Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Поляки вирішують: віддавати всю владу в руки однієї партії чи спостерігати за гризнею Дональда Туска з Ярославом Качинським У Польщі через місяць, 20 червня, відбудеться перший тур дострокових президентських виборів. За кандидата у президенти від правлячої партії "Громадянська платформа” (ГП) Броніслава Коморовського, за даними соцопитування компанії SMG/KRC, у першому турі готові проголосувати 45% поляків. За кандидата від найбільшої опозиційної партії "Право і Справедливість” (ПіС) Ярослава Качинського – 34%. У другому турі, 4 липня, Коморовського готові підтримати 54% поляків, а брата-близнюка загиблого в авіакатастрофі президента Леха Качинського – 41%. Газета "Річ Посполита” подає інше соцопитування, компанії GfK Polonia, згідно з яким Коморовський в першому турі випереджає Качинського на 18% (48% проти 30%), а в другому – на 11% (58% проти 37%). Опитування громадської думки свідчать про зростання рейтингу Качинського, якого, порівняно з опитуваннями місячної давності, готові підтримати на 4% більше поляків у першому турі, і на 7% – у другому. За цей період рейтинг Комаровського не змінився. Усього виборча комісія зареєструвала кандидатами у президенти Польщі на позачергових виборах 9 кандидатів.
- Ця кампанія специфічна, – каже політолог з Фундації Казимира Пуласького (Варшава) Петро Куспис. – Усе-таки вона відбувається в тіні смоленської трагедії. Практично немає теле- та радіореклами, лише біґборди і плакати, та й тих дуже мало. Суспільство теж реагує стримано, без особливого зацікавлення, гострих "за” і "проти”... Постійно зменшується відрив між головними суперниками. Після смоленської трагедії Качинський мало виступає публічно. Минулого тижня він дав перше і єдине інтерв’ю після авіакатастрофи. Він не робить типових для себе гострих заяв і атак. Суспільство схвалює цю позицію. Коли Качинський був прем’єром, то його політичні ігри з популістом Анджеєм Лєппером дратували багатьох поляків. Тепер Качинський витворює собі новий імідж... Поляки побоюються віддавати всю владу в одні руки. Більшість у парламенті належить ГП, уряд – ГП, прем’єр – ГП, і президентом може теж стати представник ГП. Ситуація тоді стане схожою на українську, де вся влада в руках Партії регіонів.
- Якщо вся влада опиниться в ГП, то роль президентського вето послабиться? - Якщо зменшиться роль президентського вето, в цьому буде не лише негатив. Якщо згадати президентство Леха Качинського, то той ветував багато корисних законів своїх політичних суперників – не тому, що вони були погані, а тому, що на це його підмовив брат, Ярослав Качинський.
- Як поляки сприймають постать Коморовського? - Коморовський сприймається як стабільний, передбачуваний політик. Його заяви виважені, без гострих, радикальних тверджень і обіцянок. Він завжди був таким. Коморовський, з одного боку, позиціонує себе як ліберал, а з іншого – як прихильник традиційних цінностей. Коморовський не такий ліберальний реформатор, як прем’єр Дональд Туск.
- Як зміниться зовнішня політика Польщі за президентства Коморовського? - Президент Польщі не настільки відповідає за зовнішню політику країни, як український глава держави. У нас головна роль у цьому відводиться голові МЗС та прем’єру. Варто сподіватися покращення відносин по лінії Варшава-Москва. І не тому, що президентом буде Коморовський, а тому, що ним буде не Качинський. Досі було персональне протистояння Качинського з Кремлем, яке робило відносини з Москвою важкими... Стабільно розвиватиметься співпраця з німцями. З Україною, ймовірно, відносини будуть менш інтенсивними. І не тому, що зміниться президент Польщі, а тому, що змінився президент України. Після президентських виборів в Україні у польських ЗМІ з’явилися матеріали про те, що завершилася ера теплих відносин з Україною... З іншого боку, можна сподіватися, що, попри меншу кількість політичних зустрічей, економічні відносини між країнами стануть змістовнішими і прагматичнішими.
А тим часом... Теракту, вибуху чи пожежі на борту Ту-154, що розбився під Смоленськом, не було, повідомила голова Міждержавного авіаційного комітету Тетяна Анодіна. За її словами, не було також відмови авіаційної техніки, і двигуни працювали до зіткнення з землею, а аеродром Смоленська і його устаткування були придатними для прийому повітряних суден такого типу. Генпрокуратура Польщі розглядає чотири версії катастрофи під Смоленськом – технічна несправність літака, дії екіпажу, погана організація і безпека польоту та дії третіх осіб. Остання версія має на увазі теракт чи тиск на екіпаж. Проте МЗС Польщі відкинуло варіант, що катастрофа могла стати наслідком навмисних дій. Також стало відомо, що перед катастрофою в кабіну пілотів, ймовірно, зайшов командувач Військово-повітряних сил генерал Анджей Бласік. Є також припущення, що разом із ним був директор диппротоколу МЗС Маріуш Казана. Однак його донька заперечує, що це його голос записала «чорна скринька».
Коментар Пьотр Габріель, заступник головного редактора газети "Річ Посполита” Наразі про кампанію впевнено можемо говорити лише одне – буде другий тур. Перемога Коморовського в першому турі малоймовірна. І останні опитування свідчать, що шанси Качинського ростуть. Тактика Качинського, яка приносить добрий результат, – поменше публічних виступів і максимально стримані висловлювання. Але чи буде це ефективним упродовж наступних чотирьох тижнів, важко сказати... Протягом останнього місяця симпатії поляків змінилися. Додалося прихильників у ПіС та не змінилося в ГП. Є опитування, в яких ГП має рейтинг близько 40%, а ПіС – 35%. Але в інших опитуваннях різниця до понад 10%... Ще місяць тому в ПіС було близько 20% рейтингу, а то й менше. Після катастрофи змінився образ Леха Качинського. У ЗМІ та суспільстві почали позитивніше оцінювати його діяльність. Загалом, підтримка ПіС є вищою, ніж самого Ярослава Качинського. Якщо ПіС підтримують 30-35% поляків, то Качинського – 25-30%. Якщо президентом буде Коморовський, то це буде монополізація влади в руках однієї партії. Якщо Качинський, то продовження протистояння з прем’єром. Але це вибір поляків... У 2005-2007 роках президентом був Лех Качинський, прем’єром – Ярослав, а головною політичною силою – ПіС. А перед цим президентом був соціал-демократ Олександр Кваснєвський, а урядом керувала коаліція лівих. Польський досвід свідчить, що така монополізація влади нічим аж таким страшним не загрожує.
Головна 
