Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Верховна Рада прийняла в першому читанні проект закону "Про обов'язкове встановлення категорій об'єктам туристичної інфраструктури" (№7293). У пояснювальній записці до документа відзначається, що його автори хотіли підвищити якість надання готельних послуг і забезпечити належну підготовку до успішного проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Разом з тим, прийнятий за основу законопроект не забезпечує її реалізації, зате містить низку недоліків та розбіжностей з чинним законодавством. Так, документом передбачається вилучити з чинного закону про туризм статтю 18, якою встановлено принципи сертифікації та стандартизації у сфері туристичної діяльності, і внести зміни до ст. 19 про обов'язкове присвоєння об'єктам туристичної інфраструктури (готелям, іншим об'єктам, призначеним для надання послуг з розміщення, закладам харчування, курортним закладам тощо) відповідної категорії - на сьогодні це роблять за заявою власника. При цьому пропонується ввести заборону на надання послуг з розміщення без наявності свідоцтва про присвоєння певної категорії. В Україні діє велика кількість послуг розміщення у сфері відпочинку - від комфортабельних готелів преміум-класу до приватних будинків, які працюють в сегменті зеленого туризму. Без сумніву, орієнтуючись на європейські стандарти і готуючись до прийому Євро-2012, необхідно забезпечити іноземним туристам належний рівень обслуговування відповідно до їхніх побажань і можливостей, а також прийнятих у світі стандартів обслуговування. Саме про це, мабуть, і піклувалися автори документа. Так, законопроектом пропонується взагалі виключити систему стандартизації і сертифікації у сфері туристичної діяльності, посилаючись на корумпованість у цій сфері. Однак це не вирішить проблему, зате призведе до погіршення якості туристичних послуг, оскільки система стандартизації та сертифікації передбачає не тільки присвоєння готелям певних категорій - це поняття значно ширше. Державними органами в сфері туризму спільно з Державним науково-дослідним інститутом "Система" в 2003 р. були розроблені та наказом Держспоживстандарту України (від 08.12.2003 р. №225) затверджені національні стандарти: ДСТУ 4268: 2003 "Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги" та ДСТУ 4269:2003 "Послуги туристичні. Класифікація готелів". Наказом Держспоживстандарту України від 28 лютого 2006 року №54 затверджено новий національний стандарт ДСТУ 4527:2006 "Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення". Стандарт набрав чинності з жовтня 2006 року. Він максимально узгоджений з Європейським стандартом EN № 18513:2003 "Готелі та інші типи розміщення туристів. Термінологія". Новий стандарт дає визначення всіх основних типів засобів розміщення, які можуть бути використані. У ньому надано визначення типів номерів і типам тарифів. Крім того, державна служба туризму і курортів України сьогодні продовжує роботу над розробкою проектів національних стандартів: ДСТУ "Послуги туристичні. Туризм сільський. Загальні вимоги"; ДСТУ "Послуги туристичні. Позначення туристичних шляхів активних видів туризму"; ДСТУ "Послуги туристичні. Туристичні агентства та туристичні оператори. Терміни та визначення". Стандартизація спрямована на впорядкування в певній галузі шляхом встановлення спеціальних вимог до продукту або послуги, в тому числі якості, кількості, упаковки, маркування тощо. Стандартизація в туризмі спрямована на досягнення оптимального ступеня порядку в цій сфері, результатом якої має бути підвищення ступеня відповідності продукції та послуг їх функціональному призначенню, усунення бар'єрів в торгівлі та сприяння науково-технічному співробітництву. Таким чином, скасування системи стандартизації в галузі туризму призведе до того, що туристичні послуги (крім послуг з розміщення) будуть надаватися суб'єктами туристичної діяльності на свій розсуд, при цьому їх якість не завжди буде відповідати уявленням про це туристів з європейських країн. Це скоріше призведе не до поліпшення якості туристичних послуг, а навпаки - збільшиться кількість скарг на якість туризму в Україні. Система сертифікації згідно з чинним "Порядком встановлення категорій готелям та іншим об'єктам, які призначені для надання послуг з тимчасового розміщення (затвердженим Постановою Кабінету Міністрів №803 від 29 липня 2009 року) є передумовою присвоєння готелям відповідної категорії. Таким чином, сертифікація покликана підтвердити не просто категорію готелю або її якість, а в першу чергу її безпеку для життя і здоров'я людей. Оскільки законопроект передбачає обов'язкове присвоєння об'єктам туристичної інфраструктури категорій, пропонується також покласти на Кабінет Міністрів розробку порядку встановлення відповідної категорії. На сьогодні у світі існують близько 30 різних систем класифікації готелів. Основні з них: - система зірок, - система балів, - система букв (A, B, D, C), - система "корон" або "ключів". Найпоширенішою серед них є п'ятизіркова система класифікації, яка базується на французькій національній класифікації. Вимоги до "зіркової" класифікації неоднакові в різних країнах. Бальна, або індійська, система класифікації готелів передбачає поділ готелів на 5 категорій: 1 зірка - 100 балів, 2 зірки - 150 балів тощо. У Великобританії в системі використовується класифікація готелів на "корони", "ключі", "сонця", "алмази" та ін. Система букв (A, B, D, C) використовується в Греції. У пояснювальній записці ініціатори законопроекту пропонують ввести в Україні систему Hotelstars Union (Єдині європейські зірки), розроблену HOTREC. Ця система передбачає присвоєння готелю зірок на основі розроблених 270 єдиних критеріїв, при цьому для кожної категорії готелю необхідна наявність в засобі розміщення обов'язкової комбінації базових критеріїв і певних факультативних (додаткових) критеріїв. На сьогодні така система впроваджена в Австрії, Угорщині, Німеччині, Чехії та деяких інших країнах. Оскільки Україна позиціонує себе як європейська держава і в майбутньому планує стати повноправним членом Європейського Союзу, впровадження такої системи повинно позитивно вплинути на популяризацію серед європейських туристів. Оскільки такі критерії для кожної країни різні, то, вибираючи готель за кількістю зірок, турист ризикує отримати не той рівень комфорту, на який він сподівався, а введення єдиного стандарту дозволить туристам адекватно оцінити і порівняти готелі різних країн, оскільки тризірковий готель Німеччини буде аналогічним тризірковому готелю в Чехії чи Швеції. Разом з тим, запропонованою системою важко охопити існуючі в Україні засоби розміщення в сфері туризму. Чинним на сьогодні національним стандартом ДСТУ 4527:2006 "Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення", передбачено, зокрема, діяльність готелів, будинків відпочинку, пансіонатів, санаторіїв тощо, якість яких важко втиснути в рамки "зірковості". Враховуючи пропозицію авторів законопроекту, готелі, які орієнтовані на "туриста економ-класу", можуть просто зникнути з карти України, оскільки не "впишуться" в категорії "зірок". Приведення діяльності в Україні до вимог і стандартів Європи без сумніву позитивно вплине на сприйняття нашої держави у цивілізованому світі. Проте недоцільно бездумно переписувати норми чи правила певної країни, необхідно в будь-якому випадку враховувати не тільки інтереси населення держави і потенційних туристів, а й історично сформовані особливості правового регулювання в Україні.
Зоряна Топорецька, старший юрист ЮК "Юрімекс" www.real-estate.lviv.ua
Головна 
