Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Використання неліцензійного програмного забезпечення є порушенням авторських прав його власників і давно вже отримало назву комп’ютерного піратства. Ні для кого не секрет, що це явище є надзвичайно поширеним в Україні.
Україна піратська «Рівень комп'ютерного піратства в Україні становить 84%. Серед країн Європи рівень піратства вищий лише в Молдові. Зниження цього показника за кілька років лише на 10% призвело б до ряду позитивних змін в економіці країни. З'явилося б 2600 додаткових високооплачуваних робочих місць для українських фахівців. Регіональні та місцеві бюджети отримали б додаткових 69 млн дол. податкових надходжень, а обіг ІТ-сектора збільшився б на 941 млн дол. Поки що ці суми працюють на тіньову економіку», - зазначив керівник департаменту із захисту прав інтелектуальної власності «Майкрософт Україна» Юрій Омельченко.
Серйозні кроки у боротьбі з піратством Україна робила лише після того, як 2001 року потрапила до списку «Special 301», який складає Торговельний представник США, і була змушена сплачувати суттєві штрафні санкції – 75 млн дол. щорічно. Коли ж рейтинг України в цьому списку покращився, 2005 року обтяжливі штрафні санкції було знято, й усе знову затихло.
Тихе болото Юридичний представник Business Software Allience в Україні, що відстоює інтереси найбільших виробників програмного забезпечення в світі, Владислав Шаповал зазначив у коментарі ZAXID.NET, що останніми роками в нашій державі настала «болотяна стабільність», коли ситуація суттєво ані погіршується, ані покращується: «Комп’ютерів і ноутбуків з року в рік продається щораз більше, а ліцензійного програмного забезпечення у кращому разі продається стільки ж, скільки й продавалося. Підозрюю, що за підсумками 2009 року рівень піратства зріс на 2%. Рівень кількості перевірок, судових позовів, судових рішень, рівень активності у цій сфері залишається стабільним останні 5-6 років. І за економічного рівня розвитку, збільшення рівня комп’ютеризації, це означає, що ми відходимо назад. До кризи все рухалося по інерції, а в кризу відбувся певний відкат у цій сфері. Проблема піратства в Україні знову постає дуже гостро, і це при тому, що ринок України є дуже цікавим для правовласників ліцензійного програмного забезпечення». Незарегульований Інтернет Важливим чинником цього є те, що в Україні не вдається кардинально зменшити пропозицію піратських продуктів. Завдяки зусиллям правоохоронних органів та Департаменту інтелектуальної власності обсяги продажу піратських дисків на ринках, на вулицях значно зменшилися, однак користувачі почали скачувати програми з Інтернету. У той же час в Україні не має законних можливостей притягати до відповідальності осіб, що розміщують піратські програми для вільного скачування в Інтернеті. Законопроект, який передбачав обов’язок провайдерів розкривати на запит правоохоронних органів інформацію про їх користувачів наштовхнувся на серйозний спротив електронних ЗМІ, і так і не був прийнятий. «У нас не можливо притягнути до відповідальності особу, яка в мережі Інтернет надає можливість скачувати програми. Інтернет-провайдери не зобов’язані розкривати, за запитом правоохоронних структур, хто ховається за певним IP. Це можливо лише в межах кримінального провадження, а кримінальне провадження порушується, якщо є відповідна інформація про особу», - прокоментував В.Шаповал. За інформацією ВSA, новим потужним джерелом поширення неліцензійного програмного забезпечення в Україні стали сервісні центри комп’ютерної техніки. Неліцензійні програмні продукти встановлюють і на нову техніку, і на здану в ремонт. Причому часто клієнти не свідомі цього.
Корпоративні користувачі І хоча комп’ютерне піратство завдає й економічної, й іміджевої шкоди всій державі, а приватні користувачі піддаються небезпеці зараження їхньої техніки шкідливими вірусами або прихованого користування нею «злими геніями», практична боротьба з піратством в Україні ведеться лише у так званому корпоративному сегменті, де використання неліцензійного ПЗ в економічній діяльності передбачає отримання комерційної вигоди. Використання піратських програм для правовласників ліцензійних продуктів означає упущену вигоду, недоотримані прибутки. Тому вони співпрацюють з контролюючими та правоохоронними органами для притягнення господарюючих суб’єктів, що порушують закон «Про авторські та суміжні права», до відповідальності.
Листування-вмовляння Система виявлення порушників є доволі відпрацьованою. В Україні працюють представники низки компаній, що є власниками популярного програмного забезпечення, як Microsoft, Adobe, Autodesk, Corel, та багатьох інших. Кожна компанія-представник правовласника має базу клієнтів, які користуються ліцензійним ПЗ. Відштовхуючись від цього, аналізується ринок. Не складно з’ясувати, чим займається та чи та фірма, які для цього комп’ютерні програми їй потрібно, і чи є вона власне у списку легальних користувачів. Якщо ні, то керівнику або ІТ-менеджеру такої фірми надсилають листа, в якому представник правовласника вказує, що йому відомо, що ця компанія не користується ліцензійним програмним продуктом, згадує про переваги використання ліцензійного забезпечення, технічні та правові ризики використання неліцензійного, і по-дружньому пропонує налагодити цивілізовані відносини. До слова, щоб суб’єктам господарювання було легше приймати рішення про придбання ліцензійного ПЗ використовується широкий маркетинговий арсенал різноманітних акцій, знижок та бонусів. Якщо реакції на такий лист немає, а за словами юридичних представників правовласників ліцензійного ПЗ багато отримувачів розцінюють його як спам, то за деякий час компанії надсилається лист уже з наполегливою вимогою придбати ліцензійне програмне забезпечення. Ігнорування або відмова стає підставою до звернення в контролюючі й правоохоронні органи.
Перевірку на Вас! Перевіряти, чи ліцензійними програми користуються суб’єкти господарювання, мають право інспектори Державного департаменту інтелектуальної власності та спеціально визначені працівники управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю. «Ми намагаємося працювати із правовласниками. Вони скеровують до нас заяви, реагуючи на які, ми можемо ініціювати перевірки юридичних осіб й інформувати їх про результати. За 2009 рік на Львівщині було порушено 19 кримінальних справ проти порушників прав інтелектуальної власності, які завдали загальних збитків правовласникам на суму близько 1,5 млн грн. 10 із них завершені. За перші два місяці 2010 року відкрито 4 кримінальні справи. Найбільш популярне програмне забезпечення, яке використовували правопорушники: різні версії операційної системи Windows, пакети Microsoft Office, дизайнерські та видавничі програми Adobe, архітекторські – Autodesk», - поінформував заступник начальника відділу УДСБЕЗ ГУ МВС Україні у Львівській області Сергій Куривчак. Головний держінспектор з питань інтелектуальної власності у Львівській, Закарпатській областях Департаменту інтелектуальної власності МОН України Михайло Лука поінформував: «Виходячи на перевірку на предмет ліцензійності ПЗ, ми маємо міністерське скерування, яке ґрунтується на попередньому зверненні правовласників». Він додав: «Якщо виявляємо під час перевірки правопорушення, то звертаємося до правоволодарів і з’ясовуємо розмір завданої їм шкоди. Якщо це склад адміністративного правопорушення, складаємо відповідний протокол і скеровуємо його в суд. Якщо сума збитків тягне на відкриття кримінальної справи, такі справи передаємо у правоохоронні органи, порушується карна справа». М.Лука уточнив, що торік інспектори держдепартаменту здійснили в Україні 112 перевірок, за результатами яких було складено 37 адміністративних протоколів і 44 випадки були скеровані до правоохоронних органів. Загалом минулого року було вилучено 589 одиниць комп’ютерної техніки з неліцензійним ПЗ на загальну суму понад 2 млн грн. В Україні за порушення законодавства у сфері інтелектуальної власності передбачено адміністративну відповідальність (ст. 51-2 Адміністративного кодексу України) (комп’ютерне піратство) та кримінальну (ст. 176 Кримінального Кодексу України). Як пояснюють фахівці, вид відповідальності, до якого притягують суб’єктів господарювання, залежить від розміру завданої шкоди. Контрольною точкою розподілу є сума у 20 неоподатковуваних мінімумів, що застосовуються в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, яка торік становила 6 тис. 50 грн. Ціна питання Фактично, щоб постало питання про кримінальну відповідальність перевіряючим достатньо виявити на кількох комп’ютерах на фірмі неліцензійні операційні системи Windows чи пакетів Microsoft Office та по одному значно дорожчому продукту Adobe чи AutoDesk. За словами М.Луки та С.Куривчака, перевірка відбувається у формі візуального огляду, спеціальних програм для визначення автентичності програмного забезпечення не використовується. Якщо керівник підприємства чи відповідальний працівник подадуть докази ліцензійності програмного забезпечення – ліцензійні угоди, оригінальні носії з упаковками, сертифікати справжності програмних продуктів, та фінансові документи – квитанції, накладні, які підтверджують його придбання для господарської діяльності підприємства, то на цьому перевірка закінчиться. Головним доказом ліцензійності програмного продукту більшості провідних виробників виступають сертифікати автентичності, що випускаються у формі наклейок на упаковці з ПЗ або на корпусі комп’ютера. Якщо певного доказу не виявиться, приміром наклейки є, однак платіжки не збереглися чи навпаки, то вони у телефонному режимі контактують із правовласниками, і з’ясовують, чи купував цей суб’єкт господарювання згадувані програмні продукти. Якщо ж підтвердити ліцензійність використовуваного програмного забепезчення нічим, то його системні блоки або вінчестери вилучають для експертизи.
Коли без комп’ютера, як без рук За інформацією Владислава Шаповала, вилучення техніки – питання дискусійне. «Відповідно до закону «Про міліцію», міліціонер може здійснювати вилучення на підставі рішення суду. Однак, з іншого боку, Кодекс про адміністративне правопорушення дозволяє вилучати речові докази, збереження яких є функцією міліції, на підставі протоколу про вилучення. Маємо колізію. – прокоментував В.Шаповал - У деяких областях, щоб підстрахуватися, міліціонери заздалегідь отримують рішення суду на вилучення комп’ютерів з піратськими програмами, якщо такі будуть виявлені в ході перевірки. У Львові таке поки не практикують». В.Шаповал додав: «Вилучати комп’ютери і паралізувати таким чином роботу підприємства – погано. Однак в Україні не працюють так звані запобіжні заходи, коли б судовий виконавець за заявою правовласника на підставі судового наказу міг би оглянути комп’ютери, зафіксувати, які комп’ютери використовують, скласти відповідний акт. І це було б належним доказом у суді. У нас такого не передбачено. Обов’язково треба забирати техніку на перевірку, а це розтягується в часі. Практика, яка склалася, є абсолютно неадекватною».
Заплатити двічі Під час експертизи встановлюється, які і скільки неліцензійних продуктів використовувало підприємство. Встановлюється розмір заподіяної правовласникам шкоди. Збитки, за словами В.Шаповала, підраховують на основі недоотриманих прибутків правовласників. Для розрахунку береться середня ціна на «коробкову» версію продукту у роздрібних точках продажу, а вона є не найнижчою. Коли розмір шкоди визначено, стає зрозуміло, яку справу треба порушувати – адміністративну чи кримінальну. За адміністративне правопорушення передбачено штрафування від 10 до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян із конфіскацією і знищенням носіїв з піратськими копіями програм. Кримінальний Кодекс передбачає відповідальність за завдання правовласникам матеріальної шкоди у значному розмірі – від 200 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами до двох років чи позбавленням воді до двох років. За завдання матеріальної шкоди у великому розмірі – штраф від 1 тис. до 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або позбавленням волі від двох до п’яти років, з конфіскацією і знищенням піратського ПЗ. За завдання матеріальної шкоди в особливо великому розмірі – штраф від 2 тис. до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або позбавленням волі від трьох до шести років, з конфіскацією і знищенням піратського ПЗ. Можлива й заборона займатися певною діяльністю або займати окремі посади до трьох років. За кримінальне правопорушення передбачено штраф до 51 тис. грн, виправні роботи, позбавлення волі до 6 років. Додатково – конфіскацію носіїв з піратським ПЗ. Крім того, якщо правовласники таки прагнуть відшкодування заподіяної шкоди, то паралельно подають цивільний позов. Зазначимо, що верхня межа відшкодування торік становила понад 43 млн грн. Тобто можна заплатити двічі – і державі, і правовласнику.
Хто винен? Часто виникає питання, хто відповідатиме: працівник, на чиєму комп’ютері знайшли неліцензійну програму чи керівник підприємства. Загалом це стосується офіційно визначених відповідальних осіб – керівника підприємства, ІТ-менеджера. Проте якщо працівники, отримавши в розпорядження комп’ютер, підписували внутрішній договір, що несуть відповідальність за програмне забезпечення, яким користуються, то відповідальності перед правоохоронними органами їм не уникнути. Що ж до цивільної відповідальності перед правовласниками, то вона поширюється на юридичну особу – фірму, компанію.
Як уникнути відповідальності Однак далеко не всі судові справи завершуються такими покараннями. Причини є дві – недосконалість законодавства та корупція. Сергій Куривчак зазначив: «У Львівський області ми виявляємо багато правопорушень, пов’язаних із порушенням прав інтелектуальної власності, та через недосконалість процесуального законодавства, лише їхня менша частина доходить до суду і одиниці правопорушників отримують покарання». Зі свого боку В.Шаповал сказав: «У нас немає випадків, коли ми програвали судові позови. Однак дуже багато кримінальних справ, що порушуються, завершуються нічим, через існування процесуальних лазівок. Гадаю, близько 50% порушених справ вмирають через оці процесуальні лазівки». До прикладу, спритні юристи можуть «поховати» претензії корпорації Microsoft. «Відповідно до чинного українського законодавства, ліцензія на програму має бути у письмовій формі. Тобто це має бути договір, підписаний двома сторонами, а якщо в електронному вигляді, то має бути електронний підпис. Фактично та форма ліцензування, яка практикується всіма правовласниками в усьому світі, в Україні є поза законом. Вимагати дотримання ліцензій тому ж Microsoft немає підстав, тому що ліцензія видана не за формою, тобто взагалі нечинна, нікчемна», - прокоментував В.Шаповал. За його словами, допомагають уникнути відповідальності й хабарі. «Якщо справу підкріплено корупцією і хабарами, то зрозуміло, що можна знайти сотню легальних підстав для закриття провадження: починаючи від амністії, порук трудового колективу, закінчуючи абсолютним виправданням, нібито невстановлена особа прийшла на фірму і встановила неліцензійну програму. Тому треба шукати її, а не притягати до відповідальності директора фірми чи ІТ-менеджера», - зазначив В.Шаповал.
Довідка Розмір шкоди розраховують на підставі закону «Про податок з доходів з фізичних осіб», яким визначено, що у нормах адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги розміром 50% однієї мінімальної, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року. З 1 січня 2009 року розмір мінімальної зарплати становив 605 грн. Тобто розмір матеріальної шкоди, завданої правовласнику у 2009 році становив: у значному розмірі – 6050 грн; у великому розмірі – 60500 грн; в особливо великому розмірі – 302500 грн.
Головна 
Використання неліцензійного програмного забезпечення є порушенням авторських прав його власників і давно вже отримало назву комп’ютерного піратства. Ні для кого не секрет, що це явище є надзвичайно поширеним в Україні.
