Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
На Прикарпатті весільні вінки роблять з гусячого пір’я
15:49
75-річна Параска Кушляк – єдина в Україні майстриня, яка вміє плести оригінальні весільні вінки з гусячого пір’я, – організувала у коломийському музеї Писанка майстер-клас із цього прекрасного давнього та забутого мистецького ремесла. Великі пишні вінки наречена та дружки одягають лише у двох прикарпатських селах – Великому та Малому Ключевах. Починаючи з 1970-их років цей звичай почав забуватися. Технологію виготовлення шедеврального головного убору молодої досконало знає пані Параска. Великий круглий вінок з гусячого пір’я, робить чарівних «княгинь» (так тут називають наречених – авт.) ще кращими, ставнішими і справді схожими на королівен. «Благослови Боженьку нашим дівочкам віночки зачинати», – тричі хрестить накриті хусткою сита майстриня, яка починає перебирати чималеньку купу білесенького гусячого пір’я, бісеру та леліток. «Виготовлення вінка – справа нелегка, – говорить пані Параска. – Спочатку треба поскубсти (поскубти) гусей. Пір’я вибирають переважно закручене, з-під крил, і дивляться, щоб воно було однакового розміру, приблизно 5-6 сантиметрів». Хоча пір’я не з кожної гуски годиться на весільний вінок. Якщо птаха має хоча б кілька сірих або чорних пір’їнок, то її краще не чіпати, бо молода може захворіти. «Колись гусей було в селі багато, а ось тепер з цим трохи біда», – сміється майстриня. Обскубане пір’я жінки перебирають і промивають у дощовій воді з милом. З п’яти-шести пір’їнок складають пелюсточки, з яких роблять квіточку («косичку»). Всередину вкладають тоненьку жилку, на яку нанизують різнокольоровий бісер та лелітки. Потім таких 12-14 квіток зв’язують у напівкруглий вінок. Таких віночків на голові «княгині» має бути два: менший – спереду, більший – ззаду. На виготовлення кожного вінка одна майстриня витрачає приблизно три тижні. «А вже на весіллі, коли молоду до шлюбу збираємо, – каже пані Параска, – перед цими вінками на голові молодої кладемо оксамитову смужку з квіточками з бісеру та позолочені позліткою». Заплести молоду в такий пір’яний вінок, який важить в середньому від 5 до 8 кілограм, теж справа не з легких. Для цього дівчині заплітають маленькі кіски. Кладуть дві-три хустини, до яких пришивають пір’яний вінок. Позаду пір’яного вінка кладуть ще один широкий вінок з цупкого паперу. На нього намотують різнокольорові стрічки. Такий процес заплітання молодої триває 2-3 години. Відповідно важким є і розплітання. На запитання скільки коштує уся ця краса, жіночки загадково усміхаються і кажуть, що це її та Божа таємниця. «Аби молоді тільки у злагоді та любові жили, а вже що їхні батьки дадуть за вінок, – то нас не образять», – лагідно каже Параска Кушляк. До речі, у селі здавна знають, що убори «княгиням» може робити тільки старша жінка, у якої склалося щасливе сімейне життя, яка не сварилася з чоловіком, виростила здорових дітей та має внуків. Її повинні поважати в церковній та сільській громаді. Наразі майстриня шкодує, що не має кому передати свої вміння. Молоді не хочуть та й кажуть, що не модно. Проте Параска Іванівна надії не втрачає. І цей майстер-клас став своєрідною популяризацією ключівського весільного вінка.
Головна 
75-річна Параска Кушляк – єдина в Україні майстриня, яка вміє плести оригінальні весільні вінки з гусячого пір’я, – організувала у коломийському музеї Писанка майстер-клас із цього прекрасного давнього та забутого мистецького ремесла.
