Своє банкротство влада шахтарської столиці пояснює
підступами столичних чиновників. Жертвою конфлікту стає Євро-2012.
Здається, жити в кредит сьогодні не вдається не лише жителям
мільйонного Донецька, але й владі міста. Ще в квітні місцева міськрада
прийняла рішення про випуск облігацій внутрішньої позики на суму в 60
млн. грн. Проте Мінфін, що проводив експертну оцінку
кредитоспроможності міської влади, і Нацбанк так і не дали добро на
випуск міськрадою своїх коштовних паперів. Донецькій владі не
допомогла навіть та обставина, що свої облігації вони випускали під
«оновлення інфраструктури міста до чемпіонату Європи з футболу 2012
року». За достовірною інформацією, ці неоцінені «коштовні папери»
навряд чи взагалі побачать світ - в умовах фінансової кризи Нацбанк
проводить жорстку політику заборони грошової маси. І Донецьк виявився
не єдиним ізгоєм з крупних міст, які щороку поповнюють прибуткову
частину своїх бюджетів за рахунок банківських позик. Банки не дають позики
Брати у борг у банків під випуск облігацій внутрішньої позики Донецьк
почав з 2004 року. Як правило, такий кредит оформлявся на п'ять років
під 14% річних. Суми були невеликими: від 20 млн. грн. в 2004 році до
75 млн. грн. в минулому. Проблем з оформленням позик не виникало.
Відбою від кредиторів теж не було. Гроші під акції міськради давали
банк «Хрещатик», ПУМБ, Промінвестбанк. Інші теж були не проти отримати
пристойні відсотки від солідного позичальника. Благо, міськраді ніколи
не доводилося розраховуватися майновою заставою. Процентні ставки
виплачувалися вчасно, а сама позика погашалася навіть раніше терміну.
Дана практика допомагала міській владі приймати поправки у бік
збільшення прибуткової частини бюджету і при цьому не скорочувати
витрати на міські програми. Фактичний провал з нинішньою позикою
змусить міськраду відчутно урізувати фінансування ремонту і будівництва
доріг, відмовитися від закупівлі нового транспорту. Проте міський
голова Олександр Лук’янченко не втрачає надій на здобуття крупного
банківського кредиту. Як удалося з'ясувати, днями він зустрівся з
головою Нацбанку Володимиром Стельмахом, який обіцяв переглянути свою
думку відносно кредитування облігацій міської ради. Але навіть
добро від НБУ ще не гарантія того, що донецька влада отримає необхідні
їй 60 млн. грн. Як відомо, всі бюджетні потоки сьогодні жорстко
контролює далеко не дружній «біло-блакитній» міськраді Донецька Мінфін.
Ситуацію посилює так і не проведена по волі Партії регіонів кадрова
ротація в Кабміні. Іншою причиною відмови Донецькій міськраді в
грошовому банківському кредиті можуть бути фінансові проблеми в
місцевому казначействі. Міський бюджет Хоч Олександр
Лук’янченко і рапортує, що за п'ять місяців міський бюджет виконаний на
103,3%, в порівнянні з відповідним періодом минулого року місцева казна
недорахувалася 40 млн. грн. Крім того, дамокловим мечем над владою
нависла комунальна заборгованість за спожитий в минулому опалювальному
сезоні газ, що склала в квітні поточного року 123,2 млн. грн.
Розрахунок на те, що за літо комунальники погасять борги, не
виправдався. Вже в травні відповідно до постанови Кабміну сесія
міськради прийняла рішення «Про дачу згоди на здобуття кредиту для
погашення заборгованості за газ, використаний комунальними
підприємствами теплоенергетики в 2009 році». Очікується, що
кредитну лінію строком на три роки відкриє Ощадбанк. За рахунок чого
погашатиметься цей кредит, поки не знає ніхто. Той же Лук’янченко
сьогодні визнає, мільйонний мегаполіс знаходиться на межі банкрутства.
У квітні перед сесією Донецької міськради мер запевняв присутніх, що
домовився з новим керівництвом Промінвестбанку про виділення місту 60
млн. грн. під облігації. Але, як виявилось, далеко не все так весело.
Принаймні, спроби з'ясувати, чи готова ця фінансова установа
кредитувати міськраду, успіхом не увінчалися. Схоже, банки теж
переживають важкі часи, і навряд чи донецькій владі, що знаходиться на
межі банкрутства, варто розраховувати на їх «кредит довіри». Чекати ж
п'ять років до відчуження майна банкам теж невигідно. Безпрограшний варіант
Втім, провал з випуском облігацій внутрішньої позики донецька міська
влада намагається пояснювати черговими підступами центральної влади, як
це вже відбувалося неодноразово. Тим більше, що й обтяжливий моральний
аргумент довго шукати не доведеться. Адже не даремно в квітневому
рішенні Донецької міськради записано, що отримані 60 млн. будуть
витрачені на створення інфраструктури до Євро-2012. Тепер нескладно
буде розтлумачити власним виборцям, хто винен в тому, що підготовка
міста до проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу,
хромає. І «артпідготовка» вже почалася. Так, днями Лук’янченко
заявив, що абсолютно не сподівається на здобуття містом коштів на
підготовку до Євро після прийнятих Верховною Радою 1 липня 2009 року
змін в закони про держбюджет України на 2009 рік і про НБУ, згідно з
якими на заходи щодо Євро-2012 в поточному році виділять 9,8 млрд. грн.
За словами мера, «через фінансовий дефіцит ресурсів і
невирішення питань, які нам були обіцяні з підготовки до Євро-2012 по
дорожньому фонду, Донецьк не зможе виконати багаторівневу розв'язку,
яку планували і запроектували біля стадіону «Донбас Арена».
Голова облради Анатолій Близнюк пішов ще далі, заявивши в інтерв'ю
одному німецькому виданню, що провина за провал проведення фінальної
частини Євро-2012 в Донецьку цілком ляже на київських чиновників.
Логіка залізна. До того ж в Донецьку, як показує практика, вона ще й
безпрограшна. Незалежно від того, що покладене на вівтар.
|