Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Українська ГТС у хорошому стані, треба дбати про її рентабельність
16:29
Питання газової енергетики у програмі «Без кордонів», спільному проекті радіо «Ера» та радіокомпанії «Голос России», обговорювали з провідним експертом енергетичних програм Центру Разумкова Сергієм Дяченком. Мережеве видання «Політ ю-ей» наводить переказ цієї передачі. Розмова почалася зі статистики. Знавець розповів, що був час, коли Україна споживала до 78 млрд. кубометрів газу, але це все — початок 90-х, коли за інерцією використовувався дешевий газ там, де це було заплановано ще при Радянському союзі. Зараз же споживання газу скоротилося до 50 млрд. кубів, але це кризовий рівень, оскільки різко впало промислове споживання і газ практично не використовується в електроенергетиці. У цілому, зараз близько 18 млрд. кубів споживає населення, комунальні служби — 10 млрд., тобто це підприємства теплокомуненерго. Знавець сказав, що власного газу видобувається двадцять один мільярд, а понад два мільярди з них добувають приватні компанії. Пан Дяченко сказав, що хоча потреби населення можна покрити не тільки за рахунок власного газу, але газу державного, проте газове питання безпосередньо стосується всього населення України. Оскільки сьогодні близько 50% експорту це — металурги з хіміками і якщо для них ціна на газ буде неконкурентною і вони одночасно зупиняться — країна впаде, впаде економіка. На запитання ведучої чи можна ліквідувати великі підприємства чи модернізувати їх, пан Дяченко відповів: «Це дуже делікатне питання. Енергомісткість ВВП в чотири рази перевищує світовий стандарт. Але чому? Через структуру промисловості, яка нам дісталася у спадок. У нас енергомісткість металургійних і хімічних підприємств відстає від світових стандартів, вони споживають газу вище світових норм на 30%. Але, маючи такі обсяги енергомісткої промисловості, держава просто зобов’язана займатися гарантією забезпечення її паливом. Зараз ситуація спростилася у зв’язку зі світовою кризою, оскільки впало споживання газу і в Росії профіцит, але ще 3–4 роки активно велася дискусія про темпи зростання споживання газу». «Колись моїм першим завданням в Мінпаливенерго було порівняння собівартості 1 квт. енергії, отриманої на власному вугіллі, імпортному вугіллі, газі й мазутному паливі, — розповів пан Дяченко. — Що вийшло? На той момент, щоб ви розуміли ситуацію з газом, ми брали 30 млрд. кубометрів у Газпрому в рахунок транзиту і докуповували необхідні обсяги у ІТЕРА за 60 доларів за тисячу, це кінець 2000 року — початок 2001 року. Розрахунки показали, що вугілля, якщо перераховувати через умовне паливо, 1:1 — наше та імпортне, якість вирівнювало ціну повністю, а на газі було на 20% дорожче. Про мазут і говорити не варто, тому що це все одно, що на золоті працювати. Але це все теплові електростанції, в теплоелектроцентралях трохи інша економіка. Західна Європа може собі дозволити обігріватися газом, тому що таким чином вона оплачує здоров’я людей». Ведуча поцікавилася станом нашої ГТС, оскільки будувалася вона у 70–80 роки, і нічого кардинального в цій галузі з тих пір не відбувалося, але заміна труб, обладнання напевно необхідна. «Нафтогаз щорічно виділяє близько двох мільярдів гривень на модернізацію, — відповів знавець. — У нас зараз одна з найсучасніших систем технічного зв’язку на газопроводах. Хоч і не проводився повноцінний технічний аудит, однак, в непоганому стані, на думку багатьох фахівців, лінійна частина. У нас застаріли компресорні станції, це факт. Їх з 60-х років латають, але зараз є один з варіантів проекту збільшення пропускної спроможності на 20% тільки за рахунок модернізації компресорних станцій. Це не так дорого і Україна вкладає достатню великі кошти, і, якщо б у Трансгазу не забирали ці гроші, а ми беремо вже близько 3 млрд. за транзит, частина яких могла б виділятися на модернізацію, ми б не говорили про залучення спеціальних коштів. Питання про модернізацію виникло, коли збільшувалися обсяги поставок газу до Європи. Спочатку ставили питання про спільну експлуатацію, потім виникло питання про обхідні газопроводи, тобто перш за все йшлося про збільшення обсягів. Показником стану обладнання може служити те, що на українській ГТС не було серйозних аварій». За словами пана Дяченка, щодо транзиту газу, то 3 млрд. для країни з ВВП близько 90 млрд., напевно не буде крахом економіки втрата такого доходу, це гроші, безсумнівно великі для України, але катастрофи не буде. Є й інша сторона питання — рентабельність, тобто мінімальний обсяг газу, який повинен проходити через трубопровідну систему, щоб вона хоча б була рентабельною. Якщо ми досягнемо нижньої точки обсягів, нам потрібно буде, або піднімати тариф, або дотримуватися цього обсягу. Так само, на прохання ведучої, пан Дяченко прокоментував видобуток сланцевого газу в Україні. «Видобуток сланцевого газу принципово відрізняється від інших газоносних порід. Революція в Штатах з видобутку сланцевого газу пов’язана з технологією гідророзриву порід, але така технологія небезпечна. Потрібно пробурити велику кількість свердловин, потім порода розмивається спеціальним розчином, який може порушити водний баланс, він може потрапити в ґрунтові води і погіршити їхню якість. Так само при зміні водного режиму повинно відбутися просідання. Якщо це відбувається далеко від населених пунктів, то ніяких проблем немає, тому в Америці це цілком можливо, в Європі ж зовсім інша картина. Тому в Європі велика увага приділяється заходам, які дозволили б вирішити екологічні питання». «Думаю, що в Карпатському регіоні, а це найбільш ймовірне місце покладів сланцевого газу, будуть добувати, то ці проблеми можна вирішити, але в України хороші перспективи видобутку і природного газу», — додав пан Дяченко. Ведуча запитала про те, чи є під Зміїним островом, навколо якого так багато розмов велося у пресі, газ. На що знавець відповів, що газ, безумовно, є, і це найперспективніше місце видобутку газу, але там є проблеми. «Ми можемо проводити видобуток на глибині не більше 70 метрів, а для установки глибоководних платформ у нас немає технологій. Серйозні іноземні компанії обережно ставляться до виходу сюди, але компанії „Шелл” і „Ексон” ведуть переговори. З точки зору нашої країни було б краще, якби вони брали ділянки ще не розвідані, оскільки розвідка є великою проблемою для України. Фінансування падає, а для того, щоб продовжувати видобуток треба, щоб приріст виявлених родовищ дорівнював видобутку, а у нас на 4% зменшився видобуток, тільки тому, що ми виробили поклади. Щоправда, був проміжок часу, коли ми почали нарощувати запаси — початок 2000 і до 2007 року. Зараз же спостерігається спад. Щоб втримати видобуток на сьогоднішньому рівні потрібно 1,5 млрд. дол. щорічних інвестицій». Ведуча попросила розповісти про формулу встановлення цін на газ. Знавець пояснив, що у кожної країни своя формула. Теоретично розрахунки проводяться в такий спосіб: створюється кошик конкурентних видів палива, робляться розрахунки через умовне паливо, але у нас це проходить якось не так. «Наші теплоцентралі переходять на вугілля, яка тут може бути конкуренція, швидше за все торг щодо газу був зовсім в іншій площині», — сказав знавець. На питання наскільки вигідна і перспективна для України переробка газу, пан Дяченко зауважив, що для нас розвиток газомісткого виробництва невигідний. Це можуть робити країни, у яких є доступ до дешевого ресурсу. Україні ж потрібно змінювати структуру промисловості, а газомістке виробництво нехай розробляє Росія і Казахстан. «Я не можу зрозуміти, як можна зробити те, до чого закликає Путін — об’єднати атомну і газову енергетику, це буде поглинання, а не об’єднання», — висловив думку знавець. Потрібно розуміти, які соціальні функції зараз виконує Нафтогаз, як діяти з боргами, застарілою інфраструктурою, великою кількістю нерентабельних виробництв, всі ці проблеми не можуть бути вирішені на партнерських умовах. «Тому, коли говорять про це, я бачу купу популізму і невирішених проблем, чому б краще не реалізувати проект спільної подачі електроенергії в ЄС?».
Головна 
