Наближається 27 червня – 300-річчя Полтавської трагедії. У той час, як окремі сили збираються відзначати ювілей „російської вікторії”, влада і громадськість області прагнуть надати цій даті українських акцентів. Про те, що зроблено для цього протягом двох останніх років, а також про конкретні заходи, що відбудуться незабаром, розповіли учасники виїзної прес-конференції „Облдержадміністрація і громадськість: спільна підготовка до 300-річчя воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи”. Місце спілкування з мас-медійниками – село Жуки під Полтавою – обрали невипадково. Саме тут розташовувався табір козаків, що воювали під проводом Мазепи.

„У нас останнім часом виробився штамп: відзначення 300-ліття Полтавської битви. Дехто договорюється до того, що ми будемо „святкувати” цю дату. А я хотів би повернути всіх нас до відомого указу Президента Віктора Ющенка „Про відзначення 300-річчя подій, пов’язаних з воєнно-політичним виступом гетьмана України Івана Мазепи і укладенням українсько-шведського союзу”, - підкреслив заступник голови облдержадміністрації Сергій Соловей. – Про Полтавську битву, як бачите, в назві немає ні слова. Тому ми – за указом Президента і за власною совістю – маємо в ці дні вшанувати пам’ять, у першу чергу, гетьмана Мазепи і його сподвижників”.

Повсякчас працювати – не „від дати до дати”

Треба сказати, полтавці дарма часу не гаяли. До 2009-го, ювілейного, року на Полтавщині вдалося сформувати відчутний постійний „мазепинський” фон. Деякі заходи, що до цього спричинилися, озвучили на прес-конференції.

Перш за все, полтавці змогли ефективно освоїти 9 мільйонів коштів державної субвенції. За них провели ремонтно-реставраційні роботи на об’єктах історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви», побудували під’їзну дорогу через с. Яківці, відреставрували редути часів битви.

850 тисяч гривень запланували на створення Меморіального комплексу козацької слави в с. Жуки. Завдяки ініціативі депутатів Тахтаулівської сільради була замовлена проектно-кошторисна документація. До майбутнього комплексу увійдуть каплиця Покрови Пресвятої Богородиці, музей козацької слави й курган пам’яті полеглих козаків. Проект коштує дорого, тому його вирішили розбити на декілька частин. До Дня незалежності за кошти субвенції з держбюджету відкриють капличку та здійснять благоустрій довколишньої території. Також насиплють курган, на якому спершу встановлять дерев’яний хрест, як з’являться кошти – фігуру Божої Матері, традиційної покровительки й заступниці козаків.

Не забули й про Переволочну (сучасне с. Світлогірське Кобеляцького району) – тут після битви переправлялися через Дніпро Іван Мазепа і Карл ХІІ з українськими та шведськими воїнами. На прилеглій ділянці ріки поглибили русло, зробили опорядження берега. До речі, має місце ще й соціальна складова: в с. Світлогірське в рамках цих заходів провели газ.

Цілим комплексом заходів у березні відзначили 370-річчя від дня народження Івана Мазепи. В обласному центрі організували круглий стіл "Гетьман України Іван Мазепа: виправданий історією", мітинг і покладання квітів до пам’ятного знаку козакам, що воювали на боці Мазепи, урочисте засідання Ради Українського козацтва Полтавської області. До речі, в його рамках презентували книги, видані коштом обласного бюджету до 300-річчя воєнно-політичного виступу Івана Мазепи та укладення україно-шведського союзу: «Полтавщина козацька» (упорядник Володимир Мокляк), «Тінь гетьмана» Володимира Ковпака, «Золота підкова України» Ольги Хало, «Маєтності полтавського полку» (упорядник Тарас Пустовіт). Практично в кожній школі області пройшли виховні години, круглі столи, тематичні конференції, в бібліотеках – виставки літературних творів про Івана Мазепу і події того часу.

Не відстає і громадськість краю. Найбільш активно долучаються до вшанування пам’яті гетьмана обласне відділення Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Г. Шевченка, товариство політв’язнів та репресованих, асоціація «Громадянське суспільство», обласне відділення Міжнародної громадської організації „Жіноча громада”. З їхньої ініціативи відбулись „круглі столи” „Полтавська битва – трагічна сторінка історії України”, "Кость Гордієнко – останній лицар Запорожжя" (до речі, наш земляк, сподвижник Мазепи), поїздки до гетьманської столиці Батурина та історичними місцями Полтавщини, пов’язаними з ім’ям ще одного соратника Мазепи – гетьмана Пилипа Орлика. В с. Тахтаулове Полтавського району з ініціативи депутатів сільської ради пройшла рада представників близько 40 козацьких організацій Полтавської, Сумської та Харківської областей, у Великих Будищах на Диканщині – науково-практична конференція „Великобудищанський трактат: погляд у минуле” (до 300-річчя укладення гетьманом Мазепою українсько-шведського військово-політичного союзу).

Окрім того, наприкінці минулого року в Полтаві відбулось виїзне засідання Міжнародної науково-практичної конференції "Іван Мазепа та його доба" за участю науковців з Києва, Чернігова та Стокгольма. А позаторік гості зі Швеції і США стали учасниками археологічних досліджень на базі державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви».

Полеглих у битві вшанують „Військовим реквіємом”

Які ж події чекають на мешканців і гостей Полтави найближчим часом? 11-12 червня в Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка пройде Міжнародна наукова конференція "Полтавська битва 1709 року в історичній долі України, Росії, Швеції та інших держав". 25 червня в обласному центрі естетичного виховання учнівської молоді проведуть регіональний етап всеукраїнського фестивалю кобзарського мистецтва імені Остапа Вересая. Цього ж дня в Полтаві влаштують Мазепинські читання.

27 червня, в день сумнозвісної Полтавської баталії, на території музею-заповідника „Поле полтавської битви” відкриють Ротонду вшанування пам’яті її полеглих учасників. У музеї історії Полтавської битви відбудеться відкриття оновленої зали "Козацька держава до подій Великої Північної війни (1648-1700 рр.)". В цей же день буде встановлено та освячено хрест на капличці Меморіального комплексу українського козацтва в с. Жуки Полтавського району. А на Співочому полі пролунає величний твір Бенджаміна Бріттена „Військовий реквієм”.

Як повідомив начальник Головного управління інформаційної та внутрішньої політики ОДА Олег Пустовгар, протягом червня обласна державна ТРК „Лтава” транслюватиме радіовиставу відомого полтавського журналіста Юрія Антиповича „Остання ніч Мазепи”, документальну телепередачу «Полтавська битва: Українська територія», тематичні теле- і радіоролики, підготовлені Українським інститутом національної пам’яті. Крім того, світ побачить книга краєзнавця Валерія Волоскова „Останнє кохання гетьмана Мазепи”.

Також у червні представники козацтва вирушать у великий автопробіг „Козацькими шляхами” територією Чернігівської, Полтавської, Сумської, Дніпропетровської, Миколаївської, Одеської областей та Молдови, аж до м. Бендери в Придністров’ї, де спочив великий гетьман.

Пам’ятник Мазепі відкриватиме Президент України

Чи не найголовнішою подією в рамках відзначення 300-річчя воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи стане відкриття пам’ятника Мазепі на Соборному майдані Полтави. Нагадаємо, торік Полтавська ОДА спільно з Мінфіном і Мінкультури визнали його пам’ятником державного значення. За постановою Кабміну в держбюджеті заклали відповідні кошти. На жаль, антиукраїнська більшість Полтавської облради проголосувала проти встановлення, власноруч „відштовхнувши” від області 1,5 мільйони гривень субвенції. Тому кошти мусили збирати методом „народної толоки”.

Говорить головний ініціатор спорудження монумента, голова обласного товариства „Просвіта”, народний депутат Микола Кульчинський: „Нашу ідею підтримують тисячі людей по всій Україні – Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ, Луганськ, Донецьк, Харків, інші міста. Нещодавно учні Полтавської 7-ї школи принесли 83 гривні. Молодий учитель-історик Сергій Остапієнко поставив скриньку, організував збір коштів. Діти по 25, 50 копійок кидали. Наразі зібрано вже більше мільйона гривень. Планується, що пам’ятник відкриє Президент Віктор Ющенко у серпні, до Дня незалежності. Справді, Мазепа – великий державник. 22 роки він був гетьманом України. 27 червня 1709-го – лише один з епізодів, фактично, чорний день у його біографії. Тому буде правильно поставити пам’ятник до Дня незалежності України. Мазепа її виборював усім своїм життям”.

Повна вартість пам’ятника виходить дещо дорожче, ніж очікувалось – 1 мільйон 824 тисячі гривень. Гранітний постамент, який виготовлює гірничовидобувний і каменеобробний комбінат "Біличі", готовий на 99%. За нього вже заплатили повну вартість – 650 тисяч гривень. Сам пам’ятник робить київський комбінат „Художник”. Його ціна 774 тисячі, залишилось заплатити 374 тисячі. Ціна роботи авторської групи – двох скульпторів і полтавського архітектора Віктора Шевченка – 400 тисяч гривень, з них уже проплатили 320. За згодою сторін, з комбінатом і авторською групою остаточно розрахуються в липні-серпні. Графік робіт виконується повністю, запевняють у полтавській „Просвіті”. Зараз пам’ятник знаходиться уже в гіпсі, незабаром його виллють у бронзі. Він буде, без перебільшення, величним: постамент 3 метри заввишки, майже така і сама скульптура. До речі, скульптор врахував усі зауваження полтавських і столичних фахівців. Обличчя перероблялося багато разів. „Коли я останній раз його бачив, пам’ятник видався мені дуже симпатичним. Мужнє, грізне обличчя, суворе дуже, і велич у ньому читається. Словом, самі оціните...” – інтригує пан Микола. „Пам’ятник буде знахідкою для Полтави, він дійсно вдався на славу”, - погоджується начальник управління містобудування та архітектури ОДА Юрій Петрук.

До речі, у червні в митрополичих палатах у дворі Софії Київської під егідою Міністерства культури відбудеться аукціон картин українських художників, кошти від продажу яких теж підуть на пам’ятник. Одну зі своїх картин дав і всесвітньо відомий митець Іван Марчук.

Нове на „Мазепа-фесті”: українські мультфільми й „Солодка Даруся” Потужним акордом вшанування пам’яті гетьмана Мазепи стане традиційний всеукраїнський фестиваль мистецтв „Мазепа-фест”. Його рок-частина цьогоріч пройде у вересні. „Полтавська міська рада, хоч і цілком далека від українських акцентів, на цей раз навела слушні аргументи, відмовившись надати Співоче поле під „Мазепа-фест” у червні. 27 червня – день скорботи, по всіх церквах будуть дзвони, панахиди. А рок – це завжди потужний виклик істеблішменту, потяг до свободи, радості, веселощів. Таким чином я погодився перенести рок-дні на 5-6 вересня” – зазначив Микола Кульчинський.

Попередню згоду виступати 5-го дали Марія Бурмака, „Воанергес”, „Дніпрогес”, „НеДіля”, Юркеш, „С.К.А.Й.”. 6-го – DazzleDream, Павло Гудімов, СірикБенд, МоторРолла, Полікарп, а також „ВВ” з Олегом Скрипкою, благодійний концерт якого на спорудження пам’ятника Мазепі не так давно „поставив на вуха” пів-Полтави. Крім хедлайнерів, виступлять молоді полтавські, дніпропетровські, харківські гурти. Два рок-дні, що за підрахунками обійдуться у 300 тисяч гривень, фінансуватиме Мінкультури.

Ту ж частину „Мазепа-фесту”, що відбуватиметься в приміщенні, проведуть безпосередньо у дні роковин Полтавської битви. 24 червня в Полтаву приїде Івано-Франківський драматичний театр з виставою за повістю Шевченківської лауреатки Марії Матіос „Солодка Даруся”. Тема вистави – діяльність Української Повстанської Армії – безумовно, дотична до визвольної боротьби гетьмана Мазепи. Приклади Мазепи, Хмельницького, Виговського, Дорошенка підживлювали річище визвольних змагань доби Української Народної Республіки, ОУН і УПА.

25 червня запланований день українського мультиплікаційного кіно. Приїдуть переможці всесвітніх анімаційних конкурсів Олег Педан, Едуард Кирич, Володимир Гончаров, Анатолій Лавринішин. Полтавці познайомляться зі стрічками, що неодноразово здобували успіх на міжнародних фестивалях. Майстер-класи з анімації проведе Олена Косаріна.

26 червня стане днем української героїчної пісні. Більшу частину концертної програми буде виконувати гурт „Чумаки” (м. Київ), також заспівають Петро і Павло Приймаки.

За задумом організаторів, цьогорічний „Мазепа-фест” матиме на меті, з одного боку, познайомити з досягненнями української анімації, театрального, музичного мистецтва, а з іншого – показати спадкоємність боротьби гетьмана Іван Мазепи, яка попри всі прокльони й прокляття завжди будила в гарячих українських серцях прагнення бачити нашу батьківщину незалежною.

Тетяна Алєксандрова, прес-служба облдержадміністрації