Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Владу в Україні отримали «специфічні» сили під керівництвом осіб з «характерним» минулим. Тож у наш тривожний час, коли ці ж сили отримали в підпорядкування ще й силові структури, кожен має знати, як діяти в разі небажаної зустрічі з «правоохоронцями». 1. «Я нічого пояснювати й тим більше підписувати не повинен і не збираюся, а Ви, шановний міліціонер, зобов'язані мені про це розповісти, бо таке моє право передбачене ст.63 Конституції України». При цьому нічого не пишемо, крім заяви, що згідно ст.63 Конституції пояснення давати відмовляюся. У жодному разі не підписуємо нічого, написаного кимось іншим! У своїй заяві не залишаємо вільного місця між текстом і підписом, і над текстом. 2. «Покажіть мені будь ласка Ваше посвідчення, я запишу Ваші звання, посаду й ім'я-прізвище, щоб знати потім, на кого писати скаргу до прокуратури та внутрішньої безпеки, якщо Ви раптом будете діяти не за законом, а також пояснить мені причину, за якою я затриманий, і в зв'язку з чим мене допитують, опитують, погрожують і т. ін.» 3. Запам’ятовуємо час початку спілкування з міліцією. При наявності документів, що посвідчують особу, максимум за годину по-хорошому пропонуємо відпустити. Адже минув час, відведений на привід і встановлення особи. Через дві години в ультимативній формі пропонуємо відпустити негайно. Адже минув навіть час адмін. затримання, а Ви взагалі нічого протиправного не скоїли. Законно можуть Вас тримати до однієї години, та лише коли немає з собою документа, що посвідчує особу. Довше години, навіть без документів – пропонуйте скласти протокол затримання. Довше трьох годин – зобов'язані відпустити. Якщо звичайно за третю годину не придумають, за що Вас закрити на більш тривалий термін... 4. Після того, (якщо Ви не відпущені по-хорошому, або відпущені, але незадоволені), телефонуємо черговому прокуратури й на телефон довіри служби внутрішньої безпеки міліції у Вашому регіоні. Повідомляємо, що співробітники міліції (повідомляємо дані, встановлені при виконанні пункту 2) Вас незаконно затримали й чинять щодо Вас протиправні дії (погрожують, б'ють, позбавили волі і т.д.) і просимо надати допомогу й позбавити від незаконного переслідування. 5. У випадку спроб обшукати кишені, застосувати до Вас силу, надягти наручники і т.ін. попереджаємо про те, що це незаконно. У випадку обшуку, пропонуємо показати постанову про проведення обшуку, скласти протокол огляду, запросити понятих. Якщо лізуть у кишені або всередину одягу, чемно попереджаємо, що це робиться явно обшук, а не огляд. Причому обшук протизаконний. За це для них передбачена кримінальна відповідальність, а Вам дуже не хотілося б витрачати Ваш час на походи в прокуратуру й потім свідком у суд. У випадку наручників або застосування насильства, попереджаємо про наявність артриту/слабке серце або будь-яке інше захворювання, реальне або вигадане, яке може привести до Вашої смерті або важкого каліцтва в будь-який момент, якщо насильство не припиниться. Якщо не допомагає, не соромимося голосно кричати від "болю" й кликати на допомогу. Зазвичай, людям, які це почують, глибоко по барабану, але менти це усвідомлюють не завжди, а галасу не люблять вже точно! Відповідно, попереджаємо, що позаяк Ви не чините опору, то все, що з Вами роблять, глибоко незаконно і аморально. 6. У випадку погроз повідомити родині, на роботі і т.д. попереджаєте, що згідно Закону про інформацію, оскільки жодного злочину Ви не чинили, це дозволено винятково з Вашої письмової згоди, а в іншому випадку буде вважатися посадовим злочином, а Вам знов-таки не хочеться витрачати час на візити до прокуратури й суду. При спробі сфотографувати сміливо прикриваємо обличчя й повідомляємо, що згоди на це не давали, і взагалі будь-які «фотосесії» платні й можливі тільки після підписання відповідного договору та сплати гонорару, який влаштовує Вас, за роботу моделлю. Завжди поводимося спокійно й упевнено, на провокації й наїзди не піддаємося, чемно, але твердо вимагаємо дотримання своїх прав. Не чинимо фізичний опір, не лаємося, не обіцяємо покарати й залишити без погонів, не погрожуємо своїми зв'язками і т.ін. Коротше, не бикуємо. Якщо Ви п'яні, під газом і т.д. – менше тексту, п'яного Вас опитувати, допитувати, робити з Вами слідчі дії і т.д. не повинні, про що чемно повідомляєте й пропонуєте зустрітися іншим разом, коли Ви будете тверезим. В 99% випадків після пункту 1 (максимум п. 2) спілкування з правоохоронцями закінчується, іноді з вибаченнями. В інших випадках – або попався дуже тупий «співробітник», або це не міліціонер взагалі, або мова йде про чисте свавілля – діємо за обставинами.
Конституція України: Стаття 63. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду. Суть ст. 63 Конституції полягає в тому, що Ви не зобов'язані давати жодних свідчень ані усно, ані письмово. Так що пояснювати Ви взагалі нічого не повинні. Можна взагалі мовчати, і тільки нагадувати про те, що Ви ні в чому не винні і Вас вже прийшов час відпускати додому.
І ще важливо: «Обов'язок» давати свідчення (а точніше, кримінальна відповідальність за відмову від їхньої дачі або за дачу завідомо помилкових) настає лише в тому випадку, коли Ви ДО ЇХНЬОЇ ДАЧІ (тобто до підписання ПРОТОКОЛУ ДОПИТУ СВІДКА) притягнуті як свідок, тобто слідчий (а не опер!) Вам це оголосив, склав про це відповідну постанову й одержав Ваш підпис на ній. Але навіть це не є гарантованими ліками від раптових нападів амнезії допитуваного. Якщо Вас допитують у якості підозрюваного або обвинувачуваного, кримінальна відповідальність за відмову від дачі або за дачу завідомо неправдивих свідчень Вам не загрожує. Необхідно також розрізняти такі речі, як пояснення (вас Опитують) і протокол допиту (вас ДОпитують). Пояснення не є процесуальним документом, і Ви апріорі нікому нічого не зобов'язані пояснювати – навіть розписуватися в тому, що відмовляєтеся давати пояснення на підставі ст. 63 Конституції. Завжди можна заявити: хочете пісень? Допитуйте мене як свідка або підозрюваного! Допитати Вас можуть лише в рамках ВЖЕ порушеної кримінальної справи. А щоб її порушити, необхідно, аби злочин мав місце бути. Крім того, слідчому необхідно дуже багато всього зібрати, включаючи Ваше пояснення (якого немає). Трапляються, звичайно, і виключення, але вони стосуються, зазвичай, резонансних злочинів, пов'язаних, наприклад, із декоруванням інтер'єрів приміщень контурами людських тіл крейдою на підлозі, або із серйозним збитком для потерпілих.