Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
21 вересня в Києві відбулася презентація нового страхового продукту «Страхування посівів та майбутнього врожаю озимих культур на весь період вирощування». На думку спеціалістів, він зацікавить аграріїв щонайменше з двох причин. По-перше, продукт пропонує концептуально нові підходи у страхуванні озимих культур, а, по-друге, в країні вже почалася осіння посівна кампанія, і тому необхідно терміново подбати про їх страхування. Докладніше про новий страховий продукт розповідає експерт Проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні» Роман ШИНКАРЕНКО.
- Що собою являє новий страховий продукт? - Новий страховий продукт пропонує комплексне покриття ризиків при страхуванні посівів та врожаю зернових культур. Не випадково говорю про посіви. Ми маємо справу з ними доти, доки не сформований самий врожай. Якщо посіви гинуть впродовж осінньо-зимового періоду, то ми пропонуємо страхуванню компенсувати вартість із пересівання, підсіву, із заміщення площ застрахованих культур, які загинули. Коли ми говоримо про страхування даної культури на весняно-літній період, йдеться вже про страхування врожаю. І якщо трапляється недобір врожаю (тобто, якщо отримають врожай нижче від певного застрахованого рівня, який був узгоджений між страховою компанією та аграрієм), то страховик сплатить різницю.
- Про які культури йдеться? - Цього року ми розробляємо два страхових продукти. Перший із них уже запускаємо в роботу. Він передбачає страхування озимих зернових культур, а саме: озимої пшениці, ячменю, жита та тритікале. Інший продукт поки перебуває на стадії розробки. Йдеться про страхування озимого рапсу на весь цикл виробництва – посівів, а потім - врожаю. Нині проект здійснює дослідження за програмами страхування рапсу на зимовий період у країнах з розвиненою системою агрострахування. Рапс – доволі молода культура. В усьому світі він активно вирощується лише з 2004 року. Тому з позицій страхування ця культура нова і потребує глибокого аналізу та спостережень. Тож для створення продукту із страхування озимого рапсу потрібен дуже зважений підхід.
- Чим новий страховий продукт може зацікавити потенційних користувачів? - Страховий продукт пропонує комплексний захист, страхове покриття кожної із застрахованих культур на весь період вирощування. Часто трапляється, що аграрій страхує культуру на зимовий період, а відтак, розмірковує, чи варто продовжувати страхування на весняно-літній період. І навіть якщо він ухвалює позитивне рішення, між цими періодами може статися якась ризикова подія. Наприклад, весняна посуха чи весняні заморозки. Культура може загинути і не буде в цей період застрахованою. Ми пропонуємо інший підхід. Доки не здійснено огляд посівів навесні, вони вважаються застрахованими. І якщо в цей період трапиться будь-яка з ризикових подій, страхове покриття працюватиме. Наприклад, навесні 2009 року посіви рапсу серйозно пошкодили заморозки. За умовами нашого страхового продукту застраховані клієнти отримали б відшкодування.
- Сьогодні під час страхування озимих культур, як правило, визначаються ризикові температурні режими. Вони прописуються у відповідних договорах. Але от лишенько – аграріям буває важко довести страховикам, що саме через великі морози та їх тривалість постраждали посіви. А все через те, що у аграріїв нема точних метеорологічних даних. Який підхід ви сповідуєте? - Ми пропонуємо прийняти міжнародну практику і вважати мультиризиковим покриттям страхування посівів та врожаю практично від усіх погодних ризиків. Під час розробки продукту ми використовували офіційний класифікатор небезпечних гідрометеорологічних явищ Міністерства надзвичайних ситуацій України. Також ми стараємося позбутися зайвої формалізації в роботі. Якщо якісь показники не відповідають визначенню ризикової події, але ми бачимо, що рослини дійсно були пошкоджені, це має покриватися договором страхування. Такі випадки, на жаль, трапляються дуже часто. Аграрій дійсно може втратити свої посіви і не отримати відшкодування виключно через якісь формальні ознаки. Наприклад, у договорах, які використовувалися раніше, могло бути прописано, що ризиковою подією вважається ситуація, коли температура нижча за 17 градусів морозу утримується впродовж 10 днів. Ми ж розуміємо, що інколи за певного комплексу погодних умов достатньо і трьох днів, щоб низька температура могла повністю вбити рослини. Тобто, наш підхід більш відкритий та чесний: нема необхідності доводити, що була така ось температура і трималася вона аж стільки днів. Рослини або пошкоджені, або ні. Це – головне. Якщо рослини не вийшли після зимівлі чи не сформували той рівень врожаю, який був зумовлений в договорі, то за умовами нового продукту страхова компанія повинна здійснити виплату. Окрім того, в нашому продукті передбачається можливість вибору умов страхування. Сам аграрій може обрати, за якою ціною страхуватиметься культура, може обрати рівень покриття. У нас нема франшизи. Вже на етапі підписання договору аграрій знає, яку суму відшкодування він точно отримає у випадку, якщо повністю загинуть посіви. Ще одна новація: у нашому страховому продукті ми не дозволяємо маніпулювати цінами на сільгосппродукцію. Якщо аграрій обрав вартість одиниці врожаю, скажімо, 80 грн. за один центнер озимої пшениці чи ячменю, то врегулювання втрат здійснюватиметься на підставі даного цінового опціону. Страхові компанії повинні пропонувати набір опціонів - варіантів страхування, з яких вибиратиме сам клієнт. Окрім того, за умовами нашого страхового продукту, у разі загибелі посівів узимку страховики не повинні будуть здійснювати складну перевірку документів і вимагати підтвердження проведення тих чи інших польових робіт в осінньо-зимовий період. У випадку, якщо після зимівлі кількість рослин на квадратний метр на полі знизиться нижче визначеної, заздалегідь обумовленої із страховиком кількості, то страхова компанія повинна буде сплатити відшкодування на рівні, визначеному договором. Цей рівень складає чи 20%, чи 30% від страхової суми на одиницю площі.
- А що робити, якщо гине лише частина поля? - У цьому випадку також пропонується оптимальний підхід. На інше користування переводиться лише та частина поля, яка постраждала. Припустимо, із 100 га постраждало 40 га. У цьому випадку 40 га або переорюються, або підсіваються, або пересіваються іншою культурою, але страхова компанія відшкодовує втрати саме за цими 40 гектарами. Решта 60 га залишаються на страхуванні. Якщо трапляться якість весняні, літні ризики, то ці посіви вже перебувають під страховим захистом, і буде зроблена друга виплата. Такий комплексний підхід буде більш цікавим для аграріїв.
- Минула зима була дуже холодною, а спеціалісти прогнозують, що наступна зима буде ще більш морозною. Чи означає це, що нові страхові продукти мають бути активно запитані аграріями? - Основною перешкодою для більш широкого їх використання буде дорожнеча. Аграрії оцінюють дані продукти як доволі дорогі. Хоча, якщо ми подивимося на тарифні ставки за існуючими продуктами, коли страхуються озимі культури окремо на зимовий період і окремо – на весняно-літній період, то, якщо скласти ці ставки премій, вийде, що нині аграрії сплачують такі самі гроші чи навіть більші. Також варто згадати, що чинні продукти мають ряд недоліків – трудомісткість, вимогу надання більшої кількості документів. Часто відсутня методика врегулювання збитків, і аграрій не знає, чи він отримає страхову виплату. А ми пропонуємо прозорі та відкриті документи, стандартні методики здійснення оглядів поля та врегулювання збитків. Таким чином, аграрій, який обрав цей страховий продукт, застрахований від подальших сюрпризів та підводних каменів. Щодо зими, то насправді довготермінові прогнози погоди не є достовірними. Тому про наступну зиму ми зможемо певно поговорити лише… наступної зими. Але хочу підкреслити, що страхування завжди вважається дорогим до того моменту, доки у застрахованого клієнта не станеться масштабна ризикова подія. Коли вона відбувається, всі починають розуміти, що страховка має сенс.
- Ви кілька разів підкреслюєте, що новий страховий продукт дорогий. Можливо, у післякризовий період він стане непідйомним для аграріїв? - Не погоджуся з такою постановкою питання. Часто головна проблема полягає не в нестачі обігових коштів, а в раціональному плануванні бюджету з урахуванням агрострахування. Коли приходить лихо, про страхування згадують, але вже пізно. Можна спробувати отримати кредит у фінансових закладах. Нині комерційні банки готові надавати додаткові кредитні лінії для аграріїв саме для сплати страхових внесків. З іншого боку, якщо підприємство планує реалізацію великої частини продукції у грудні, січні, лютому, то можна спробувати домовитися із страховою компанією (це нормальна практика на ринку) про сплату страхової премії двома платежами.
- Хто має відношення до розробки нового страхового продукту? - Продукт розроблявся спільно страховими компаніями, експертами Проекту IFC «Розвиток агрострахування в Україні». Здійснювалися масштабні консультації, опитування і зустрічі приблизно з 250 виробниками у 9 регіонах України. До співробітництва залучалися і спеціалісти Держфінпослуг, Міністерства агрополітики, проводилися консультації з Міністерством економіки та іншими державними закладами. Також в обговоренні продуктів брали участь представники об’єднань страховиків – Ліги страхових організацій та Української федерації убезпечення.
- Які страхові компанії вже готові запропонувати аграріям новий страховий продукт? - У пілотуванні страхових продуктів і навчанні страхових спеціалістів брали участь близько 16 страхових компаній. Але активно працювати планують 8-9 компаній. Це великі компанії, які вже давно присутні на ринку агрострахування – «Оранта», «ТАС», «Аска», «Провідна», «Брокбізнес», «Уніка», «Альфа-страхування», «ІНГО», «Універсальна».
- Чому Проект «Розвиток агрострахування в Україні» приділяє велику увагу впровадженню саме стандартних страхових продуктів? Адже новий страховий продукт не перший, який розроблений за активної участі експертів Проекту, і теж відноситься до розряду стандартних. - Стандартні страхові продукти – це усталена практика в міжнародному масштабі. Які плюси для аграріїв у випадку страхування за стандартним продуктом? По-перше, умови страхування мають бути однаковими в різних компаніях. По-друге, проведення огляду, визначення стану посівів навесні, а також визначення збитків (фіксування фактичної врожайності на полях) здійснюються за чітко визначеною, прописаною методикою, яка вже не змінюється. Аграрій до підписання договору може ознайомитися з даною методикою і не очікувати «сюрпризів» у майбутньому. Наш продукт передбачає також, що страхові компанії не можуть і не повинні маніпулювати ставками премій. Наші ставки премій розраховувалися на підставі статистичних даних, які охоплюють період тривалістю 30 років. Такий підхід, наскільки мені відомо, в Україні застосовується вперше. Але треба сказати, що в країнах з розвиненими системами агрострахування подібна практика є звичайною. При розрахунку ставок до уваги бралися також обсяги збитків. Тому що суми збитків можуть відрізнятися в різні роки. Якщо ставки страхових премій будуть заниженими, то існує велика вірогідність, що в разі настання ризикових подій компанії просто не зможуть сплатити страхове відшкодування. Є певні рівні, нижче за які страхування коштувати просто не може. Ринку потрібні стандартні ставки премій, стандартні умови. Тоді всім простіше працюватиметься. На жаль, нині в Україні відсутня програма субсидіювання агрострахування. Але ми сподіваємося, що в недалекому майбутньому вона буде реанімована. Тому ми рекомендуємо урядові звернути увагу на стандартні продукти. Завдяки їм державні органи зможуть чітко контролювати роботу страхових компаній і знати, хто з них дійсно займається класичним страхуванням, а хто маніпулює умовами страхування. Це дозволить дотриматися високого рівня якості страхових послуг. І позитивно позначиться на фінансовому стані компаній. Якщо страховики використовуватимуть розроблені нами ставки премій, пропоновані нами умови страхування, то вони зможуть залишатися платоспроможними, а значить – і конкурентоздатними.
Степан ГОНЧАРЕНКО, Національний прес-клуб «Українська перспектива»
Головна 
