Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Андрій Воронін дав інтерв'ю «Советскому спорту», де розповів про свій футбольний шлях, торкнувшись багато тем.
- Думок повернутися на батьківщину не виникало, коли в Німеччині справи не складалися? - Я поїхав з дому не за тим, щоб повернутися ні з чим. Вірив, що зможу пробитися в хороший клуб, виявлю себе. Так, поки що не вдалося завоювати якихось призів, але кар'єрою я задоволений. Багато пограв, багато побачив, багато чому навчився ...
- Якщо не брати вихід у чвертьфінал чемпіонату світу в Німеччині в 2006-у, напевно, найяскравіша сторінка вашої біографії - виступ за леверкузенський «Байєр»? - Навіть не знаю. У «Майнці» був відмінний період, хоча це і друга ліга. Колектив там склався прекрасний, ми виходили на поле і отримували задоволення від гри. Звичайно, «Байєр» - особлива сторінка. Я знайшов те, про що не міг навіть мріяти! Досить згадати матч у Лізі чемпіонів з мадридським «Реалом» на «Сантьяго Бернабеу». Зідан, Роналду, Фігу, Роберто Карлос ... Великі імена!
- Помінялися футболками з ким-небудь з «галактікос»? - Встиг відхопити дві майки! У перерві махнувся з Карлосом, після матчу - з Зіданом ... Словом, спогади про Леверкузен залишилися приємні. Але в якийсь момент я вирішив виїхати з Німеччини.
- Чому? Переситилися всім німецьким? - Не можу відповісти. Мене часто про це питали. Мовляв, що сталося, адже там твій другий дім ...
- До речі, про нього, про дім. Обзавелися закордонної нерухомістю? - Нічого не купував, оскільки не планував залишатися в Німеччині після завершення кар'єри. Хоча обидві дочки народилися там, мають німецькі паспорти. Раніше не хотів заморочуватися зайвими проблемами, за житлом адже стежити потрібно, податки платити ... А недавно пообіцяв дружині, що куплю дім в Берліні. Нам з Юлею там дуже сподобалося. Раніше не виходило по-справжньому дізнатися місто, вічно не вистачало часу, але, поки виступав за «Герту», несподівано перейнявся берлінським духом, прикипів.
- Ви як і в Дюссельдорфі непогано себе почували. Принаймні, господар тамтешнього іспанського ресторану розповідав мені, що мало не кожен вечір годував Вороніна стейками. - Так і є, це місце, де мене знають і пам'ятають. Завжди добре зустрічали, на гітарі грали ... Ще б пак! Я ходив туди протягом декількох років. Але найкраще пиво в Німеччині все-таки не там, а в Кельні. У Баварії, наприклад, варять нефільтроване. Я його взагалі пити не можу. Не йде. Інша справа - «Кельш»!
- Дас іст фантастіш? - Казка! Таке пиво подають лише в Кельні, Леверкузені і в деяких ресторанах Дюссельдорфа. Знаю тільки двох футболістів, які не вживають пива.
- Хто ж ці герої? - Толя Тимощук та Ігор Семшов. Може, десь ще є унікуми, але мені вони не зустрічалися. У Німеччині вважається нормою після гри осушити кружку-іншу. У цьому немає нічого негожого.
Головна 
