Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
«Дайте дилеру на чай, і це містичним чином вплине на вашу гру»
14:11
"Ви у нас дилером будете?”, – перепитує дівчина-бармен покерного клубу. "Менеджеру допомагатиму”, - відказую. Її колега іде кликати менеджера. В покер грати не вмію, тож у такому закладі вперше. Біля входу призупинилась. Уявила – зараз мене зустріне громило-охоронець і почне нахабно-прискіпливо розпитувати – куди і звідки. Облом... Моя особа хлопцеві не видалася небезпечною. Не те що не розпитував, навіть не запитав, чого прийшла.
На дилера за день не вивчишся... У приміщенні – жодного вікна, і вдень, і вночі тут однакова "електрична” напівтемрява. У великому залі – три покерні столи. Збоку – невеликий зал, де вміщається лише один стіл. Заняті два столи – за одним молоді хлопці, розвалившись на зручних м’яких кріслах, грають у покер. Дівчат, окрім персоналу та мене, – жодної. Як би сказали колись, таке середовище леді не пасує. Дилери тасують свої карти. Всі молоді, строго вбрані – «білий верх, чорний низ». Хлопчина-дилер починає завзято розповідати: «Я колись у казино працював, у «Софії», тепер перекваліфікувався. У казино, правда, цікавіше було – люди грали проти закладу, а тепер між собою». – Ви журналістка? – перепитує молодий чоловік у чорному. Виявилося, менеджер. – Журналістка! – обличчя «мого» дилера округлилося від здивування. – Юра, мені тут допит влаштовували. Хлопець зник так само швидко, як щойно тасував карти. Протягом усього вечора уникав мене, обмежуючись усмішкою. «Через півгодини почнеться турнір, прийдуть люди, вони захочуть докуповувати фішки, то братимеш гроші. Таке докуповування називається «бай-ін». Дилером ти бути не зможеш. Для цього треба серйозніше повчитися», – каже менеджер. Подивилася на дилерів, у яких карти у руках аж літають, ствердно кивнула головою – цей фах освою потім. – Там новий дилер стажується, – пояснює Юрій. – Ідемо – повчимося! Дівчина хвацько роздає карти. На новачка за столом подивилася трохи зверхньо, чи то мені так здалося. У компанії гравців почуваюся некомфортно. Менеджер Юра прийшов на допомогу. «Не бійся, зараз все поясню. Спершу про покерні комбінації: «пара» – 2 карти одного рангу, дві пари – дві карти одного рангу, дві іншого, трійка – три карти одного рангу, стрейт – п’ять послідовних карт, флеш – 5 карт однієї масті, фулл-хаус – 3 карти одного рангу і дві іншого, каре – 4 карти одного рангу, стрейт-флеш – 5 послідовних карт однієї масті, флеш-рояль – 5 найстарших карт однієї масті. Це – найвища комбінація. Ти встигаєш запам’ятовувати? Доки менеджер пояснював мені ази гри, дилер встигла здати карти, а черга «торгуватися» дійшла до нас. «Колл», – каже за мене Юра і відсуває у загальну «купку» (це називається «пот») певну кількість фішок. «Колл означає, що ти відповідаєш на ставку, олл-ін – коли ставиш усі свої фішки, є ще інші види ставок – потім поясню. Якщо вважаєш, що краще нічого не ставити, кажеш – «чек». Це дозволяється, якщо ніхто з учасників ще не робив ставок у цьому колі торгівлі. Бачиш, що нема сенсу тобі далі продовжувати гру у цій роздачі (гра складається з окремих роздач), – кажеш пас і скидаєш свої карти». У цій роздачі ми перемогли. «Юра, ти всі правила порушуєш! Ніхто під час гри не може допомагати учаснику», – сміючись, каже суддя.
Під час турніру не можна пити, курити і лаятися... Гру не закінчили. Настав час для турніру, почали приходити перші учасники. Всі молоді хлопці-студенти. Помічаю, переважно всі знайомі. Дехто за руку вітається з менеджером, про щось з ним тет-а-тет розмовляє. Участь у турнірі коштує сьогодні 20 гривень. Хлопці отримують однакову кількість фішок. Кожному кажуть, за який стіл сідати. Сьогодні прийшли понад тридцять людей. Турнір почався. Якщо у приватній грі – все для клієнта: гравці можуть собі закурити, але під час турніру палити та випивати за столом заборонено. Чай, водичка – будь ласка. Тільки на стіл горнятка-пляшки ставити зась! Для цього є спеціальні столики. Лаятися за столом також не можна. Щоправда, тут правила не такі суворі. У запалі багато гравців пересипають свою мову нецензурщиною. Правило «будьте джентльменом» трансформувалося у «матюкайтеся, але не голосно». Напередодні гри такі веселі обличчя гравців набирають задумливо-флегматичного вигляду. Емоцій ніхто не виказує. Є навіть такий вислів – покерне обличчя. Людина стримує свої емоції, щоб часом «не попалитися». «Бай-ін», – вигукує хлопець за першим столом. В одній руці – п’ятдесятка, в іншій – енергетичний напій. Докуповують фішки активно. Суддя все ретельно ховає у сейф. Із цих коштів складатиметься сьогоднішній приз. У затятих гравців-курців нерви не витримують, і вони вискакують з-за стола перекурити. Курять швидко й імпульсивно, і швиденько повертаються назад. – А скільки максимально у вас вигравав гравець? – цікавлюся у судді. – Комерційна таємниця. Мою увагу привертає велике оголошення – незабаром розпочнеться серія турнірів, де фінальний приз становитиме 40 тисяч гривень. Дилери змінюються щоп’ятнадцять хвилин. Перед початком кожної роздачі роблять «шеммі-шафл» – карти розмішують на столі круговими рухами. – Це щоб не було ніяких впливів, – пояснює Юрій. – А дилер може вплинути? Менеджер усміхається: «Ні, звичайно».
«Для гри у мене є своя «заначка» На перерві всі вибігли на перекур. «Зловила» на допит двох гравців. Роман – інженер-програміст за фахом. «Ви тільки прізвища не вказуйте, батьки вашу газету читають, навіщо їм хвилюватися, про мої походи у покер-клуби вони не знають». – А є за що хвилюватися? – Та ні, я ж працюю, маю і основну роботу, і додаткову. Але батьки, то батьки. – Багато грошей програєте? – У мене правило: ніколи не граю на свої, виграш відкладаю на наступну гру. Звісно, якщо великий виграш, то і собі щось візьму. Я у покер раз виграв 8 тисяч гривень. Але не тут. – Як часто ходите у клуби? – П’ять разів на тиждень, це для мене відпочинок. – Свого часу у зали гральних автоматів навідувалися? – Рідко, але раз виграв був 18 тисяч гривень. Купив «дев’ятку». До нашої розмови приєднався інший гравець. – Тут ви не виграєте, сюди посидіти приходять, треба на серйозні турніри їхати. Я от на турнір Геррі-Боумена зібрався у Буковель. Там можна добре виграти. А також в Інтернеті є багато турнірів. Там люди грають на серйозні гроші. – Що таке покерний блеф? – Вміння виграти навіть тоді, коли маєш програшну комбінацію. – З жінками грали? – Рідко, жінки, до речі, люблять блефувати.
Були круп’є, стали – дилери Після перерви гра продовжується. Фішок уже ніхто не докуповує, тепер гра іде на виліт. На комп’ютері висвітлюється тривалість гри, перший приз – 747 гривень. Листаю цікавий зшиточок під назвою «Етика покеру». Особливу увагу привертає підпункт «Чайові вітаються». «Матимете прихильність персоналу, а це позначається на грі містичним чином». А через кілька речень знову: «Дотримуватиметесь цих правил, у вас не буде проблем за ігровим столом, не кажучи про те, що це позитивно позначиться на результатах вашої гри...». Тим часом, гравців за столами стає все менше і менше, ось вони вже грають за двома столами. Помітила, що хлопець, який першим робив «бай-ін», пішов купити собі другу баночку «енергетика», очі почервоніли, попри все, намагається бути спокійним. Ті, хто «вилетів», не поспішають покидати зал, а сідають грати за стіл, що звільнився. Серед них з’явився один старший чоловік, років під п’ятдесят. Менеджер Юра каже, що він часто сюди приходить. У залі з’являється дівчина. «Гравець, – подумала, – ні, не гравець». Дівчина покурила при вході, увійшла у зал і всілася на коліна одному з гравців. Ця компанія грає по-іншому. Вони розслаблені, голосно сперечаються щодо правил. Люди просто прийшли розслабитися. Тим часом, суддя «зганяє» всіх учасників турніру за один стіл (той, що розташований в окремій залі). Іду разом з усіма, та перед моїм носом закриваються шторки, і охоронець загороджує прохід. «Крім учасників та судді, туди нікому не можна, люди борються за гроші. Вони там ще на годинку-півтори засіли», – каже Юра. Минає п’ята година моєї роботи у покерному клубі. Турнір почався о четвертій, а завершився близько дев’ятої. Переможці отримали свої призи. Проте життя клубу не призупинилося – заклад працює цілодобово.