Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Більшість довідкових служб, які сьогодні розповідали про вибухи у
московській підземці, обмежилися тільки останніми терактами – ну, тими,
які можна вважати «чеченським слідом».
У червні 96-го року між станціями «Нагатинська» і «Тульська» вибухнула
пекельна машина – четверо загиблих. Два вибухи – 98-го і 2001-го –
обійшлися без жертв, а ось теракт 2004-го, коли у вагоні між станціями
«Автозаводська» і «Павелецька» самогубця привів у дію свій пояс шахіда,
загинула 41-а людина.
Хто винен – цього вам не скаже сьогодні ніхто. Припущень багато – фактів
ніяких. Але деякі висновки зробити можна. Те, що обидва вибухи між
собою пов`язані – це очевидно і логічно. «Луб`янка» і Парк культури
знаходяться на одній лінії, між ними і відстань доволі невелика – за
московськими масштабами.
Якщо правильним є те припущення, що принаймні один вибух міг бути
результатом сигналу з мобільного телефону, то можна уявити собі одну
людину, яка залишає два пристрої, а потім натискає на кнопку.
Втім, такий варіант менш ймовірний, ніж груповий теракт: все-таки, тягти
на собі дві пекельні машини, так щоб цього ніхто не помітив – важко.
Для порівняння: перша серія терористичних актів у Московському метро
сталася ще у січні 1977-го року – коли ніяких натяків на «чеченських
терористів» просто не було.
Тоді це були «вірменські терористи» - і зверніть увагу: навіть без
мобільних телефонів двоє бомбистів, Степанян і Багдасарян, якими керував
Затікян, організували три вибухи – один у метро, семеро загиблих, і два
– на поверхні, до речі, один з вибухових пристроїв було приведено у дію
на вулиці Велика Луб`янка. Центр, людей багато, ефект гарантований.
Щоправда, тоді властями було зроблено усе, аби засекретити теракт, а
більшість матеріалів під забороною опублікування і понині.
Тепер поставимо собі запитання: чи можна уникнути терактів у метро?
Доведеться дати відповідь, яка багатьом точно не сподобається: ні,
неможливо. Вибухи у Лондонському «андеграунді» у 2005-му – очевидний
доказ. Якщо проаналізувати усі наявні на сьогодні факти, то стає
очевидним: московські бомбити діяли приблизно за тими ж схемами, що і
лондонські, з використанням тієї ж техніки та організаційних схем.
Кожен конкретний вибух може бути зроблений одним терористом – більше
вибухівки людина не пронесе, особливо, якщо підвищиться контроль «на
вході».
На жаль, усім відомі наслідки вибухів, але мало хто знає про відвернені
теракти – а вони, судячи з непевних натяків співробітників спецслужб,
теж були і неодноразово. Річ у тому, що свої методи ні міліція, ні ФСБ
розкривати не збираються – інакше охочих висаджувати у повітря метро
буде значно більше.
А небезпека, тим часом, може зрости. До 2025-го року довжина ліній
Московського метро зросте понад удвічі – зараз 292-а кілометри, а буде
650-т. І ще: буквально за день-два до теракту міністр внутрішніх справ
Рашид Нургалієв, який, можливо, стане першою кадровою жертвою, заявив,
що міліція зніме охорону так званих «режимних об`єктів».
Якщо теракт 77-го року і початок тероризму у Радянському Союзі був
«суворо засекреченою прем`єрою», то сьогоднішні вибухи ні замовчати, ні
«змінити трактування» не пощастить. За моїми підрахунками, не минуло й
двох годин після вибухів, як на Youtube з`явилися перші відеоролики –
буквально з місця терактів чи хоча б з традиційної московської вуличної
тисняви, яка зранку поширилася на увесь центр міста і стала зовсім
«непроїзною».
Більшість «вуличних журналістів» звернули увагу практично на те ж, що і
телевізійні бригади: кількість жертв, поранені, а також – оперативну
появу на місці трагедії рятувальних служб та слідчих загонів. Такий збіг
у коментарях загалом є сприятливим для керівництва країни… але Страсний
тиждень почався з трагедії…