Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Анна Безсонова розповіла, що повністю прощатися з художньою гімнастикою вона не збирається. Три олімпійських цикли, з них два в ранзі першого номера збірної України. Так довго в художній гімнастиці виступають одиниці. Але як вона виступала! Анна Безсонова не просто демонструвала зразки виконання програм, приголомшливу роботу з предметами. У своїх композиціях вона кожного разу давала глядачеві зрозуміти, чому цей вид спорту називається художньою гімнастикою. І результат більш ніж красномовний: мільйони шанувальників таланту української гімнастки по всьому світу. Символічно, що Безсонова попрощалася зі спортом саме на рідному для себе Кубку Дерюгіної. - Прощаюсь я з гарним настроєм, але напевно зі сльозами на очах, - каже Аня. - Дуже багато пройшла. Це було все моє життя. Але з іншого боку, з задоволенням передаю естафету молодим. Підтримувала їх на цих змаганнях і радію успіхам дівчаток. І останній раз вийшла на майданчик перед рідним глядачем, перед моєю улюбленою київською публікою. Станцювала номер "Ангели і демони" разом зі всієї збірної України.
- Наскільки цей раз останній? З показовими виступами ти ще будеш з'являтися на подіумі? - Я дуже сподіваюся, що так.
- Відомо, що деякі футболісти, той же Блохін, у матчах ветеранів принципово не беруть участі, мовляв вболівальник повинен запам'ятати їх на піку слави... - Але художня гімнастика - не футбол. У мене вже є багато запрошень, я з задоволенням їжджу на показові виступи.
- Які шанси у дівчаток, які йдуть за тобою, вийти на рівень твоїх результатів? - Я дуже сподіваюся, що для цього не знадобиться дуже багато часу. Вони вже зміцніли, вони можуть, просто їм потрібно повірити в себе і їм дуже потрібна глядацька підтримка. У нас обов'язково будуть медалі й на Чемпіонатах Європи та світу, не меншої гідності, ніж у мене.
- А судді нормально ставляться до наших гімнасток, або для того, щоб вони звикли до них, потрібен час? - Звичайно, потрібен час, але дівчата не в перший раз виступають. Вони вже виступали і на Чемпіонаті Європи, і на Чемпіонаті світу, і дуже добре себе проявили. І, в принципі, судді їх зараз сприймають, як провідних гімнасток України, і сприймають дуже добре. У них на "Кубку Дерюгіної" були дуже високі результати. Я сподіваюся - це не за рахунок того, що ці змагання проходили в рідній країні, а за рахунок того, що дівчатка дуже добре підготувалися і добре виступили.
- Як ти оцінюєш сьогоднішній рівень конкуренції між Україною і Росією в художній гімнастиці? Ірина Дерюгіна каже, що Україна - єдина країна на пострадянському просторі, хто не стане перед ними на коліна. - Суперництво, безумовно, є, і дуже жорстке. Але ми як завжди до нього готові, і як завжди у нас є багато сюрпризів, у дівчаток дуже хороші програми, таких ні в кого в світі нема. І вони також будуть продовжувати боротися з російською збірною.
- Тебе не раз незаслужено оцінювали судді. Дискомфорт залишився? - Для мене в гімнастиці на першому плані глядач, а не суддя.
- Молоді гімнастки збірної України звертаються до тебе за порадами? У тебе є з ними контакт? - Повірте, я їм дуже багато підказую. І розкриваю їм секрети, якими користувалася сама. Відчуваю, дівчата прислухаються до цього, і я дуже рада, що можу хоч чимось їм допомогти.
- Ти талановита гімнастка. Наскільки в твоєму успіху поєднуються особистісні якості і внесок тренера? - В жодному виді спорту без тренера не можна обійтися, і звичайно, всі заслуги, все, чого я домоглася, - більша частина тренерської роботи Альбіни Миколаївни та Ірини Іванівни Дерюгіних, яким я вдячна і ще багато багато років буду вдячна і думаю, що з ними я буду пов'язана на все життя. А наші молоді дівчатка, вони зараз теж працюють під керівництвом цих же тренерів, в найкращій школі світу, і тому я не сумніваюся в їхньому успіху.
- Ірина Дерюгіна каже, що сьогоднішнє покоління гімнасток сильно відрізняється від покоління Безсонової та Годунко. Мовляв, є дефіцит бійцівських якостей... - Я впевнена, що в школі Дерюгіних вміють відбирати кращих з кращих. І коли дівчатка потраплять в екстремальні умови великих змагань, вони проявлять себе з найкращого боку.
- Повернемося до моменту свого прощання зі спортом. Ти без вагань переступила межу? - Я свідомо до цього йшла і всі були до цього готові, приємно, що все вийшло гарно. І сльози були, але сльози радості. Сподіваюся, що далі в мене все вийде не менше, ніж у гімнастиці.
- У твоєму житті зараз буде багато нових напрямків, але любов глядачів, вдячна публіка - як ти звикнешся з тим, що тепер це залишиться лише в пам'яті? - Звичайно, це назавжди залишиться в пам'яті, і я завжди це буду пам'ятати і цінувати, але це не могло тривати вічно. Це всі повинні зрозуміти. І зараз глядацька любов буде переходити до наших молодих гімнасток, і я сподіваюся, що так само багато глядацької любові буде і в них. Я завжди цінувала і буду дорожити глядацькою любов'ю. Так, цього більше не буде в моєму житті, але так тому і бути.
- Ти знайдеш, як заповнити цю любов? - Так, я постараюсь це зробити, тому що я не хочу прощатися з гімнастикою повністю. В тій чи іншій посаді я повинна тут залишитися.
Головна 
Анна Безсонова розповіла, що повністю прощатися з художньою гімнастикою вона не збирається.
