Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Українські продукти тваринного походження потребують європейського контролю
11:01
У цьому переконані ветеринарні лікарі Кіровоградської, Херсонської та Запорізької областей, які взяли участь у навчальному семінарі, що проходив у Кіровограді. Семінар під назвою «Контроль безпечності харчових продуктів тваринного походження: міжнародні правила та кращий світовий досвід» спільно провели Проект Міжнародної фінансової корпорації (IFC) «Безпечність харчової продукції в Україні» та Управління ветеринарної медицини в Кіровоградській області. На початку семінару виступила Катерина Онул, координатор згаданого Проекту IFC. Вона відзначила, що сьогодні для України дуже важливо змінити підхід до процесу контролю за виробництвом у сфері харчової промисловості і головну роль у цьому повинен відіграти Державний комітет ветеринарної медицини України за підтримки партнерів та експертів. За словами Катерини Онул, діяльність Проекту «Безпечність харчової продукції в Україні» спрямована саме на інформування споживачів, консультування підприємств харчопереробної галузі та ознайомлення ветеринарів з кращими світовими практиками. Богдан Андрющенко, заступник голови Кіровоградської облдержадміністрації і ветеринар за освітою, також виступив перед учасниками семінару, зазначивши, що система державного контролю повинна включати в себе моніторинг, якісне матеріально-технічне забезпечення, підвищення рівня кваліфікації спеціалістів та багато іншого. А для цього потрібно забезпечити нормальне фінансування, внести зміни до чинного законодавства, запровадити європейські стандарти. Адже сьогодні не тільки експорт харчових продуктів тваринного походження з України ускладнений, але й під великим питанням перебуває легітимне переміщення цієї продукції територією самої держави. «На складне запитання, коли ми почнемо експортувати до Європи продукцію тваринного походження, окрім меду, сухого молока, шкіри та деякої сировини, є насправді проста відповідь – як тільки буде визначено, що підпис на міжнародному сертифікаті якості продукції ставить ветеринар, тобто офіційний лікар, що здійснює контроль на підприємстві», - заявив Богдан Андрющенко. І додав, що і українська, і кіровоградська продукція може бути абсолютно конкурентоспроможною на європейському ринку. У якості прикладу він навів м’ясопереробне підприємство «Ятрань». Воно, одне з небагатьох в Україні, ввело систему управління безпекою харчових продуктів НАССР, що визнана однією з найбільш ефективних у світі. Пізніше, спілкуючись з журналістами під час прес-конференції, Богдан Андрющенко розповів, що існує три етапи контролю за харчовими продуктами тваринного походження, які забезпечують спокійний сон всіх ветеринарів країни – це контроль профілактичний, поточний та ретроспективний, тобто контроль уже готової продукції. «Частка останнього в Україні найбільша, і тому піраміда контролю фактично поставлена догори дригом і балансує на своїй верхівці, що, звісно, не додає ситуації стабільності. Більшу увагу треба приділяти попередньому контролю, адже попередити проблему завжди легше, аніж потім боротися з її наслідками. Тим паче, що система НАССР дає нам всі інструменти для цього», - підкреслив Богдан Андрющенко. Як колишній працівник Державного комітету ветеринарної медицини України, а нині заступник голови Кіровоградської обласної державної адміністрації, Богдан Андрющенко переконаний, що наша країна має величезний потенціал у сфері агробізнесу, проте цей потенціал обмежений низькою конкурентоздатністю. І хоча вступ до СОТ відкрив нові можливості, проте обсяг зовнішніх поставок продукції високого рівня переробки залишається незначним. Саме питання харчової безпеки у цьому відіграє ключову роль. «Сучасна, ефективна і гармонізована з європейською система харчової безпеки – це питання не лише захисту українських споживачів. Це питання конкурентоспроможності стратегічної галузі вітчизняної промисловості, це рушій експорту української продукції на міжнародний ринок. Особливо це важливо для нашої аграрної Кіровоградської області, розвиток економіки якої забезпечить поліпшення умов життя всіх мешканців», - переконаний Богдан Андрющенко. На запитання про шляхи реформування галузі харчової безпеки Богдан Вікторович відповів, що реформа тут має стосуватися не лише держави – змінити підходи мають усі учасники ринку: і бізнес, і контролюючі органи, і споживачі кінцевого продукту. «Держава у першу чергу має вдосконалити законодавство, зокрема, внести ясність у відповідну статтю закону про безпечність та якість продукції, яка нечітко говорить про обов’язковість запровадження операторами харчового ринку НАССР, дає їм можливість відстрочки до 2012 року, і тому виробники не вбачають суворої необхідності запровадження НАССР на власних виробництвах», - розповів Богдан Андрющенко. І додав, що бізнес, запроваджуючи систему НАССР, повинен отримати не тільки повну відповідальність за продукцію, яка потрапляє до споживачів, але й певні стимули до того. Скільки підприємств Кіровоградщини мають систему НАССР або можуть перейти на неї найближчим часом? На жаль, такі цифри доволі незначні. За словами Олександра Москаленка, начальника Головного управління ветеринарної медицини Кіровоградської області, який також взяв участь у семінарі та поспілкувався з журналістами під час прес-конференції, наразі на Кіровоградщині всього 19 м’ясопереробних, 22 рибопереробних та 6 молокопереробних підприємств. З них тільки ВАТ «Ятрань» у 2007 році пройшло сертифікацію за стандартом менеджменту безпеки продуктів харчування ISO 22 000, який включає у себе принципи HACCP. З перспективних підприємств Олександр Москаленко відзначив Світловодський молокопереробний завод. «Якщо говорити про причини повільного впровадження системи НАССР на вітчизняних підприємствах, то можна відзначити, зокрема, такі, як брак інформації у виробників та незнання переваг цієї системи. Тому тут дуже важливу роль виконують саме ветеринарні лікарі: по суті, вони перетворюються на консультантів, помічників бізнесменів», - впевнений Олександр Москаленко. За словами Катерини Онул, на сьогодні завдяки спільній програмі IFC, Державного комітету ветеринарної медицини України та обласних адміністрацій вже понад 300 ветеринарних лікарів підвищили свою кваліфікацію. «І ця кількість постійно збільшується. Зокрема, лише на кіровоградському тренінгу взяли участь близько 60 ветеринарів. Ми і надалі плануємо проведення подібних заходів».
Головна 
