Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Кілька тижнів Київ і деякі інші великі міста стрясали акції протесту підприємців. Найбільші мітинги були в центрі Києва - тисячі підприємців відстоювали свої права. Можна по-різному оцінювати те, чого вони в результаті домоглися. Та й з самими організаторами було не все так просто. Після закінчення мітингів підприємців ковдру на себе намагалася перетягнути опозиція, яка влаштувала акцію протесту проти ліквідації наметового містечка на Майдані. Обіцяли, правда, 100 тисяч чоловік, а прийшло всього кілька сотень. І все ж таки, це були широкомасштабні акції за останні роки. Чи зміг народ донести свою думку до влади? Які перспективи розвитку громадянського суспільства, здатного за допомогою вуличних акцій протесту відстояти свою позицію, в Україні? Чи всі ці мітинги так або інакше підгортають під себе політики?
Наталія Вітренко 12:46 Наталія Вітренко, лідер ПСПУ Те, що мітинги були природні, не проплачені і відображали реальні життєві інтереси представників малого та середнього бізнесу - це факт. І те, що вони дали свій результат - це, безумовно. Якби не було цього масового виступу, ніякого вето Президент не накладав би. Згадайте інтерв'ю Бродського, який говорив, що ймовірність вето мінімальна, а чому він так говорив? Тому що він точно знав, що це одна з вимог МВФ для отримання чергових 1600000000 доларів. Під цей транш Янукович робив усе, щоб саме такий ПК прийняти. Тим більше, що він ще й повністю відповідав інтересам його оточення - представникам олігархії та великого бізнесу. Тому, якби не було мітингів, не було б взагалі ніякого зрушення. Однак і те, що відбулося в цьому плані - це дуже мало, кардинальні питання все одно не вирішені й інтереси великого бізнесу так чи інакше залишилися недоторканими і захищеними. Це означає, що тепер буде посилена експлуатація найманих працівників, малого та середнього бізнесу на користь великого капіталу. Ось ця найголовніша несправедливість - не ліквідована. Як, до речі, не поставлена і крапка для єдиноподатників, оскільки Хомутинник буде розробляти новий закон, і я не виключаю, що в розпал морозів він якраз і буде прийнятий для того, щоб все-таки збільшити навантаження на малий бізнес. Тепер, що стосується перспектив: справа в тому, що ці виступи підприємців і не могли закінчитися оглушливим успіхом, тому що не було організуючої сили політичної партії. Вони, по-перше, виникли стихійно і потім вже, на цьому тлі, підв'язали партії, чужі нашому народу з природою своєю. Це праві, нацистські партії. Ну, не вірю я, що наш народ піде за Тягнибоком! Ну не вірю! Це взагалі суперечить православному єству переважної більшості населення. Отже, те, що потім постаралися перехопити Тягнибок, Тимошенко, Яценюк - це було наскрізь штучною спробою, яку відштовхнули через те, що не відповідала внутрішнім сподіванням, інтересам і мотивам переважної більшості учасників мітингу. Ось чому все це стихло, затихло і не отримало можливого масштабу. Що стосується нас, - то коли з'явилися, як я їх називаю, «коричневі» політичні сили на Майдані, ми зрозуміли, що під їхніми прапорами стояти не будемо, і тому нас на площі в Києві не було. А там, де самі підприємці зверталися до наших партійних структур, як це було в Донецькій і Луганській області, ми, звичайно, із задоволенням відгукнулися і щиро підтримали людей. Але - на жаль, наш вплив був не таким сильним, виступи в областях були не настільки потужними, як хотілося б, тому що це якраз місця, повністю задавлені Партією регіонів. Там люди фізично бояться розправи! Вони фізично бояться виступати проти існуючої влади і тому наш вплив, щоб ми могли очолити масові найширші виступу, не відбувся. Але, все таки, я глибоко переконана: поки наша партія не очолить виступи трудящих, всі рішення влади так і залишатимуться антинародними, оскільки відомо, що Янукович - несамостійний політик, а маріонетка в руках Заходу і місцевої олігархії. Звідси висновок: мають люди підніматися на боротьбу - раз, а наша партія, як чисто ідеологічна, яка не має жодних комерційних вигод від цих виступів, повинна її очолити - два. І тільки тоді буде перемога! 12:38 Ірина Бекешкіна, соціолог, керівник Фонду «Демократичні ініціативи» Безумовно, ця подія означає, що громадяни України спроможні на організований протест на захист своїх прав. І в таких масштабах люди самі організовувались, а не їх організовували політичні партії, вдруге. Перший раз у 2004-му. Другий - у 2010-му. Раніше казали, що люди втратили віру, розчарувалися, стали апатичними. А виявилося, що коли йдеться про утиск їхніх інтересів, то люди можуть виступати, самоорганізовуватися і, що дуже важливо, перемагати. Чи буде продовження, залежить вже від політики влади. Нас чекають неминучі болючі реформи. Майбутнє «майданів» залежить від того, як і за рахунок кого вони здійснюватимуться, буде діалог з суспільством чи просто спробують протиснути. У демократичному суспільстві є механізми, що дозволяють запобігати постійний «майдан». Для цього є представницький парламент, в якому присутні представники різних соціальних груп. Це тоді, коли є нормальні партії, які ці інтереси виражають. Також є громадські організації. Й ухвалення рішення відбувається в процесі узгодження різноспрямованих інтересів. У нас цього немає. У нас тільки що - «майдан». Чи підуть люди протестувати під політичні прапори? Ні. Це вже перевірено досвідом. Нагадаю, коли грубо порушили Конституцію рішенням про можливість формувати більшість у ВР, народу це було все одно, хоча насправді влада змінилася не так, як вони її делегували. Знову ж таки, без жодного обговорення був укладений договір з РФ і продовжено перебування російського флоту в Україні. І цього ж ніхто не обіцяв під час виборчої кампанії. Такий хід подій став несподіванкою навіть для членів законодавчої влади (ВР, - ред.). І що? Люди обурювалися. Але на «майдани» не пішов ніхто. Тут також варто згадати про ставлення на Майдані-2 до політиків, які справді допомагали. Воно було суперечливим. На жаль, політики себе дискредитували, і в них не бачать людей, здатних захищати інтереси народу.