Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Україні навіть імениті чиновники не соромляться купувати собі дипломи про вищу освіту. Адже підроблені дипломи доступні кожному, коштують вони менше, ніж рік навчання у вузі, й робляться за два дні. Ні для кого не секрет, що у нас продається все. Звичайно, і для мене це не новина. Однак дуже давно хотілося зачепити цю тему. Поштовхом стала випадково почута розмова кількох випускників якогось із вузів. "Новоспечені дипломники" ділилися враженнями про те, що вони винесли, поки навчалися у вузі й готувалися до захисту. Протягом усього терміну навчання вони витратили астрономічні суми на різні "вдячності", не кажучи вже про цілком офіційні платежі. Які тільки варіанти поборів і хабарів не називалися в розмові! Які тільки суми не фігурували! Але найбільше обурювали співрозмовниць дріб’язкові причіпки до оформлення дипломної роботи. Наші люди вже настільки змирилися з хабарами "скрізь" і "за все", що як приречені повторювали: краще, коли відразу, відверто вимагають гроші і називають точну суму, а то можна ходити до нескінченності й нічого не виходити ("справа не в грошах , а в їх кількості"). Що стосується "наукового керівництва", яке в більшості випадків є номінальним, воно висмоктує основні суми "добровільних внесків". Одна дипломниця навіть у розпачі вигукнула: "Дешевше і простіше було би купити цей диплом, якщо би все починати спочатку, я так і зробила б!". Інша повідомила, що її подруга, котра закінчує аспірантуру, більше півроку не може отримати документи про те, що вона, нарешті, захистила цей довгоочікуваний вчений ступінь. Та остаточно доконало аспірантку обов’язкове "накриття поляни": спочатку — у самому вузі, а потім — у ресторані, оскільки "вимагають продовження банкету". А два роки тому одна кандидат наук скаржилася мені (очевидно, сподіваючись на співчуття), що вона підготувала повністю кандидатську дисертацію для своєї знайомої, вони заздалегідь обговорили суму, а та, негідниця, заплатила їй менше на скільки-то доларів. Для когось, можливо, це звучить дико, але це факт: у нас без проблем продаються будь-які дипломи (радянські або сучасні) абсолютно відкрито і практично скрізь. Чим дорожче, тим надійніше, навіть із занесенням у "Реєстр" — спробуй, перевір справжність! Продаються реферати, курсові, докторські. Моя думка: вища освіта у нас уже давно дискредитована. Золото тому й дороге, що не валяється під ногами. Честь, порядність, шляхетність тому і цінуються так високо, що зустрічаються рідко. У нас же дипломи про вищу освіту не мають тільки жадібні або боязкі. Будь-який сантехнік дядя Вася може купити диплом лікаря і лікувати вас. Будь-який безграмотний недоук може проектувати будинок, де ви збираєтеся жити чи будувати міст, яким ви думаєте їздити. А якийсь психопат стати директором школи, де вчиться ваша дитина. В Україні купити диплом удвічі дешевше, ніж платити за навчання Осінь, коли десятки тисяч студентів вирушають у похід за знаннями, стала минулого року для України часом гучних скандалів, пов’язаних з освітою. Народний депутат Геннадій Москаль, попросив Міносвіти (МОН) перевірити справжність диплома про вищу освіту у депутата парламенту Криму Олександра Мельника. А трохи пізніше міліція оголосила, що в іншого чиновника автономії, начальника управління економіки виконкому Сімферопольської міськради, диплом — підробка, тому що виданий неіснуючим вузом. Ці історії навряд чи стали би відомі де-небудь за межами Криму, але всього за місяць до цього Москаль зміг довести, що в Україні люди з липовими дипломами можуть добиратися до найвищих вершин влади. У фальшивій вищій освіті він звинуватив заступника голови СБУ Андрія Кислинського, колишнього радника президента, який, як показали пізніше перевірки МОН, не вчився в Київському університеті, і, відповідно, ніяк не міг отримати диплом цього вузу. У результаті скандалу Кислинський свій пост втратив. Чиновники МВС, навчені досвідом Криму і СБУ, захотіли перевірити дипломи всіх керівників центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Хоча вже зараз представники міністерства знають, що торгівля дипломами та іншими документами стала в Україні справжнім бізнесом. Фальшивий документ про освіту доступний кожному. У цьому можна просто переконатися, пошукавши "виробників" дипломів найпростішим чином — через Інтернет. Вже перший пошук дасть десятки адресів фірм, готових продати дипломи. "Якщо ваш вік далекий від студентського, а заповітної "корочки" ви з тих чи інших причин так і не отримали, зовсім не обов’язково реєструватися на біржі праці в надії отримати хоч яку-небудь низькооплачувану роботу. Оперативно вирішити проблему відсутності диплома сьогодні не складе вам жодних труднощів", — такими словами зустрічають відвідувачів на українських сайтах, що пропонують послуги з виготовлення вузівської "липи". Замовити документ просто. Слід заповнити заявку, вказати всі особисті дані (прізвище, імя, по батькові, адреса, телефон), вуз (на диплом якого розраховує замовник), спеціальність, роки "навчання" і таке інше. Стати хоч льотчиком, хоч інженером можна всього за кілька днів. Втім, продають не тільки дипломи, а й інші документи — від атестата й диплома про вищу освіту нового зразка ($ 800) до диплома кандидата наук ($ 1200). Дипломи старого зразка йдуть дешевше — по $ 350. Однак такі документи є лише підробкою і не підтверджені у відповідних реєстрах навчальних закладів. На питання, що буде, якщо роботодавець захоче у вузі перевірити справжність свідоцтва про вищу освіту, на сайтах відповідають: "Зрозуміло, в базі даних університету його не буде. Якщо хочете зробити диплом "з проводкою" за всіма офіційними документами, це коштуватиме набагато дорожче. Але з нашого досвіду можу сказати, що роботодавець практично ніколи не відправляє запити. Ця практика може бути тільки у великих міжнародних корпораціях". Крім того, "виробники" дипломів запевняють, що візуально диплом від справжнього не відрізнятиметься практично нічим: усі голограми на належному рівні.
"Липові дипломи" — справа прибуткова Проте все не так просто, як може здатися з розмови з "дипломованими" фахівцями. Знаючи про ситуацію на ринку освіти, вірніше про те, що відбувається на прилеглих до цього ринку територіях, дедалі більше українських компаній "пробивають" справжність диплома потенційних співробітників. І чим солідніша компанія, тим більша вірогідність того, що походженням вашого диплома будуть цікавитися. Обов’язковою є перевірка справжності документа при влаштуванні на роботу на державні посади. До того ж не варто забувати, що використання свідомо підробленого документа, відповідно до статті 358 Кримінального кодексу України, може каратися "арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років". Незважаючи на це, послуга "диплом за два дні", судячи з усього, залишається дуже популярною. Хоча періодично подібних ділків виловлюють правоохоронці. Так, минулого року в Києві було виявлено групу шахраїв, які продавали дипломи, водійські посвідчення і техпаспорти на машини. Ціни на диплом нового зразка досягали $ 1 000. За місяць, за даними правоохоронців, продавали 40—50 дипломів. До моменту затримання вони успішно працювали на ринку підроблених документів не менше п’яти років. Ужгородець Максим, який попросив не називати його прізвище, розповів, що кілька років тому він хотів купити собі вузівську "корочку" через один з інтернет-сайтів, і навіть дійшов до переговорів з його власниками, хоча диплом так і не купив. "Диплом можна купити, який завгодно, у тому числі й лікаря, що взагалі жахливо", — каже він. Максим, який досить довго моніторив мережу, приміряючись до покупки "корочки", говорить, що ціна за неї варіюється залежно від вузу. Найдешевші дипломи — транспортних, педагогічних і будівельних інститутів, а ось медичні — з дорогих. "Продають навіть у комплексі: диплом з проведенням даних у відомість ректорату, з вкладкою і підписом керівника дипломної роботи — вже в 2001-му це коштувало близько п’яти — восьми тис. грн. Це вже ВІП-пропозиція", — згадує молодий чоловік. Спокуса купити диплом була великою. Адже ціна документа, що підтверджує наявність вищої освіти, нижча, ніж рік навчання на контракті в більш-менш рейтинговому вузі країни. Наприклад, липовий український інститутський диплом коштує в середньому $ 800, а найдешевший контракт на навчання в Київському держуніверситеті на не особливо популярних спеціальностях (кібернетика і фізика) коштує 5 тисяч грн. на рік. І вчитися треба п’ять років.
"Диплом у розстрочку" Більш тернистий, але законний шлях — отримання "диплома в розстрочку". Так часто говорять про заочну освіту в Україні самі студенти. "Ті молоді люди, які шукають простий шлях, йдуть на заочну форму навчання, — каже Андрій Черних, координатор громадської ініціативи "Студентський захист". — Два рази на рік приходять до вузу, платять певні суми за ті чи інші заліки та іспити, і через кілька років отримують диплом". "Ті ж, кому диплом потрібен терміново, платять $ 10—20 тис. за те, щоб їм юридично грамотно оформили документ про вищу освіту, щоб він був проведений по всіх паперах офіційно від першого курсу, — пояснює зміст поняття "диплом з проведенням" Андрій Черних. — Ціна залежить від престижності вузу і від того, наскільки юридично чисто оформлений документ". "Є методисти на факультетах, які займаються супроводом навчального процесу студентів. До них зазвичай і звертаються з подібними проханнями, — каже експерт. — Зрозуміло, що вони діють за узгодженням з адміністрацією ВНЗ". На думку координатора "Студентського захисту", дана послуга дуже затребувана. Він пояснює це тим, що українська освіта не котирується за кордоном, а вітчизняні вузи не потрапляють у світові рейтинги. Логіка молодих людей проста: "Навіщо мені витрачати п’ять років на одержання диплома, який я потім толком ніде не зможу пред’явити?" Перевірити справжність диплома, проведеного в університетських документах, майже нереально. Тому роботодавцям, які бажають отримати дійсно підготовлених молодих фахівців, варто, на думку Черних, тісніше співпрацювати з вищими навчальними закладами. "Слід розвивати практику із запрошенням роботодавців на захист дипломів, щоб вони бачили, який "продукт"до них йде", — резюмує він. У противному разі за гасло таких вузів може бути вираз: "Приймаємо дуб, випускаємо липу"...
***
Інша думка Закінчивши школу, ми вирішуємо разом із батьками, куди нам вступати. Прийнявши рішення і подавши документи, через якийсь час ми студенти. Що нам це дає? До вступу у вуз ми 10 років сиділи за партами і вчилися. У наші голови вкладали: якщо закінчиш школу добре, то вступиш до найпрестижнішого ВНЗ. Іспити, тести, стрес, нерви — ти студент. За п’ять років ти відвідав (приблизна кількість) 500 лекцій, 1000 практичних занять. З 500 лекцій були цікаві лише 100, бо викладач ці лекції вів і доносив до студента ... Решта викладачі читають книгу, не піднімаючи очей на аудиторію. Із 1000 практичних занять ти навчився і дізнався щось нове на 300 заняттях. Тому що викладачі спілкувалися зі студентами, вносили нововведення в ігровій формі... Решта викладачі просять вирішити 350 завдань, переписати і вивчити всю книжку, а за конспект потім ти отримуєш оцінку або залік. Що відбувається далі в житті: з "червоним" дипломом вас не беруть на роботу. Дивно, чи не так? У вас немає практики! Перші два роки працюєте за копійки. Потім починаєте підніматися кар’єрними сходами. І працюєте до пенсії або поки не настане криза чи закриття фірми. За весь період навчання батьки вклали у вас чималу суму, а що отримали? Та ви отримали диплом власними силами... Всі вами пишаються... А ось інший варіант. Батьки з народження дочки збирали їй гроші на престижний вуз. Вийшло 50 000 $. Та по закінченні школи дитина каже, що не вирішила, ким стати і взагалі втомилася від навчання. Батьки давно мріяли про свій бізнес і вклали 50 000 $ у свою мрію ... Бізнес процвітав, вони створювали нові робочі місця... Дочка була поряд з ними. За п’ять років вона навчилася працювати і боротися з труднощами. Вона знала, чого хоче від життя і на що спроможна. І ось купила собі диплом... він нагадує про те, що могло бути, якби її батьки тоді зробили так, як усі...
Головна 
