Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Нещодавно мені разом з дітьми та онуками пощастило побувати біля Слинькової криниці. Раніше вона так називалась, бо Микола Сергійович у свій час зробив добру справу. Тоді мої діти були школярами і ми, разом з чоловіком, возили їх туди на екскурсію – попити води з джерела. Та минули роки… Виросли діти, підростають внуки. Миколи Сергійовича та нашого батька уже давно немає в живих, криниця заросла чагарниками, але згадка про неї лишилася у дітей на все життя. Та ось по Кобеляках пішла чутка, що ніби на Підгорі почистили криницю. Дехто вже побував там – море задоволень. І ось ми там. Перше враження – працювало багато людей і техніки. Чагарники повністю розчищені, гілля спалено, все охайно прибрано. Натомість посаджені молоденькі липи, горіхи, бузок. Сама криничка обкладена камінням, щоб не обсипався пісок. Поруч стоїть столик, лавочки, де можна посидіти, попити водички і просто помилуватися природою рідного краю, що ми робимо так рідко. Природа – рай. Ліворуч від кринички – листяний лісок і там розчищено цілий ряд живих джерел. Скільки було радості! Діти пили з різних джерел воду (а вона на смак різна), рвали квітки, фотографувалися і не хотіли їхати додому. Велике спасибі і земний уклін людям, які зробили добру справу, не пошкодували часу, власних сил і звичайно ж коштів на техніку. Дорогі кобелячани! Не пошкодуйте часу, залиште на деякий час свої справи, поїдьте до кринички, попийте живої водиці і враз відчуєте себе бадьорішими, здоровішими і звичайно ж, молодшими.
Головна 
