Всього: 3484 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1109 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2732 Жінок: 752
Будете мовчати – ваш будинок змиє в річку – досвід вулиці Фіалок
15:03
Надзвичайно сніжна зима в купі з крайньою бездіяльністю місцевої влади викрили кілька серйозних, можна сказати системних проблем комунального господарства. Одна з них - підтоплення садиб та розмивання подвір'їв талою водою по берегах річок та ярів. Наш сьогоднішній приклад - з Самарського району, селище Ігрень. Будинок номер 27 по вулиці Фіалок був побудований Любов'ю та Володимиром Тарчинськими ще у 1970 році. Річка Маячка, на березі якої розташовано будинок, загрози ніякої не несла, адже за останні 30 років, стверджують місцеві жителі, русло ріки наповнювалось водою лише у період весняного танення снігу, а населення селища, й зокрема родина Тарчинських, завжди піклувалась про неї, укріплюючи береги. Ситуація почала змінюватись 15 років тому, коли крізь балку на 212 кілометрі було прокладено новий водопровід. Саме з тих пір рівень ґрунтових вод почав поступово підійматись, руйнуючи колодязі та затоплюючи погреби, а тоненький струмок навесні почав перетворюватись на справжню розлючену стихію. Виконком Самарського району, до я кого щороку зверталися місцеві жителі, три роки тому взявся розчистити русло річки, для чого залучив підрядну організацію, і, вочевидь, виділив відповідні кошти. За словами очевидців, розчисткою той процес було назвати важко, адже спеціалісти, що приїхали на місце, провели нараду, склали план дій і... роз'їхалися. А за тиждень, не виконавши нічого, з берегів річки прийняли й техніку. На обурення мешканців підрядники відповіли, що непокоїтися не треба - береги річки будуть укріплюватись бутовим каменем, причому скоро. Але, як відомо, "скоро" частіше за все означає "невідомо коли". Як стало відомо зі слів Олександра Тарчинського, що мешкає у будинку номер 27 разом з батьками, найжахливіше сталося 20 лютого, коли величезне горіхове дерево, підмите водою, впало у річку, змушуючи води піти в обхід нього. Берег почало затоплювати, а, враховуючи кількість води, що все прибуває з таненням снігу, родина Тарчинських отримала у себе в дворі бурхливий і досить стрімкий потік, який щодня підбирається до їх будинку. Постраждалі одразу ж побігли за допомогою у рідний Самарський райвиконком, стосунки з яким перетворилися на справжню битву, що триває і дотепер. Спочатку на усі прохання Тарчинських допомогти керівництво відділу комунального господарства та відділу надзвичайних ситуацій не реагувало взагалі. Потім, враховуючи настирливість мешканців вулиці Фіалок, на подвір'я Тарчинських завітала зведена комісія, вивчила ситуацію та залишила надію, пообіцявши найближчим часом укріпити берег бутовим каменем. Робітники дійсно приїхали наступного дня, але замість укріплення берегів усього лише винесли з основного русла річки гілки та стовбури дерев. Годі й казати, що до цього часу бурхливий потік знайшов собі нове русло в м'якому ґрунті подвір'я Тарчинських, тож повертатися у відведені межі Маячка не стала. На обурення пана Олександра у Самарському виконкомі реагували, за доброю традицією, обнадійливо, тричі пообіцявши, що "все буде зроблено, але завтра". А тим часом берег річки був фактично змитий водою - від потоку до стін будинку залишилось вже 2 метри. Нарешті 25 лютого, після звернення до міської ради Дніпропетровська, комісія виконкому під керівництвом самого голови райради Василя Носульчика, у складі інженерів комунального господарства та представників МНС завітала до родини Тарчинських. Яким же було здивування постраждалих від стихії та чиновницької безвідповідальності, коли представники виконкому накинулася на них із звинуваченнями у незаконному будівництві оселі, натякаючи на те, що дозвіл на будівництво, виданий Ігреньською селищною радою в неіснуючому СРСР вже давно можна вважати недійсним. Більш того, мешканці річкового берега самі винні у ситуації - не слідкували, дерева не вирубували, русло не чистили і берегів не укріплювали, а виконком усім допомогти не в змозі. Втім, як не звинувачували мешканців Фіалкової чиновники, протокол усе ж таки склали, вирішивши, прибрати з річки дерева та (нарешті!) укріпити берег каменем, зробивши заради цього під'їзну дорогу з боку вулиці Зоопаркової. Втім, терміни, коли закріплений підписами перелік дій має бути виконаний, так і не вказали. Забули, мабуть. Втім, не забули зазначити, що "перелік необхідних дій коштуватиме набагато більше, ніж ваш будинок", отже укріплення берегів того не варте. Остання надія буда на міську раду. Втім, у відділі з прийому громадян ввічливо, але чітко відповіли, що зайвих грошей у бюджеті нема і, мабуть, найближчим часом не буде. Самарський виконком, у свою чергу, заявляє, що без грошей з міського бюджету роботу вони розпочинати не будуть. Слід зазначити, що під'їзду дорогу вже почали мостити. Як зазначає Анна Горяїнова, керівник фракції БЮТ у Самарській районній раді, районні депутати готові приєднатися до вирішення цієї проблеми залюбки, але тільки після того, як міська рада виділить кошти. На погляд депутата, ситуація, що склалася, виникла з причини танення великої кількості снігу, а зовсім не через те, що дії робітників по очистці річки та проведення нового водопроводу були виконані не компетентно. Інакше кажучи - природа винна, а ми тут ні до чого. Хотілося б поцікавитися - а навіщо тоді виконком, який щороку отримує і освоює немалі кошти на боротьбу з зсувами ґрунтів та укріплення берегів річок? Родина Тарчинських все ще не втрачає надії на допомогу влади, хоча на даний час єдине, чого вони змогли досягти - це звинувачення у нелегальній забудові. Час танення снігів ще не настав. Однак, на дворі вже березень, а за прогнозами температура найближчі тижні вдень буде впевнено долати позначку "+5°С". Тож, можливо, що будинок Тарчинських просто змиє водою, наче його і не було на вулиці Фіалковій. Замість Постскриптуму. Коли матеріал був уже зданий у друк, ситуація на Маячці почала змінюватись. Мабуть, керівництво усе-таки звернуло свою увагу на практично повністю знищений оповзнем дерев'яний паркан та тріщини, що розповзлися по стінах будинку на Фіалковій 27. Не останню роль, вочевидь, зіграла й активність господарів будинку, які до останнього відстоювали своє законне право на ремонтні роботи, звертаючись в усі існуючі інстанції, а також до представників засобів масової інформації, зокрема, на телевізійні канали. Але, менш з тим, на вулиці Фіалок усе-таки розпочались довгоочікувані роботи по укріпленню берега. Сталося це 28 лютого - на восьмий день підтоплення. Зі слів голови Самарської районної у місті ради Василя Носульчика та голови Самарського виконкому Сергія Кобцова, ці роботи виконуються за прийнятим рішенням проектного інституту "ДніпроГіпроводгосп" та передбачають завезення 200 кубометрів бутового каменю задля укріплення ним берега, а також очистку річки від повалених дерев та гілок. Цікавою виявилася й відповідь на питання - де ж взялися гроші на порятунок в умовах неіснуючого бюджету? - адже саме це більше тижня зупиняло виконкомівських чиновників. Як виявилось, це голова міської ради Іван Куліченко, враховуючи клопотання керівників Самарського виконкому, дав добро на проведення очисних робіт за рахунок грошей, які будуть виділені з бюджету одразу після того, як його буде затверджено. От і відповідь, чому чекали аж 8 днів - необхідне було рішення "з самого верху". Зрозуміло, що якщо б за цей час будинок просто змило, відповідальність би ніхто не поніс - чиновники ж так хотіли допомогти! У минулому році, до речі, з бюджету міста було виділено, не мало не багато, мільйон гривень на розчистку русла Маячки, якого, за словами депутатів самарської райради, вистачило, лише (чи усе-таки аж?) на кілометр. На сьогодні на Фіалковій 27 берег річки укріплено, ведуться роботи по очистці рісла. Рівень ґрунтових вод суттєво зменшився, а збентежені та розгублені мешканці нарешті полегшено зітхнули - їх підвали більше не затоплює вода. Чи надовго? І що робити іншим пересічним мешканцям міста, до яких не приїздять ЗМІ й не трублять про їх проблеми? Тільки в місті сьогодні підтоплені більше 30 приватних будинків та садиб. Чи маємо ми журналісти оббігти всі двори, щоб влада звернула на них увагу?
Головна 
