Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Розраховувати на «блакитний Дунай» Україні поки що не доводиться
10:10
Спеціальна робоча група, створена для реалізації завдань, визначених під час засідання Комітету з економічних реформ при Президенті України, продовжила роботу в регіонах. Цими днями члени робочої групи познайомилися з технічним станом систем централізованого водовідведення Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької областей, міст Жовті Води та Кривий Ріг Дніпропетровської області, а 24 березня підсумували ситуацію під час наради в Одесі. У ній взяли участь віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Віктор Тихонов, радник Президента України Валерій Пустовойтенко, заступники голів обласних державних адміністрацій, які опікуються питаннями ЖКГ, представники місцевих органів влади, науковці.
На сьогоднішній день всі південні області України слабко забезпечені централізованими системами водовідведення. Так, у Миколаївській області такі системи мають лише 36 населених пунктів із 920, або 4% від загальної чисельності, в Одеській – 2,7%, в Херсонській – 4,4%, у Запорізькій – 5,6%. Варто зазначити, що централізоване водовідведення – це «розкіш» у містах та частині селищ міського типу, в сільських населених пунктах про її облаштування місцеві мешканці навіть не мріють. Інше питання – в якому стані перебувають наявні каналізаційні очисні споруди, чи спроможні вони на сучасному рівні задовольнити потреби мешканців південних регіонів? На жаль, тут проблеми щороку загострюються. Згідно з офіційною інформацією, поширеною під час наради, у Запорізькій області 39,2% каналізаційних мереж перебувають в аварійному та ветхому стані, так само, як і 35,6% головних колекторів. А в Токмацькому районі питома вага аварійних та ветхих каналізаційних мереж загалом сягає 81,9%. У Херсонській області 38,3% - аварійних та ветхих каналізаційних мереж і 48,7% - головних колекторів. У самому обласному центрі нараховується 171,8 кілометра негодящих мереж каналізації. Понад 64% очисних споруд Херсонщини потребують реконструкції, удосконалення технологічного процесу та обладнання. Найбільша питома вага ветхих та аварійних каналізаційних мереж на Миколаївщині припадає на Снігурівський район. Тут таких 69,6%. А загалом по області в складному стані перебувають 23,5% каналізаційних мереж і 25,3% - головних колекторів. У ряді населених пунктів при наявному централізованому водовідведенні відсутні очисні споруди. Наприклад, у смт. Арбузинка вони не працюють, а в с. Полігон Жовтневого району потребують завершення будівництва. Особливе занепокоєння у членів робочої групи викликав стан очисних споруд на Одещині. Питома вага ветхих та аварійних каналізаційних мереж у сільській місцевості тут коливається від 80 до 100%. А це означає, що рівень небезпеки тут уже сягнув критичної межі. Не набагато ліпше виглядає ситуація й у багатьох містах та селищах. Так, у місті Ананьєв 51% проблемних каналізаційних мереж, в Арцизі та Роздільному – по 50%, в Рені – 44%, у Вилкове – 46%, Білгород-Дністровському – 43%. «Треба зазначити, що ряд міст розташовані поблизу Дунаю, - сказав радник Президента України Валерій Пустовойтенко. – Відтак, ця велика водна артерія на території України дуже забруднена, про «блакитний Дунай» нам мріяти не доводиться. Гостроти проблемі додають і наші сусіди, наприклад, Молдова, які також не надто стежать за тими викидами, які потрапляють до цієї річки. Отже, питання екології Дунаю з національного переростає до міжнародного масштабу. І, на мою думку, до його вирішення більш активно має долучитися Міністерство закордонних справ України. Я не виключаю проведення міжнародних конференцій, інших заходів, які можуть підштовхнути уряди європейських країн до спільного вирішення наявної проблеми». Неочікуваною для багатьох учасників наради стала проблема очисних споруд в пенітенціарних закладах південних регіонів. З’ясувалося, що в тюрмах і колоніях вони взагалі відсутні. І це незважаючи на те, що практично всі такі заклади вражені туберкульозом, причому, у відкритій його формі. А отже, небезпечна хвороба може реально загрожувати здоров’ю людей, які мешкають неподалік від місць позбавлення волі. Тож доречною є пропозиція Валерія Пустовойтенка: питання фінансування облаштування очисних споруд в закладах пенітенціарної системи мають бути невідкладно взяті під контроль уряду. Учасники наради привернули увагу ще до однієї проблеми, вона стосується недостатнього завантаження потужностей каналізаційних очисних споруд та систем водовідведення. В деяких містах вони завантажені лише 18-30%, а в окремих – менше 10%. Це зумовлено зупинкою роботи великої кількості промислових підприємств у регіоні, відтоком робочої сили, складною демографічною ситуацією. Таке неповне завантаження впливає на здорожчання відповідних послуг, вони стають непідйомними для місцевого населення, для місцевих органів влади. Бо ж і місцеві бюджети наповнюються незадовільно, оскільки не працюють підприємства. Натомість позитивний приклад вдалого господарювання демонструють одесити. Більшість очисних споруд у місті працюють нормально і не викликають нарікань. Так само, як і тарифи за їхні послуги. Справа в тому, що місцеві органи влади, на балансі яких перебувають ці споруди, здали їх в оренду комерційній структурі на 49 років. Тепер вона дбає і про їх поточний стан, і про очищення, і про реконструкцію, і про енергозбереження - все це їй вдається досить добре. Вона навіть змогла побудувати на території очисних споруд окремий цех, який виготовляє пластмасові труби - саме вони використовуються під час технічного переоснащення мереж в Одесі. Інша комерційна структура звела насосну станцію, яка відкачуватиме стоки на глибинне водовідведення у Чорне море. Вона займається облаштуванням колектора з товстостінною трубою. Це лише п’ятий відповідний проект у світі. «Сьогодні необхідно дбати про сучасні підходи - як у будівництві централізованих систем водовідведення, так і у їх експлуатації, - зазначив Валерій Пустовойтенко. – Важливо зняти зайвий тягар таких питань з місцевих органів влади. Головне, щоб нові форми господарювання пішли на користь і місцевому населенню, і довкіллю регіонів». Робоча група продовжуватиме вивчати ситуацію щодо технічного стану централізованих систем водовідведення та очисних споруд – 29 березня відбудеться чергова нарада в Києві, а 31 березня – у Рівному.
Максим НАЗАРЕНКО, Національний прес-клуб «Українська перспектива»