов розповідав: «Я ніколи в житті не навчусь танцювати так, як танцює Влад Яма, але я все ж таки спробую навчитись, дивлячись на тебе, Віталій, так танцювати танго: строго, красиво».

Віталій Гриць, депутат міської ради затанцював з Ритою Хоменко. Мужність пана Віталія і ніжність Рити гармонічно поєднувались у танці танго. До речі, затанцювати танго – це була мрія пана Гриця.

Олександр Соколов продовжував захоплюватися учасниками: «Я заздрю, коли на сцені танцюють батько і дочка, а в залі дуже сильно хвилюються мама, бабуся, дідусь, які теж готові вийти на сцену. Напевне, в нас ще є резерви керівників, які завдяки прикладу онучок і синів, готові доказати, що вони ще мають порох у порохівницях. І ми будемо танцювати всім містом.»

Попов Дмитро, депутат міської ради, і його донька Попова Марія показали глядачам справжній рівень бальних танців. Технічно та й емоційно пан Попов відтанцював на 100%. «Завів» зал пан Дмитро і в прямому сенсі з перших секунд виступу, коли виїхав на сцену на мотоциклі. Танець був дуже енергійний, технічно правильний.

Пан Попов своїм танцем вразив і одного зі спонсорів, за що отримав подарунковий сертифікат від турфірми. Проте він вирішив продовжити традицію робити благодійні вчинки і вирішив підтримати дітей-інвалідів, провести благодійну лотерею, щоб замість нього поїхав відпочивати хтось із цих дітей.

Олексій Литвинов відзначив пару, яка виконала «красивий, непідвласний моді танець». «Супер вальс!» - виказував своє захоплення пан Литвинов.

Владислав Яма теж був вражений концертом: «Низький уклін всім учасникам. Ви великі молодці, це справжній вчинок – те, що ви згодились на це. Я впевнений, що Чернігів – це місто, в якому найтанцюючі депутати. Я сьогодні немов потрапив до казки. За кулісами відчувалась велика напруга. Проте я побачив у танцях не лише внутрішню красу, а й глибину, щирість – це і є справжній танець. І саме такий танець, можливо не самий технічний і самий ритмічний, але й самий справжній, на нашу думку, – це був вальс Хольченкова Володимира і Гриценко Аліни».

Хоча це був не конкурс, а бал, на якому всі були переможцями, гості вечора продовжували відзначати, на їх думку, кращих.

Туристичні путівки до екзотичних країн дісталися Багмуту Генадію і Харченко Анастасії.

Віталій Голець після виступу розповів: «Під час виступу сильно хвилювався, своїм виконанням танцю не зовсім задоволений». Танцювати пан Голець буде продовжувати у тому випадку, якщо танцювати навчиться. А поки що планує продовжити репетицій із своїм тренером Оленою Шудрою. Він відзначив, що готовий виступити ще й в Городні, Прилуках – щоб ще зібрати коштів, та щоб не пропав реквізит.

На концерті пан Голець виконав повільний вальс. Ця пара показала глядачам справжню «Вечную любовь». Хвилювання пана Віталія було трохи помітним, а коли він пані Должикову назвав Дорожкіною – це допомогло розрядити зал, зняти деяку напругу. Пожвавлення глядачів викликало й інше - пан Віталій, як справжній чоловік, мужньо боровся за інвентар на сцені.

Оксана Тунік-Фриз добре танцювала, проте співала ще краще. Пані Оксана вразила глядачів своїм голосом і щирістю виконання пісні про кохання . Затанцювати – це не була мрія пані Оксани, вона завжди вважала, що танці – це не для неї. Особливої грації і пластики в собі не відзначала і для неї це було подоланням певного барєру. Цей виступ був для пані Тунік-Фриз був немов фінальний вибух, і після закінчення концерту виникло відчуття порожнечі.

Після виступу до пані Оксани підходили Влада Яма і Олексій Литвинов, запитували, чи не займалася танцями раніше, зробили комплімент і сказали, що вони дуже здивовані, було дуже гарно. Також пані Оксана повідомила, що варто очікувати продовження даного заходу. Планується проведення «Танцю мрії» у міському палаці культури, з більш демократичними цінами на квитки для бажаючих, яким з різних причин не вдалось відвідати концерт.

http://val.ua