Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Будівельний абсурд: забудовники "тягнуться" до історії, руйнуючи її
15:50
Київ — місто будівельної нелогічності. Забудовники свої висотки вперто зводять у центрі. Мотивація зрозуміла — довкола розкіш історично-архітектурної спадщини, тож багатії з радістю віддадуть мільйони за VIP-житло. Але саме інтенсивна забудова нищить історичний центр: схили сповзають, храми тріщать чи їх просто не видно за скляними спорудами. Внаслідок ні тобі естетичної насолоди, ні зручностей, бо звести поруч школи, дитсадочки чи поліклініку просте ніде. Про транспортне засилля у центрі столиці та брак паркінгів зайве і говорити. Навіщо тут жити? З іншого боку, щільно забудований центр рясніє зношеним житлом. Але мешканці не поступаються своїми передаварійними оселями — бояться, що їх відселять на околиці. Величні храми серед обшарпаного цегляного мотлоху неначе троянда на купі гною. Для розв'язання дилеми потрібна добре продумана комплексна програма. Всевишньому слава, минули часи, коли спалювання церков чи підрив храмів сприймали мовчки. Нині безстрашний народ не дає зачепити історичної спадщини, і що-що, а галас гарантовано. Колишня корумпована влада та недобросовісний бізнес дали для цього доволі підстав. Можна назвати кілька десятків "гарячих точок" по Києву, де зведення висотних будинків шкодило пам’яткам історії та архітектури. Головне управління охорони культурної спадщини навесні у буферній зоні Софії Київської та Києво-Печерської лаври налічило 21 об’єкт-"порушник". Як мінімум було перевищено дозволену 25-метрову висотність забудови. Крім архітектури, псує забудова і унікальний ландшафт Києва. Висотки спотворюють схили Дніпра. Так, попри численні протести на вул. Грушевського, 9-а все-таки було зведено 22-поверхівку — житловий комплекс. Не менш резонансним є будівництво на вул. Гончара, 17-23, на Пушкінській — прямо над станцією метро "Театральна". Цей перелік можна довго продовжувати. Однак нинішня влада обіцяє покласти край свавіллю забудовників. Низку давніх будівельних справ уже вивчають правоохоронці. Аби не було недоладних нових споруд, буферні зони історичних об’єктів розширено вдвічі, а центр та схили Дніпра площею майже 400 га оголошено ландшафтним заповідником. "Ми підводимо риску під періодом хаотичної забудови і перебудови Києва, коли місто рвали на шматки",— сказав прем’єр-міністр України Микола Азаров. Він доручив столичній владі розробити програму захисту історичної спадщини, і щоб цей документ став орієнтиром для розроблення нового генплану міста. Втім, захисту потребує не лише історія. "Забудовний меч" навис над головами простих мешканців Києва. Громадські організації нараховують до півсотні точок по місту, де забудовники діють усупереч інтересам громадян. Проблем кілька. Серед них і екологічні. Забудовники захоплюють заповідні та рекреаційні території. Наприклад, Жуків острів, сквери в Дарниці чи Осокорках. Зелені зони для відпочинку киян стають усе меншими. Нашпиґований висотками центр захлинається у транспортному колапсі. Але є і випадки, коли завдано шкоди мешканцям конкретних будинків. Забудовники захоплюють дитячі та спортивні майданчики, двори та скверики. Старі будівлі від сусідства багатоповерхових монстрів просідають, хиляться і просто тріщать по швах. До "Хрещатика" звернулися поки-що потенційні жертви — мешканці будинку на вул. Івана Франка, 7. Дім невеликий — шість поверхів, двадцять квартир. Він ніби "причеплений" до двох сусідніх. І хоча мешканці упевнені, що зводили його полонені німці в роки війни, в електронному паспорті зазначено рік будівництва — 1917. Тож будівлі вже більш як 90 років. Термін експлуатації такого типу об’єкта з дерев’яними перекриттями — 100—150 років. Це за умови проведення капітального ремонту. Такого мешканці не пам’ятають. Але про потребу в ньому свідчать тріщини, що з’явилися на стінах. У 2006 році спеціальна комісія зафіксувала щілини шириною подекуди 5—6 мм. У висновку зазначено причини тріщин — деформація. На Франка, 9 уже прилаштували стяжку. Щілини людям порадили заліплювати самотужки. Та це не єдина прикрість. Того ж таки 2006 року мешканцям стало відомо, що поруч заплановано будівництво багатоповерхівки. Індивідуальний 8-поверховий будинок з підземним паркінгом забажав собі громадянин Латвії Вілніс Вітоліньш. Дозвіл на будівництво Київрада дала ще 2001 року. В рішенні вказано, що позитивні висновки всіх служб є. Однак майданчик розташований у зоні нестійких ґрунтів з підземними водами на глибині 5,5—6 метрів. З одного боку — зсувонебезпечний схил, який "тече" з кожною зливою. Його укріплено лише висохлим корінням старих дерев. "Якось на горі звели невеличку будівлю. Під час дощу стався обвал землі. Нависло "ластівчине гніздо". Після цього його розібрали, а обвалений ґрунт вивезли",— розповідають мешканці. З іншого боку — потріскані від часу споруди, яким будівництво серйозно загрожує. Однак жодне застереження не стало завадою ні для чиновників, ні для замовника. Останній вирішив навіть прихопити ділянку, яка перебуває у комунальній власності. На ній мешканці вже багато років просять зробити дитячий майданчик. До слова, неподалік був один на кілька дворів, але там уже стоїть багатоповерхівка. Інтереси закордонного містера, схоже, теж переважили інтереси киян. У вересні 2006 року мешканці провели громадські слухання, де близько 180 учасників висловилися проти забудови. Втім, відповідальні органи ніяк не можуть знайти в себе протоколу обговорень. Тим часом у 2008-му місце обнесли зеленою огорожею, а 2 листопада нинішнього року туди завітали будівельники, щоб прикинути, як розпочинати роботи. До речі, доступ на майданчик лише один — через напіваварійну арку, в яку і медики та пожежники не проїдуть. Як туди заганятимуть самоскиди — загадка. "Ми взагалі не проти, якби на своїй приватній землі він побудував не більше, ніж три поверхи. Такий велетенський будинок накоїть багато лиха",— впевнена голова ініціативної групи Тамара Борисова. Разом із сусідами вона вкотре звернеться до Київради, аби депутати скасували дозвіл на будівництво. Так само вкотре вони проситимуть, щоб на вільній ділянці облаштували дитячий та спортивний майданчики. Описаний випадок один з небагатьох, коли мешканці чинять активний опір. І руйнуванню їхніх будинків можна запобігти. Підрахувати, скільки майданчиків по Києву, де забудовники через корупційні схеми отримали дозвіл на забудову попри потенційну загрозу, — одне з найважливіших завдань для влади. Щодо центру міста, то є ще один непростий момент. Значна частина житлового фонду в ньому практично віджила своє. Але чи зможе програма реконструкції старої забудови поширитись і на ці будинки? Відселятися з центру мешканці не хочуть. Зводити висотки в центрі не можна. Зносити старі та споруджувати нові будинки на ту ж кількість квартир не дуже вигідно інвесторам. Ще одне непросте завдання для влади. Олександр ПОПОВ, голова КМДА: — Ми плануємо також повернути незаконно відчужені земельні ділянки. Вже виявлено 700 порушень у земельній сфері, щодо 400 із них інформацію передано до правоохоронних органів. Я хочу запевнити киян: усе, що вкрадено або незаконно відчужено, буде повернено у власність міста. Сергій ЦЕЛОВАЛЬНИК, головний архітектор Києва: — Нові забудови в історичному центрі столиці потрібно "просіяти через дрібне сито". Ті, що не відповідають правилам, заборонять. Ми виявимо ті з проектів, які заважають розвитку міста, суперечать Генплану, шкодять комунікаціям, транспорту, зеленим зонам, школам і дитсадкам. Після цього запропонуємо депутатам Київради анулювати ці землевідведення або домовлятимемося безпосередньо з девелоперами, знайдемо їм інші ділянки або відшкодуємо гроші. А якщо не погодяться, відберемо в примусовому порядку, оскільки йдеться про соціальні потреби. У тих випадках, коли землю було відведено з порушенням законодавства, архітектурних нормативів, вирішуватимемо справу в суді". Ігор ЛИСОВ, народний депутат України, заступник голови комітету будівництва та містобудування: — Центр Києва слід залишити культурно-історичним. Тут потрібно максимально захистити об’єкти історично-культурної спадщини. Максимум, що можна, то це розвивати туристичну інфраструктуру, готелі, галереї. Мають бути променади, виставки, акції. Кияни та гості міста мають діставати задоволення, особливо духовне. Житлову забудову є сенс розвивати у контексті столичного регіону. Це можуть бути масиви житлової забудови, обов’язково з повною соціальною інфраструктурою. Школи, садочки, поліклініки, гуртки, магазини мають бути поруч. Не кажучи вже про подвір’я, дитячі та спортивні майданчики. Так само поруч варто забезпечити людям місце роботи.
Головна 
