Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
НАСА розраховує знайти добровольців, готових летіти на інші планети, знаючи, що додому вони ніколи не повернуться.
«Залишають ЗЕМЛЮ РІДНУ …» «І додому повертайтеся швидше!» – Повчала в урочисто-романтичної радянській пісні мати Земля своїх вихованців – синів, дочок, відправлених до інших зірок і планет. Колись давно само собою розумілося, що космічну експедицію обов’язково треба повернути. Розумілося не тільки в СРСР – оплоті моралі і справедливості, а й у США – цьому божевільному світі, позбавленому моральних устоїв. Нині ситуація змінилася принципово. І, принаймні, в НАСА всерйоз заговорили про те, що астронавти могли б відправитися куди-небудь назовсім. Наприклад, на Марс. Або взагалі за межі Сонячної системи. Добровільно, звичайно. - Ще 20 років тому за подібні ідеї, висловлені пошепки в темному коридорі, можна було вилетіти з роботи, – говорить Саймон Уорден, директор Дослідницького центру НАСА імені Еймса. – А тепер DARPA (Управління перспективних досліджень МО США) виділило на їх опрацювання мільйон доларів. По суті, ми вперше реально націлили програму освоєння космосу на інші світи. Уорден повідомив, що має намір залучити ще й спонсорів – пару-трійку мільярдерів, щоб впритул зайнятися проектом під назвою Hundred-Year Starship. Тобто першим в історії людства космічним кораблем, призначеним для наддовго експедицій і здатним долетіти до найближчих зоряних систем. Для почину 100 тисяч доларів на нього дало вже саме НАСА. Поховати мене на МАРСІ Першим про астронавтів-неповерненців заговорив «друга людина на Місяці» Едвін (Базз) Олдрін. Ще в минулому році, під час святкування 40-річчя висадки американців на Місяць, він виступив з ініціативою полетіти на Марс, що називається, «з кінцями». Для початку. Базз міркує, що навіть за найсприятливішого взаємне розташування двох планет політ займе мінімум півтора року. І немає, мовляв, ніякого сенсу вирушати в таку далечінь, щоб швидко повернутися. Це неймовірно марнотратно. Та й небезпечно. Шанси, що подорож туди-назад пройде благополучно, невеликі. Адже злети і посадки – це самі «аварійні» етапи. Інша справа – політ тільки туди. Астронавт вважає: куди розумніше спорядити експедицію так, щоб люди могли відразу влаштувати на Марсі базу. І залишитися назавжди. Як це зробили перші переселенці зі Старого Світу в Новий. Чи будуть добровольці, готові розлучитися з Землею? Олдрін впевнений, що обов’язково знайдуться, – багато вчених вже зараз згодні піти на таку жертву заради науки. Хоча сам політ навряд чи відбудеться раніше 2030 – 2040-х років. - У 30-річному віці добровольців відберуть, – говорить Олдрін. – Якщо люди не поміняють свого рішення, то зможуть стартувати через 5 років після підготовки. А ще років через 30, коли їм виповниться 65 і пора буде виходити на пенсію, хто знає, може бути, ми і зможемо повернути їх назад. Якщо колоністи захочуть … Ідею з «довічної посиланням» на Марс підтримують і видні популяризатори науки. Наприклад, відомий у США Дірк Шульце-Макуш з натхненням пише про майбутні переселенців у журналі Journal of Cosmology: «Час від часу їм будуть присилати певні речі, але в цілому марсіанам доведеться піклуватися про себе самостійно: добувати воду, будувати житло, отримувати поживні речовини , налагоджувати процеси мінеральної та хімічної переробки ». - Пару тижнів тому, – продовжує тему доктор Уорден, – Ларрі Пейдж (співзасновник Google) поцікавився у мене, скільки буде коштувати такий політ – з неповерненням. Я сказав, що приблизно 10 мільярдів доларів. А у відповідь він запитав: «Чи зможете укластися в один-два мільярди?» Так що мова тепер йде вже всього лише про ціну питання. НАС ЧЕКАЄ ПАНДОРА Вчені вже розробляють іонні та електричні двигуни, ядерні та термоядерні, навіть двигуни на антиматерії і на чорних дірах (див. «Астрофізики не вважають фільм« Аватар »фантастичним» в «КП» від 22.01.10 та на сайті kp.ru). У перспективі ці установки зможуть розігнати космічний корабель до швидкостей, близьких до швидкості світла. І подорож на Hundred-Year Starship стане реальним. Скажімо, на одну з планет в зоряній системі Альфи Центавра. Це приблизно в 4 світлових років від нас. Там, згідно з даними дослідників з Університету Каліфорнії, розташовується газовий гігант зразок нашого Юпітера. А поруч з ним – супутник розміром із Землю, на якому може бути життя. Як на Пандори з «Аватара». За сто років, а то й швидше, можна долетіти до Глізе – нещодавно виявленої першої «сестри Землі». До неї 20 світлових років. Хоча перше покоління екіпажу навряд чи доживе до кінцевої мети. Долетять діти, онуки і правнуки, для яких корабель стане рідним домом.
КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ Фізик, професор Університету Арізони (США) і письменник Пол ДЕВІС: «Марс стане рятувальною шлюпкою» - Я висловлював ідею неповернення на конференціях НАСА, обговорював з колегами в інших країнах – відповідь була завжди позитивним. Нестачі в вчених, готових отримати квиток на Марс в один кінець, не було. Експедиція аж ніяк не буде самогубною. Марс з його захисною атмосферою, доступною водою, вуглекислим газом і значними кількостями метану є одним з небагатьох місць в Сонячній системі, здатних підтримувати людську колонію. За подорожі в один кінець ратує Едвін Олдрін – людина, що побувала на Місяці. Але я думаю, що на Марс все-таки треба буде відправити кілька експедицій, щоб поповнювати запаси найпершою. І якщо кожна полетить в один кінець, то їх – запасів – можна брати набагато більше, ніж розраховуючи на те, щоб повернутися. При цьому вартість польотів, за прикидками, може бути знижена на 80 відсотків. За моїми прогнозами, через одне або два століття колоністи будуть здатні перейти на самозабезпечення. І між іншим, крім своїх науково-дослідних функцій, марсіанська колонія зможе стати «рятувальною шлюпкою» на випадок глобальної катастрофи на Землі.
Головна 
НАСА розраховує знайти добровольців, готових летіти на інші планети, знаючи, що додому вони ніколи не повернуться.
