Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Прорив озера спровокував похолодання в північній півкулі
16:50
Різке похолодання в північній півкулі близько 9 тисяч років назад було викликано проривом найглибшого з північноамериканських Великих озер - озера Верхнє, внаслідок чого до Атлантики попала величезна кількість прісної води. Про це заявили учені із США та Канади. Дані, отримані при бурінні льодовикового щита Гренландії, показали, що 9,3 тисяч років назад температура в Північній півкулі впала на два градуси Цельсія. Особливості цієї події були дуже схожі з іншим похолоданням, що сталося близько 8,3 тисяч років назад. Вченим стало ясно, що обидва похолодання були спровоковані викидом великої кількості талої води, яка утворила "екран" на поверхні океану, який охолоджував приповерхневе повітря. В результаті утворився льод, що значно більше дрейфував, а Гольфстрім - тепла течія, яка визначає клімат майже всієї північної півкулі, - виявився "обірваним" і перестав досягати північних широт. Раніше вчені показали, що похолодання 8,3 тисяч років назад було викликано проривом озер Агассис і Оджібве, що знаходились біля краю гігантського льодовика, який займав східну частину території сучасної Канади. Проте джерело талої води, що "охолодила" північну Атлантику на тисячоліття раніше залишалось невідомим. Вчені проаналізували донні відкладення в озері Верхньому і виявили сліди різкого падіння рівня води, співпадаючому за часом з "похолоданням-9,3". В результаті тала вода від льодовика пройшла через озеро Гурон, долини річок Оттава і Святого Лаврентія в Атлантичний океан, і катастрофічно подіяла на клімат. Науковці підкреслюють, що описаний ними ланцюг подій дозволить кількісно оцінити чутливість Атлантичної меридіональної циркуляції (системи течій, що визначає клімат практично всієї земної кулі) до припливу талої води, і спрогнозувати майбутні зміни клімату, пов'язані з таненням льодовиків в північній півкулі. Великі озера (англ. Great Lakes) - система прісноводих озер в Північній Америці, на території США і Канади. Включає ряд крупних і середніх водоймищ, сполучених річками і протоками. Площа приблизно 245,2 тис. км?, об'єм води 22,7 тис. км?. До власне великих озер відносять п'ять найбільших: Верхнє, Гурон, Мічіган, Ері і Онтаріо. З ними пов'язано декілька середніх озер. Найважливішими з них є: Сент-Меріс, Сент-Клер, Ніпігон. Озера відносяться до басейну Атлантичного океану. Стік по р. Святого Лаврентія. На формування озерних улоговин найбільший вплив зробили тектонічні процеси. Водна маса утворилася при таненні льодовика. Розвинене судноплавство і рибальство. За допомогою каналів сформована водна дорога для морських судів протяжністю близько 3000 км. Великі озера зв'язані каналами з річкою Гудзон і басейном річки Міссісіпі.