Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Сьогодні у Каннах уперше покажуть українсську стрічку
13:34
Перший в історії Каннського конкурсу український фільм покажуть у середу - це буде "Щастя моє", ігровий дебют російського документаліста Сергія Лозниці і єдиний дебют у основній програмі фестивалю. Дія фільму відбувається в Росії - йдеться в ньому про далекобійника, який губиться в глушині. Зйомки, проте, велися в Україні на українські, німецькі та голландські гроші, а оператор Олег Муту і актор Влад Іванов, відомі за фільмом Крістіана Мунджу "4 місяці, 3 тижні і 2 дні", що отримав "Золоту пальмову гілку" 2007 року, приїхали з Румунії. "Це фільм і про Росію, і про СРСР, і про лад світу взагалі. Це історія загальнолюдська, зроблена на російському матеріалі. Фільм про терпимість один до одного, про те, чому нас навчило або не навчило століття кривавих воєн і революцій. Про те, що може статись з суспільством, в якому людину знищують за її переконання", - розповів режисер в інтерв`ю. Лозниця визнав, що нова хвиля румунського кінематографу, яка також склалася під впливом тоталітарного режиму, воєн і революцій, для нього, безумовно, важлива, проте не вона одна вплинула на його бачення і метод. "Я б запропонував трохи іншу лінію - "Слон" (Гаса Ван Сента), "Гомора" (Маттео Гарроне), "Мовчання Лорни" (Жан-П`єра і Люка Дарденнов), "4 місяці, 3 тижні, 2 дні" (Крістіана Мунджу). Ці фільми, зроблені режисерами з різних країн і навіть різних континентів, щось об`єднує. Ось що цікаво, на мій погляд", - сказав він. За словами режисера, у картині Мунджу його вразила ще і операторська робота. "Олег Муту прекрасний оператор і дуже глибока людина. Мені здається, одне без іншого не існує. Ми один одного чудово розуміємо, і це для спільної творчості найголовніше", - зазначив він. Лозниця пояснив, що перехід від документального кіно до художнього відбувся у нього "сам по собі" - тим паче, що за освітою він якраз режисер ігрових фільмів. "Якось все само собою сталось. Шість років тому я написав сценарій. Потім ми шукали фінансування. А тим часом я зняв ще п`ять документальних фільмів", - зізнався він, додавши, що багато персонажів та історії в "Щасті моєму" запозичені з життя, а сам сюжет, хоч і є фантазією автора, цілком правдоподібний. Подальші його плани поки не визначилися. "У мене вже є сценарій наступної картини - за повістю Василя Бикова "У тумані". Я написав його десять років тому, і відтоді бажання знімати цей фільм мене не залишило. Є ідеї документальних фільмів. Отже, як тільки з'явиться можливість, зніматиму. Ігровий фільм або документальний - це не так важливо", - сказав режисер. Що ж до щастя, винесеного в назву картини, то, за його словами, "важко знайти щастя усередині себе - поза собою знайти його неможливо".
Головна 
