Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Коли дивишся на людей у захисних масках на вулиці, ажіотаж навколо ліків, екстрені засідання уряду й так само екстрені випуски новин, стає зрозуміло, що грип (або ж паніка навколо нього) став серйозним чинником змін у суспільстві. Перші наочні наслідки – це надприбутки у фармацевтичній галузі. Щоправда, ці надприбутки можуть змінитися й кризою. Після швидкого збагачення власники аптек можуть опинитися перед необхідністю торгувати собі на збиток або ж переходитимуть у тінь. Також, імовірно, зросли й продажі горілки – наш народ традиційно вважає її найкращими (і, вже напевно, найприємнішими) ліками. Та сама відсутність ліків та панічна атмосфера цей попит лише стимулюють. Також очевидно, що стали менше їздити – і країною, і у громадському транспорті. Збитків зазнали власники кафе, ресторанів, кінотеатрів. Скасовані масові заходи, зокрема, різноманітні концерти та фестивалі. Скасовані також політичні заходи, щоправда чи виграли внаслідок цього їхні замовники-кандидати, чи криза для них, навпаки, виграшна нагода – питання відкрите. Набагато менш зрозумілими, а, отже, й цікавішими є середньо- та довгострокові наслідки «грипофобії». Адже ці наслідки, зокрема, й для економіки, можуть бути зовсім не такими, як може здаватися на перший погляд. Пригадую епізод з фантастичної книги (автора й назви не пам’ятаю) про те, як внаслідок якогось катаклізму усі люди на планеті вкрилися густим волоссям. І от двоє друзів вирішили зіграти на цій ситуації. Один вклав усі вільні гроші в компанію, яка розробляла засіб для видалення волосся. А інший – у маленький заводик з продажу гребінців. Дії першого усі навколо вважали мудрою інвестицією. Адже усі газети тільки й писали про нову пошесть та про те, як вчені кинули всі сили на боротьбу з волоссям. Другого вважали несповна розуму. Та пройшло трохи часу й люди почали звикати до свого оволосіння, потім журнали почали писати про те, як його доглядати, і вже за півроку чи рік заводик із виробництва гребінців став приносити власникам його акцій шалений прибуток. Коментарі, як-то кажуть, зайві...