Всього: 3484 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1109 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2732 Жінок: 752
Джазмен Вадим Ейленкріґ обрав трубу, бо злякався саксофона
13:33
Те, що ми сьогодні зіграємо прозвучить один раз, тобто наші імпровізації й соло не будуть гіршими чи кращими, ніж на інших концертах, вони будуть іншими, бо емоцію ніколи не можна повторити, - говорить перед виступом джазовий трубач, 38-річний Вадим Ейленкріґ. У столичному концерт-холлі "Фрідом" російський музикант вперше дав сольний концерт в Україні. Квитки коштували від 150 до 500 грн. - У Києві я не вперше. Грав тут у біґ-бенді Ігоря Бутмана разом зі співачкою Ларисою Доліною, - згадує Ейленкріґ. - На жаль, нічого не знаю про український джаз, не встиг підготуватися до цього питання, хоча й хотів. Проте знаю що до Києва з Мінська переїхав Валерій Щериця - людина-епоха, колись перша труба оркестру Михайла Фінберґа, дуже хотів би з ним зустрітися. Ейленкріґ відомий також своє співпрацею з оркестром Олега Лундстрема, співаками Сергієм Мазаєвим, Дмитром Маліковим, гуртами "Любе", "Уматурман". Свій перший сольний альбом "Тінь твоєї посмішки" він минулого року записав у США разом із зірками світового джазу. - Одного разу в Нью- Йорку був фестиваль "Класика плюс джаз". Виступав оркестр "Віртуози Москви" Юрія Башмета, й у мене було дуже відповідальне соло разом з ними. Через якийсь час на електронну пошту я отримав листа в декілька слів від Ренді Брекера - американського трубача на якого я "молився" студентом. Він мене похвалив. Погодився безкоштовно взяти участь у записі мого дебютного диску. Сіма Ейленкріґ, батько Вадима, відомий радянський саксофоніст працював директором Йосипа Кобзона й Людмили Гурченко. - Родина дуже хотіла, щоб я також грав на саксофоні. В музшколі я вчився на фортепіано, треба було обрати другий інструмент. Я злякався, що на саксофоні надто багато кнопок, і вирішив вибрати що-небудь простіше. А в труби всього три клапани, мені здавалося, що я швиденько на ній навчуся грати, і від мене всі відчепляться. Виявилось, все набагато складніше, ніж я думав, дуже важко фізично грати на трубі. Але свій інструмент я вже полюбив. Труба для експериментів — те, що треба. А от своїм дітям радитиму інший інструмент. Але музикою займатися обов`язково. Це ще один зі шляхів стати щасливим. Перед виступом Вадим роздає автографи, він вдягнений у джинси, на ногах - кеди, футболка не приховує м`язистого тіла культуриста. - Костюм вдягну на сцену - спекотно, - посміхається . - Я з 15 років - прихильник здорового способу життя. Не п`ю, не палю, три рази на тиждень відвідую спортзал. Не хочу, аби мої близькі хвилювалися за моє самопочуття. У школі жодного разу не міг підтягнутися на турніку, добре, що з хуліганами поталанило не перетинатися. Спорт дуже дисциплінує, а у творчої людини без сили волі нічого доброго не вийде, якою б талановитою вона не була. На концерті разом з барабанщиком, клавішником, басистом й саксофоністом трубач виконував класичні твори російського й світового джазу - від композицій ансамблю «Аллегро» до Луї Армстронґа. - Вадим Ейленкріґ ніяка не зірка, - висловлюється музичний критик 52-річний Олексій Кохан, - Він просто дуже гарний освічений, грамотний, добротний музикант. Відомий передусім як трубач другої лінії в оркестрі знаменитого саксофоніста Ігоря Бутмана. Не дарма ж Бутман допомогав йому із записом диску. Вадим уважний до звуку до фразеровки музичної, відає перевагу середнім і повільним темпам над швидкими. Я особисто знаю Хірама Буллока, Вілла Лі, Кріса Паркера, Ренді Бекера які записувалися з цим російським трубачем. Це такі хлопці, які не ставляться до музики як до роботи. Не будуть грати, якщо вона їм не сподобається, ні за які гроші.
Головна 
Те, що ми сьогодні зіграємо прозвучить один раз, тобто наші імпровізації й соло не будуть гіршими чи кращими, ніж на інших концертах, вони будуть іншими, бо емоцію ніколи не можна повторити, - говорить перед виступом джазовий трубач, 38-річний Вадим Ейленкріґ.
