Про селище Любеч – колишню княжу резиденцію – нині пишуть у місцевих і всеукраїнських засобах масової інформації. Цього року археологи розкопали тут печеру святого Антонія.
Археологічну експедицію очолював Володимир Руденок, зав. відділом наукових досліджень печер та памяток археології Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній”. Спільно з студентами Чернігівського педуніверситету та колегою – Тетяною Новик, науковим співробітником відділу фондів, вони знайшли вхід до печери святого Антонія. Часу на пошуки підземної споруди довелося витрати чимало.
Антоній Печерський, засновник Києво-Печерської лаври та печерного комплексу у Чернігові на Болдиних горах, народився у Любечі у 983 р. Тут він і викопав свою першу печеру. На жаль, вона не збереглася.
У 1692 році монахами Києво-Печерської лаври Інокентієм Щирським та Іоною Можевським на честь 600-річчя пам'яті святого Антонія викопана в Любечі печера (її любечани називають “ближньою”). Йшов час, підземна споруда почала руйнуватися.
У ХІХ столітті граф Милорадович вирішив відновити печеру святого Антонія. За його наказом розкопали печеру, створили в ній капличку, а поряд ще й криницю зробили.
В радянський період тодішні місцеві керівники не дбали про любецькі храми. Зокрема, найкрасивішу церкву Преображення більшовики використовували під клуб, комору... Храм відкрили лише в 1942 році, відновили й богослужіння. Але 1962 року церкву перетворили на сільпо. Споруду занедбали, на її стінах повиростали дерева, тривалий час вона стояла напівзруйнована.
До речі, споруджена вона Григорієм Милорадовичем 1817 року, як родинна усипальниця (хоча всі члени родини були поховані в Чернігові та Санкт-Петербурзі).
І лише в незалежній Україні, в 1992 році, Преображенську церкву відремонтували. Нині вона єдиний діючий храм в Любечі. Хоча, за переказами в містечку у ХІХ ст. було близько десяти церков, але всі вони зруйновані, останньою – церква святої Ганни у 1963 році.
Постраждала в радянські часи і печера святого Антонія, у 1920 році її зруйнували й засипали.
Шукали чернігівські археологи печеру Антонія за допомогою старих фотографій та свідчень старожилів. Але скільки було радості, коли нарешті її розкопали. У Любеч, на місце розкопок, прибули і голова обласної держадміністрації Володимир Хоменко, і головний архітектор області Володимир Павленко, підтримували й словом і ділом науковців. А любечани тут постійно. Із цікавістю розпитують археологів, пишаються своїм селищем, його історією.
На жаль, дослідникам вдалося викопати лише невеличкий вхід до печери – близько 2 метрів. Далі – руїни, побита цегла перемішана із землею. Археологи знайшли під час розкопок вазони, які використовувалися для вирощування квітів. Дослідники вважають, що печера підпиралася стінками і була обсаджена екзотичними квітами. За народними переказами та писемними джерелами панський сад охороняла спеціально запрошена поліція. Тож, селяни не могли безперешкодно потрапити до печери, щоб помолитися у капличці.
Очевидно, селянам це не сподобалось і вони у 1892 році вирішили викопати на честь святого Антонія свою печеру (нині любечани її називають “дальньою”). Вона збереглася й донині. До “дальньої” печери може потрапити кожен бажаючий, тут стоїть ікона святого Антонія, свічки і квіти.
А ось доля “ближньої” печери невідома, на даний час її розкопки призупинені. Керівництво області вважає, що печеру святого Антонія потрібно відновлювати. Адже вдалося відтворити печеру у Батурині. До речі, тоді допомогли шахтарі ВАТ «Донвугілляпостачання»...
Відновлюється слава древнього Любеча. Рішенням сесії обласної ради створено історико-археологічний музейний комплекс “Древній Любеч”. Планується спорудити давньоруський замок. Намічено також відновити й парк Милорадовичів, колодязь, розчистити озеро. Потрібні чималі кошти. Так, нині складна економічна ситуація в країні. Але, історичну пам'ять й велич Любеча необхідно відроджувати.

"Ближня" печера святого Антонія.

Залишки вазонів, у яких вирощувалися квіти.