Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
У трьохстах метрах від місця, де впав літак Качинського, розташована АЗС
13:40
З усіх версій катастрофи і польські, і російські фахівці вже практично відкинули дві – теракт і технічна несправність літака (він не так давно пройшов капітальний ремонт у Самарі). Залишається одна – помилка пілота в екстремально поганих погодних умовах (сильний туман). І ось тут починається все найнезрозуміліше. Як вже заявила російська сторона, диспетчери аеродрому відразу попередили польський борт, що їм сідати не можна через туман, і запропонували летіти на запасний аеродром – до Мінська, Вітебська чи Москви. Але поляки (а за штурвалом були дуже досвідчені пілоти, налітали не менше 200 годин саме на цьому Ту-154) наполегливо намагалися сісти у Смоленську. Чому? Найперша версія, яка обговорювалася у ЗМІ: делегація на чолі з Качинським дуже поспішала на заходи в Катині (був запланований прямий ефір), а тому або сам президент, або якісь високі чиновники наказали пілоту сідати, незважаючи ні на що. Тим більше, з Лукашенком у Качинського відносини дуже погані (тому не хотілося сідати в Білорусії), а в Москві – настільки ж нелюбимий Путін, який якраз напередодні приймав опонента Качинського прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска (саме Туск, до речі, свого часу відмовився виділяти гроші на оновлення президентського аеропарку, заявивши, що не буде витрачати бюджетні кошти на дорогущий літак). На польських інтернет-форумах і блогах звучить і версія про те, що Качинського «прибрали» як антиросійського політика. Ядро його делегації становили політики і громадські діячі, недружелюбно налаштовані стосовно Кремля, більшість з яких вважало, що РФ як правонаступниця СРСР повинна нести відповідальність за Катинський розстріл. Тому, мовляв, катастрофу підлаштували, видавши пілотам завідомо неправильні координати для посадки. На цю версію натякає і екс-президент Польщі Лех Валенса, який сказав, що пілот міг діяти при посадці за «чиїмось вказівками». А пілот з спецгрупи, яка обслуговує президентські літаки, Томаш Петшак заявив, що рекомендація йти на запасний аеродром нібито пролунала з російського боку не дуже наполегливо. Втім, як було насправді, можна буде легко встановити, прослухавши записи розмов, які покажуть, що говорили диспетчери пілотам під час посадки і наполягали вони на перельоті на запасний аеродром. Та й у самій Польщі версія «російської диверсії» поширення на офіційному та експертному рівні поки не отримала. Навпаки, відгуки про Росію у Варшаві зараз незвичайно теплі. «Поляки вдячні російській стороні за співчуття та співпереживання, – сказав ксьондз варшавського костьолу св. Вацлава Марек Уздовскі. – А те, що президент Дмитро Медведєв оголосив у Росії 12 квітня Днем пам’яті жертв катастрофи, взагалі є винятковим випадком, безпрецедентним в історії взаємин між нашими країнами». На місці катастрофи польського ТУ-154, де вчора побував кореспондент «Сегодня», виразно відчувається нудотний запах авіагасу. Його залишалося зовсім небагато в баках президентського літака – тому він і не вибухнув при торканні із землею, і це дозволило уціліти чорним скриньках. Але ще до цього фатального торкання величезна машина, наче гігантським лезом, зрізала верхівки дерев, густорослих поблизу військового аеродрому «Північний». Уламки гілок видно всього у ста метрах від сигнальних вогнів, що позначають початок злітно-посадкової смуги. Саме цих вогнів з-за туману не бачив екіпаж, в четвертий раз заходив на посадку. «Туман був такий, що не видно було навіть габаритів легковика, який їхав спереду на вулицях», – розповів «Сегодня» житель Смоленська Сергій Гішка. Що говорити про те, щоб розглядати вогні аеродрому – пілоти сідали наосліп, і це поки головна версія трагедії. У трьохстах метрах від того місця, де лежать уламки фюзеляжу, розташована автозаправна станція. Якими могли бути наслідки трагедії, якби літак зачепив заправку – важко уявити. Комусь спало на думку спорудити її по сусідству з потенційно небезпечним об’єктом. Працівник АЗС Сергій сказав, що подумує про звільнення: «У мене дружина, двоє дітей, тепер йду на роботу і думаю: чи повернуся, якщо знову хтось промахнеться при посадці». Подумав і додав: «А взагалі снаряд в одну вирву двічі не потрапляє. Знайти роботу в Смоленську не дуже легко». Транспорт по трасі рухається повільно: люди пригальмовують, клацають мобільниками і фотоапаратами – хвіст літака ледь проглядається крізь зламані дерева. Ближче нікого не підпускають, район падіння оточено, роззяв відганяють. Але жителі Смоленська несуть і несуть квіти.