Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Найбільш вражаюча риса обмінних валютних операцій - не колосальний обсяг угод, не волатильність курсів, а той факт, що ринок залишається долароцентричним, пише в статті для The Wall Street Journal Баррі Ейченгрін, професор економіки Каліфорнійського університету в Берклі. Коли південнокорейський оптовик хоче імпортувати чилійське каберне, він купує не чилійські песо, а американські долари, щоб розплатитися з чилійським експортером, пояснює автор. 'Власне, долар - практично єдине платіжний засіб при угодах між Чилі і Південною Кореєю, хоча в обох цих країн торгівля з США - менше 20% зовнішнього товарообміну', - пише він. Загалом 85% угод з купівлі або продажу іноземної валюти - це обмін інших валют на американські долари. У доларах встановлює ціну на нафту ОПЕК, в доларах деномінована половина всіх міжнародних боргових зобов`язань. Більше 60% інвалютних резервів центробанків і держав становлять доларові резерви. 'Але ще більше вражає, що епоха панування долара добігає кінця', - вважає автор. На його думку, у найближчі 10 років ситуація радикально зміниться, і за світове панування будуть змагатися декілька валют. Автор називає три стовпи, на яких тримається нинішній панування долара. По-перше, 'доступність деривативів, які допомагають застрахуватися від ризику коливань курсу долара, не має собі рівних. Долар - найзручніша валюта для корпорацій, центробанків і урядів'. По-друге, долар - 'загальне притулок від бур'. По-третє, у долара майже немає конкурентів: інші країни, що славляться стабільністю, наприклад Швейцарія чи Австралія, недостатньо великі. У даний момент всі ці три стовпи захиталися, вважає автор. 'По-перше, монополію долара підривають нові технології', пише автор: якщо раніше долар воліли за його зручність, то сьогодні легко на комп`ютері порівняти курс різних валют в реальному часі. По-друге, у долара вперше за 50 років з`являються реальні суперники - євро і китайський юань. На думку автора, уряди європейських країн не відмовляться від євро і в порядку боротьби з кризою випустять єврооблігації. Китай, зі свого боку, приймає швидкі заходи для перетворення юаня у світову валюту. По-третє, є небезпека, що в надійність долара перестануть вірити: держборг США наближається до 75% ВВП, і іноземні інвестори не бажають складати всі яйця в доларовий кошик. У результаті обстановка у світі стане більш значущою. 'Більше не буде автоматичного зміцнення долара і розмірного ослаблення інших основних валют в ситуаціях, коли фінансова волатильність підвищується', - пише Ейченгрін. На його думку, тепер у кризові моменти інвестори будуть вкладатися і в євро, і в юань, і в долар. Життя американських компаній ускладниться: їм доведеться піти на додаткові витрати на обмін валюти і захист від збитків через коливань обмінного курсу. Європейським та китайським банкам і компаніям, а також їх іноземним партнерам, навпаки, стане легше жити - вони зможуть користуватися євро і юанем для двосторонніх угод і не витрачатися на купівлю доларів. При цьому уряд США більше не зможе задешево фінансувати свій бюджетний дефіцит, тому що попит на облігації Казначейства США впаде. Доведеться скорочувати дефіцит поточного рахунку - тобто більше експортувати, а значить, зробити американські товари більш конкурентоспроможними. А для цього знадобиться послабити курс долара - приблизно на 20%, вважає автор. У результаті імпортні товари в США подорожчають, і рівень життя впаде приблизно на 1,5% - 'не економічна катастрофа, але чутливий удар по гаманцю'. 'З іншого боку, коли в США в наступний раз з`явиться міхур на ринку нерухомості, китайці не будуть сприяти його роздування', - зауважує автор. Джерело: The Wall Street Journal
Головна 
Найбільш вражаюча риса обмінних валютних операцій - не колосальний обсяг угод, не волатильність курсів, а той факт, що ринок залишається долароцентричним, пише в статті для The Wall Street Journal Баррі Ейченгрін, професор економіки Каліфорнійського університету в Берклі. Коли південнокорейський оптовик хоче імпортувати чилійське каберне, він купує не чилійські песо, а американські долари, щоб розплатитися з чилійським експортером, пояснює автор. 'Власне, долар - практично єдине платіжний засіб при угодах між Чилі і Південною Кореєю, хоча в обох цих країн торгівля з США - менше 20% зовнішнього товарообміну', - пише він.
