Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Росія не збирається навіть вибачитися за своїх шпигунів
13:40
Вже якось стало звичним стереотипом сприймати українцями себе самих як добрих, толерантних, гостинних людей, які уникають конфліктів та непорозумінь з оточуючими. Правда це чи ні – судити не нам. Проте намагання зробити такі риси «візитною карткою» України як держави перед світовою громадськістю окремими сусідами сприймаються як яскраво виражені прояви слабкості та беззахисності, що й використовується ними в повній мірі. Зайвим підтвердженням необхідності переглянути таку відносно беззубу політику нашої держави стала діяльність спецслужб Російської Федерації, які протягом останнього року зухвало та агресивно «захищають свої державні інтереси» при чому на території України. Першою ластівкою стало ігнорування Росією висловлених у липні 2009 р. вимог української сторони достроково припинити місію двох російських дипломатів, які не ховаючись втручалися в діяльність російської громади України. При цьому, у подібних випадках у загальносвітовій практиці не є обов’язковим надання фактичних матеріалів, які б підтверджували протиправність тих чи інших дій іноземного дипломата у країні його перебування. І так зрозуміло, що небажана особа не може в повній мірі представляти інтереси своєї країни і створювати нормальну атмосферу співпраці і звичайною реакцією на подібні вимоги однієї з країн є відкликання незграбних представників та їх заміна на більш лояльних чи хоча б вмілих. Україна ж свої вимоги обґрунтувала та конкретно «привернула увагу російської сторони до того, що окремі працівники Посольства РФ в Україні, а також Генерального консульства РФ в Одесі займаються діяльністю, несумісною з їх дипломатичним статусом». При цьому наголосила, на наявності в розпорядженні української сторони документально підтверджених фактів про їхні дії, які завдають шкоди національним інтересам України. В МЗС України нагадали, що ще в серпні 2007 року міністерство нотою попередило російське зовнішньополітичне відомство, що "діяльність та заяви одного з цих дипломатів дають українській стороні підстави оголосити його персоною "нон грата”. В коментарі до вимог зазначається, що, ухвалюючи рішення рекомендувати припинити двома згаданими особами їхньої місії в нашій державі, "українська сторона виходила з того, що подальше ігнорування російською стороною цих фактів наноситиме істотну шкоду інтересам національної безпеки України. У документі також зазначалося, що українська сторона сподівається, що "в Москві уважно проаналізують практику діяльності своїх дипломатичних установ в нашій державі на предмет відповідності Віденській конвенції про дипломатичні зносини від 1961 року, внесуть відповідні корективи і працюватимуть на зміцнення дружби та довіри у двосторонніх відносинах”. Після такого не може бути інших дій, окрім як відкликання дипломатів. Та тільки це не стосується діючої російської влади, для якої рівноправність стосунків з Україною, напевне, є неприйнятною умовою. І у відповідь на вимоги Києва Москва вустами голови МЗС РФ С. Лаврова відповідає, що її дипломати - не шпигуни, і Україна не пред’явила Росії жодних доказів ведення російськими дипломатами діяльності, що не відповідає їхньому статусу. "Жодних фактів шпигунства (з боку російських дипломатів) нам не пред’явлено українською владою. Їх просто не існує, ми твердо це знаємо”, - сказав міністр. За його словами, українська влада повелася несерйозно і непрофесійно. "Якось несерйозно все це, непрофесійний підхід. Вирішили провокацію влаштувати і то до кінця не можуть. Дивно це і сумно”, - сказав Лавров. І направив демарш на адресу українського МЗС. Тобто, тихе прохання України прибрати з її території осіб, які відверто ведуть антиукраїнську діяльність викликало галасливу реакцію Кремля та офіційний демарш, в якому пригрозив «не залишити без відповіді недружні кроки України». Що ж, відповідь не забарилася, і вже з кінця 2009 р. у тій же Одеській області та суміжній з нею невизнаній Придністровській молдавській Республіці цілий підрозділ Федеральної служби безпеки РФ розпочав полювання на відьом, себто, на громадян України. Російські чекісти захопили на території Придністров’я громадянина України, доставили його на військову базу, де, погрожуючи його життю та здоров’ю, а також його родини, примусили до співробітництва. При чому «вмовляння» супроводжувалися допитом «з пристрастю» та використанням мішка, шприца та наркотиками, погрозами фізичної розправи з сім’єю. Особливого вибору у нашого співвітчизника не було і він змушений був згодитися на пропозицію «федералів». Пороте, вже при першій передачі таких бажаних для співробітників матеріалів їх було взято «на гарячому». Зустріч з новоспеченим агентом відбувалася за 14 км від державного українсько-молдовського кордону 27 січня п.р. При цьому заходи прикриття на другому автомобілі здійснювали ще троє офіцерів ФСБ РФ, військовослужбовець оперативної групи російських військ Придністровського регіону Молдови. За діями свої підлеглих, які прикривали шпигунську акцію та забезпечували безпеку розвідника, здалеку спостерігав їхній керівник - підполковник, начальник Відділу військової контррозвідки ФСБ РФ в ОГРВ, який втік з місця події, залишивши своїх підлеглих. Під час особистого огляду затриманих співробітники СБУ вилучили знаряддя шпигунської діяльності: цифрові диктофони, вмонтовану в авторучку відеокамеру, закамуфльований під брелок для ключів контейнер для зберігання цифрових даних, у тому числі з інструкціями для агента, ноутбук, флешки пам’яті, гроші (2 тисячі доларів). Одним із доказів того, що акцію здійснювали офіцери ФСБ РФ, є факт виявлення на карті пам’яті мобільного телефону фотокопії таємної інструкції, що регламентує агентурну діяльність ФСБ РФ. Старший офіцер спецслужби Росії, як з’ясувалося, спеціально прибув із Москви для керування розвідувальною операцією, а вся група (5 чоловік) прибули на територію України з Придністров’я. Отже, все устаткування шпигунської діяльності вилучено, порушено дві кримінальні справи, за статтею шпигунство стосовно громадянина Росії, і за статтею державна зрада щодо українця. Стосовно старшого офіцера, який назвався Володимиром Олександровим, порушено кримінальну справу за статтею "шпигунство” і за рішенням Шевченківського райсуду Києва для нього обрано запобіжний захід у вигляді арешту. Інших співробітники ФСБ РФ після допитів та отримання від них вичерпних пояснень з приводу виконання розвідзавдань на шкоду безпеці України вислані з території держави із забороною в’їзду на 5 років. Зважаючи на попередній досвід агресивних дій МЗС РФ цього разу СБУ вже 02 лютого офіційно оприлюднює факт затримання співробітників російської спецслужби та детально розповідає про хід операції. Якою б логічно видавалася відповідь російської сторони? Ну, як мінімум – вибачення та запевнення в тому, що в подальшому подібних дій не буде? Аж ніяк. З боку офіційного ФСБ, МЗС РФ, окремих представників РФ у різних міжнародних організаціях посипалися звинувачення України в тому, що вона піддала розголосу факт затримання ФСБ-шників, які, виявляється захищали інтереси безпеки Росії, відбиваючи українсько-американську розвідувальну акцію! Але це тільки початок і не потрібно бути пророком, щоб передбачити масову «зачистку» українських громадян, які зараз перебувають в Росії, інформаційний, політичний та економічний тиск на Україну «Чтобы неповадно было» чіпати чесних офіцерів російської спецслужби. Що ж, можливо дійсно варто перестати підставляти щоки під удари дружньої країни, з якою, до речі, підписано Великий договір про дружбу та співробітництво, а рішуче відстоювати право захищати інтереси держави та власних громадян, і не тільки на своїй території! На жаль, у світі в моді сила, а не толерантність. Не суди суворо, я тільки вчуся!
Головна 
