Із року в рік для рятувальників травневі свята залишаються справді гарячими. Адже ще з радянських часів у наших співвітчизників закладена звичка у відмічанні першотравневого свята в поєднанні із природою. Такі святкування часто закінчуються лісовими пожежами. Задля попередження випалювання зелених насаджень рятувальники МНС разом із працівниками держлісгоспу провели рейди для виявлення порушників правил пожежної безпеки у лісових масивах. В основному лісники знають усі так звані «зони відпочинку», але і вони були здивовані, наскільки багато паліїв у лісі. Найбільше вражало те, що відпочивальники на сто відсотків упевнев тому, що після них ніякої пожежі не може бути. "Ми коли будемо йти, то все гарненько загасимо", – стверджують молодики, які веселою компанією виїхали на природу. Вони розвели багаття якраз поблизу молодих ялинок, висаджених 3 роки тому після лісової пожежі. Тільки-но небезпечне вогнище загасили та засипали піском, як лісники побачили ще одне багаття між деревами. Полум’я було таке високе, що можна було подумати найгірше: почалася пожежа. Але наблизившись до вогнища, загледіли відпочиваючих, які підкидали до вогнища сухі гілки. Побачивши інспекторів лісу, вони мерщій кинулися гасити полум’я, але це їм швидко не вдавалося – багаття геть розгорілося. В цьому випадку взагалі диво, що полум’я не перекинулося на сухе листя, яким була устелена вся земля навколо.

Як розповів лісничий Чалівського лісу держлісгоспу Іван Звягольський, при обслуговуванні 5000 гектарів лісу 8 інспекторів фізично не в змозі услідкувати за всіма непроханими гостями. Тільки цього року вони виїжджали на гасіння 7 пожеж. Головні причини таких загорянь: покинутий недопалок чи багаття, а також випалювання сухої трави поблизу лісових масивів. «Ми навіть обладнали 3 окремих місяця відпочинку, – зітхає Іван Семенович, – зробили там столики, стільчики з імпровізованими будиночками навіть мангали забетонувати та каруселі для діточок поставили, а люди все рівно тягнуться глибше до лісу…». Штрафи, які лісники можуть стягти із паліїв, мізерні: від 17 до 51 гривні. А відшукати винних у навмисному чи не навмисному підпалі практично неможливо. Тож надія на те, що наші громадяни все ж таки усвідомлять, яку біду несуть із собою на природу, і не залишатимуть за собою гектари випаленого лісу.

Центр пропаганди ГУМНС у Полтавській області.