Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Про акторську кар’єру 25-річна Антоніна Столярчук мріяла ще з дитинства. Дівчина народилася і виросла у селі Давидівка Кіцманського району. Антоніна пригадує, що в юнацькі роки завжди виконувала головні ролі у шкільних виставах. Вчителі та друзі хвалили її та казали, щоби вона обов’язково пов’язала своє життя з театром.
Стрічки за участю землячки дивляться на Кіцманщині 11 років тому Антоніна поїхала до своєї мами в Італію. Відтак повертатися до України вона не захотіла. – Спочатку в Римі працювала нянькою, – каже Антоніна. – Італійську мову вивчила дуже швидко. Записалася у драматичний гурток і відвідувала його щонеділі. Проте курси акторської майстерності там були лише на аматорському рівні. А мені захотілося зайнятися цим професійно. Дівчина вступила до відомої в Італії акторської школи Cantiere Teatrale. Антоніна розповіла, що майже всі відомі італійські актори навчалися у цьому навчальному закладі. На одному з іспитів Антоніна зачитала монолог. Викладачеві дуже сподобалася її акторська майстерність, і він запросив буковинку на зйомки телесеріалу. – Знімалася в одній із головних ролей детективного серіалу Distretto Di Polizia 8 («Поліцейський район №8»). Ще один фільм, у якому відзнялась Антоніна, – історична драма. – Це екранізація історичного роману італійського письменника Роберта Фаеля. У цьому фільмі я зіграла епізодичну роль. Обидва фільми транслює італійський канал «5». Сестра Антоніни Ніна Столярчук, яка проживає у Давидівці, розповіла, що сусіди та друзі із захватом переглядають ці кінострічки. – Часто запрошую сусідів додому на перегляд фільмів, у яких знімалася сестра, – каже Ніна.
Iталійські режисери остерігаються українок Після двох років навчання в Cantiere Teatrale дівчина працює в римському театрі. – На відміну від фільмів, театральне мистецтво – живе, – каже актриса. – Під час зйомок фільму актор може записати якийсь фрагмент і зі ста дублів. У театрі такого немає, через це багато італійських режисерів надають перевагу акторам, які закінчили театральну, а не кінематографічну академію. Працювати актором в італійському театрі не вигідно, принаймні так стверджує дівчина. Італійська влада виділяє дуже мало грошей на розвиток театрального мистецтва. Натомість зйомки в кіно в Італії дають чималий прибуток: – Акторам, які знімаються в епізодичній ролі, скажімо, впродовж п’яти хвилин, платять в Італії приблизно 100 євро, – каже дівчина. Потрапити українкам до італійського кіно чи театру не так і легко, стверджує Антоніна. До вихідців з України режисери ставляться з особливою пересторогою. Акторка каже, що італійські кінорежисери вважають українок жінками з поганою репутацією. Як їй вдалося пройти через цей бар’єр, Антоніна коментує так: – У мене немає проблем з італійською мовною дикцією. Я довго працювала над цим, читала книги Данте, які читати італійською дуже важко навіть для корінних італійців. Врешті-решт навчилася спілкуватися італійською без акценту. Я поставила перед собою мету – ніколи не виконувати ролі іноземки. Це дуже позитивно вразило режисерів, із якими я працюю. Крім роботи в театрі та зйомок у фільмах, Антоніна працює актором в італійському журналі фотороманів Grand Hotel. – В італійців стало традицією щоп’ятниці купувати цей журнал. Структура фотороманів така сама, як і в коміксах. У кожному випуску є кілька «серій», які продовжуються у наступному номері журналу.