Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Заробітна плата – одна з головних економічних категорій, яка поєднує інтереси працівників, підприємців та держави і безпосередньо впливає на рівень життя населення. За її розмірами, зростанням або зниженням, своєчасністю виплати можна скласти уявлення про економічний стан суспільства, його суперечності, досягнення, прорахунки. Як повідомили JeyNews в прес-службі Рахункової палати, несвоєчасна виплата заробітної плати в Україні і досі залишається однією з найгостріших невирішених соціальних проблем, через що порушуються права працівників на належний життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, на своєчасне одержання винагороди за працю, гарантовані статтями 43 та 48 Конституції України. Результати проведеного Рахунковою палатою аналізу стану заборгованості з виплати заробітної плати невтішні: борги перед працівниками різних галузей упродовж 2008-2009 років стрімко зростали, протягом 2008 року вони збільшились у 1,8 раза (такий рівень заборгованості спостерігався в Україні в 2005 році). У 2009 році обсяг заборгованості зріс ще на 23,9 відсотка і на перше січня 2010 року досяг 1,5 млрд. гривень. При цьому збільшення суми невиплаченої зарплати відбулось за рахунок економічно активних підприємств. Колегія Рахункової палати проаналізувала причини такого стану речей і дійшла висновку, що заходи Кабміну з погашення заборгованості протягом цих років були безсистемними, неефективними, а в окремих випадках суперечили вимогам законодавства. Переважна більшість чинників зростання заборгованості пов’язана з неефективною системою управління підприємствами та неналежним контролем з боку відповідних органів державної влади. Так, запровадження Урядом у 2009 році щотижневого моніторингу ситуації та діяльність Комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат виявилися недоцільними, оскільки не вирішили зазначеної проблеми. Проведення моніторингу та подання до Мінпраці інформаційних матеріалів лише відволікало керівників міністерств від виконання покладених на них завдань у вказаній сфері. Рішення Кабміну спрямувати кошти Стабфонду на погашення заборгованості із зарплати було прийнято з порушенням статті 76 закону про державний бюджет на 2009 рік та не відповідало меті створення цього фонду. Урядову постанову про перерозподіл напрямів використання коштів Стабфонду було прийнято без погодження з профільними комітетами Верховної Ради (таке погодження відбулось майже місяць потому). Через відсутність чіткого механізму спрямування коштів, а саме на погашення боргів із заробітної плати, кошти Стабфонду використовувалися на власний розсуд Мінвуглепрому. Зокрема, Мінвуглепром, замість повернення заборгованості працівникам шахтовуглебудівельних підприємств, спрямував частину отриманих ресурсів на інші цілі. У результаті не за цільовим призначенням використано 1,4 млн. гривень. Не вирішило проблеми з погашенням заборгованості й незаконне запровадження Урядом цільового відшкодування податку на додану вартість у рахунок погашення заборгованості з виплати заробітної плати. Це створило нерівні умови для отримання платниками зазначеного відшкодування та призвело до нецільового використання 6,7 млн. грн. підприємствами, які... не мали заборгованості із заробітної плати! Державні органи, уповноважені здійснювати нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, хоч і вживали у 2008-2009 роках заходів для забезпечення своєчасної виплати зарплати та ліквідації заборгованості, проте їх зусилля виявилися марними. Одна з причин – недостатня чисельність інспекторів Держнаглядпраці, які в змозі охопити контролем лише близько 5 відсотків роботодавців. Водночас суди практикують накладання штрафів у розмірах, значно менших за мінімальні, передбачені ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення. Це дозволяє роботодавцям фактично уникати відповідальності за невиплату зарплати та не сприяє усуненню порушень трудового законодавства. За рішенням Колегії матеріали щодо нецільового використання коштів направлено до Генеральної прокуратури.