Насамперед вразила ситуація з туалетами. Люди не тільки по півгодини чекали, аби справити нужду, а й ще робили це при світлі мобільних телефонів чи запальничок.
До слова, вийти за межі замку могли всі, а от зайти – лише люди з контроль-кардами, яких опісля першої ночі вже не видавали. Тобто, якщо ти вийшов із замку, то назад уже не повернешся.
Потрапити ж на феєрію ночі за 80 гривень могли не всі. Тому, аби зекономити, дехто з глядачів вилазив спочатку по валу, а потім по трубі на дах замку. Ймовірно, щоб потрапити до замку, й розбили дві шибки, що в художньому музеї.

 Опісля свята, як це традиційно заведено в українців, залишилися цілі купи та алеї сміття, а поблизу входу у замок – жовта ковдра з білетів.