Всього: 3484 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1109 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2732 Жінок: 752
Найбільший попит був на спеціальності, по яких вже зараз надлишок кадрів
Вступна кампанія-2009 обіцяє стати, мабуть, найсумбурнішої за останні роки. На всьому її протязі МОН щось міняв в ручному режимі. То перед самим початком прийому документів на 10% скоротили кількість бюджетних місць, то на сайті МОН з'являлися роз'яснювальні листи для вузів від міністра, за допомогою яких оперативно латали діри в умовах прийому...»: про принципи добору студентів в ході конкурсу (роз'яснювалося, що потрібно брати тільки наступних по рейтингу), про продовження термінів прийому до 15 серпня (коли стало ясно, що у вузах залишається незаповненою частина бюджетних місць на бакалаврат) і ін. Чому ж вилізло стільки огріхів і які заходи має намір зробити МОН і вузи наступного року.
ДИВИСЯ В КОРІННЯ
На загальне переконання опитаних нами учасників вступної кампанії, ситуація вийшла з-під контролю, тому що МОН ніяк не обмежив для абітурієнтів кількість вузів, куди вони можуть подавати заяви про прийом. Точніше, йому не дав цього зробити Мінюст, де порахували, що тим самим обмежується свобода вибору, гарантована всім громадянам. Але, даючи таку можливість, в МОН не продумали процедуру відмови від місця. Скажімо, абітурієнт міг опинитися в списках рекомендованих скрізь, куди він подавав документи. Але те, куди він у результаті йде, визначалося тільки в кінці 5-денного терміну, відведеного для подачі оригіналів. І вузи в екстреному порядку вимушені уручну добирати студентів - вже не по балах, а за принципом «кому додзвонилися». Крім того, МОН так не вдалося вирішити питання з пільговиками: як і в 2008 році, в 2009-у на найпрестижніші спеціальності через величезну кількість пільговиків не могли прорватися навіть хлоп'ята з дуже високими балами.
Чому так вийшло? Адже, за даними МОН, після того, як цього року були анульовані самі преференції для випускників довузовськіх відділень і медалістів, пільговики складають всього 5-7% від загального числа абітурієнтів. Річ у тому, що майже кожний з них, навіть слабенький трієчник, бачить себе студентом найпрестижнішого університету, тому основне нашестя припало на провідні вузи. «Проблема не у тому, що пільговиків багато, а у тому, що вони нерівномірно розподіляються між вузами», - вважає секретар приймальної комісії КНЕУ Олександр Востряков. Причому більшість з них йде на спеціальності, які традиційно вважаються престижними, але по яких вже зараз випускники вузів зазнають труднощі з трудовлаштуванням. Так, за даними Миколи Фоменко, начальника відділу моніторингу вищої освіти МОН, ректори вузів через засилья пільговиків просили допместа на «право», «економіка підприємств», «фінанси і кредит», «облік і аудит». Тобто держава замовляє потенційних безробітних.
ЩО РОБИТИ
Пільги - під квоти. Поки навряд вийде відмінити всі пільги: вони визначені законодавчо. «Ректори пропонують закріпити по пільговиках квоти від 10%-25% до 50% бюджетних місць - по аналогії з цільовим прийомом сільської молоді, плюс ввести конкурс між ними», - говорить Геннадій Колесник, головний фахівець департаменту вищої освіти МОН. Тоді пільговики більш рівномірно розійдуться по решті вузів і їм теж доведеться заробляти хороші сертифікати.
Поступати за одним профілем. Навряд варто повертатися до того, щоб абітурієнти могли подавати документи тільки в 1 вуз, як це було ранішим. Але і без обмежень не обійтися. Раціонально виглядає пропозиція Вячеслава Невінчаного, секретаря приймальної комісії НАУКМА: «Право вибору повинне залишитися. Але щоб подавали документи тільки на суміжні спеціальності, а не на абсолютно протилежні (наприклад на «економіку» і на «філологію»). Також в МОН повинні продумати процедуру відмови від місця, інакше наступного року знову доведеться продовжувати вступну кампанію.
Мінімум три конкурсні дисципліни. МОН пропонує ввести не два обов'язкові сертифікати для участі в конкурсі, а три: по українському, по математиці або історії України (по вибору абітурієнта), і третій предмет назве вуз. Це дозволить відбирати краще підготовлених абітурієнтів, в т.ч. і серед пільговиків.
Орієнтуватися на ринок праці. Необхідно підсилити роботу по профорієнтації абітурієнтів, щоб вони уявляли, які професії будуть потрібні, а по яких вже є перебір на ринку праці. Щоб не йшли навмання на модні спеціальності, ризикуючи після отримання диплома мати проблеми з трудовлаштуванням.
ВИСНОВКИ
1. Як бачимо з таблиці, основний удар прийняв на себе університет їм. Т.Шевченко. Тут по більшості спеціальностей на бюджетні місця склався перебір по пільговиках (виняток становлять лише спеціальності, де була велика кількість бюджетних місць). Пояснюється це тільки престижністю вузу-флагмана.
2. У інших топових вузах ситуація виглядає не так плачевно - перш за все за рахунок підняття ними мінімальних балів сертифікатів. У КНЕУ це зробили по двох дисциплінах, в «Могилянке» і КПІ - по трьох.
3. В ході нашого моніторингу виявилася показова особливість: більш всього соціальних пільговиків (чорнобильців, сиріт і дітей шахтарів), основна маса яких має слабкі сертифікати, подавала документи в «Шевченку»; більш всього переможців олімпіад з сертифікатами від 500 до 596 з 600 можливих - в Києво-могилянську академію.
4. Рекордні конкурси в 90 чоловік на місце склалися в КПІ («Економіка підприємств») і НАУ («Право»), що пов'язане з маленькою кількістю бюджетних місць на цих спеціальностях, оскільки вони непрофільні для даних вузів. Причому в НАУ на «право» перебір по пільговиках 4-кратний. Це також рекордна цифра.
5. Самими рейтинговими спеціальностями традиційно залишаються «право», «фінанси і кредит», «економіка підприємств», «міжнародна економіка», «менеджмент». Причому вони користуються популярністю не тільки в спеціалізованих, але і в таких суто технічних вузах, як НАУ і КПІ. Хоча вже декілька років працедавці говорять про те, що зараз надлишок цих фахівців, а через 5 років конкуренція буде ще сильнішим.
Головна 
