Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
У Чорнобильській зоні - нова бомба сповільненої дії?
15:30
5 жовтня в Чорнобильській зоні відчуження на майданчику комплексу "Вектор" розпочали будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання. Воно фінансується урядом Великобританії в рамках програми G8 «Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення» і Європейським Союзом. Склад іоновипромінюючого сміття планують ввести в експлуатацію в кінці 2012 - початку 2013 року. Зберігати небезпечні відходи тут будуть мінімум 50 років.
У ЗМІ з`явилися інформації, які недвозначно натякають на те, що в Чорнобильській зоні буде нова бомба уповільненої дії. Екологи дане рішення теж сприйняли в штики. Зокрема, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко заявляла, що організація виступає категорично проти експлуатації будь-якої частини території зони відчуження до проведення тотального екологічного аудиту та паспортизації всіх ділянок зони відчуження.
"Якщо, не дай Бог, на цих територіях побудують сховище ядерних відходів, то вони назавжди будуть втрачені для подальшого використання. Те, що деякі ділянки відновилися, говорить про великі реабілітаційні сили природи. Але 25 років - це набагато менше, ніж період напіврозпаду радіоактивних елементів», - відзначала Т.Тимочко.
Іншими словами, якщо ми хочемо в майбутньому зробити зону навколо ЧАЕС «зеленою», то будівництво таких об`єктів категорично неприпустиме. А якщо ми їх там зводимо, то дана територія назавжди залишиться «зоною».
До речі, як приклад для занепокоєння «в розмовах на кухні» згадують інцидент у Франції 12 вересня - вибух на території ядерного комплексу "Маркула".
(Ядерний комплекс "Маркула" введений в експлуатацію в січні 1956 року, є одним із 10 ядерних дослідницьких центрів Франції. На його території діють три реактори, які працюють на MOX-паливі. Вони використовуються виключно в інтересах науково-дослідного центру та енергії споживачам не постачають).
Зараз цим випадком займається Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ). Вибух стався в одній із печей на майданчику з переробки та упаковки низькоактивних ядерних відходів центру Centraco. В результаті події одна людина загинула, щонайменше четверо постраждали. ЗМІ повідомляли про можливий витік радіації, але згодом цю інформацію спростували. У центрі Centraco переробляють об`єкти, побічно пов`язані з атомною промисловістю - клапани, насоси, деякі вузли, а також уніформу співробітників ядерного центру. У безпосередній близькості від місця події ядерних реакторів немає. Таким чином, нема мови про радіоактивний викид і опромінення постраждалих у результаті інциденту.
У «чорнобильському» сховищі не будуть складати відпрацьоване ядерне паливо та радіоактивні елементи. Але все ж небезпечне звалище розташується під боком тримільйонної столиці. Безумовно, такі відходи повинні зберігатися централізовано, необхідний найсуворіший контроль та паспортизація об`єкта, аби виключити «випадкові» знахідки джерел випромінювання на міських смітниках, чи в купах металобрухту на підприємствах. Але, може, потрібно було підібрати інше місце для зберігання такого «добра».
У зв`язку з цим хочеться нагадати звіт ТСК Верховної Ради з розслідування зловживань у Києві за червень 2009 року. Її головний висновок - столиця перебуває на межі глобальної техногенно-екологічної катастрофи. (Цей звіт комісії підтримали 10 з 11 членів ТСК. Водночас, 5 червня 2009 року Верховна Рада не затвердила його).
У звіті, де вказували найнебезпечніші об`єкти столиці - колектори, що відпрацювали своє, будівництва, які загрожують життєдіяльності міста, місця під загрозою підтоплення та інше, говорили про 1196 потенційно небезпечних об`єктів з високим ступенем ризику, в тому числі 39 хімічно небезпечних та 2 радіаційно - Інститут ядерних досліджень НАН України та спецкомбінат «Радон». Тільки в 2008 р. у столиці було зареєстровано понад 1300 надзвичайних ситуацій, в т.ч. більше 1000 - техногенного характеру. Кількість загиблих - понад 400.
Говорячи про спецкомбінат «Радон», автори звіту нагадують, що "14 років минуло, як забруднення промислової площадки тритієм визнали радіаційною аварією 3-го рівня. Вартість робіт із мінімізації наслідків аварії - ліквідувати її неможливо - перевищує 17 млн. грн. Виділено було менше 4,5».
Думаю, на сьогоднішній день ситуація не змінилася, просто змінити її нема за що.
То що ж таке нинішнє будівництво сховища - черговий удар по екології столичного регіону, чи правильне рішення як з наукової, так і з економічної точки зору?
Анатолій Шведов, старший науковий співробітник Інституту ядерних досліджень Національної академії наук України вважає, що «заяви про прийдешню катастрофу у зв`язку з будівництвом сховища не більше ніж марення з однієї тільки причини: люди, які декларують це, не аналізують реальну ситуацію».
«По-перше, що стосується ситуації на проспекті Науки (Інститут ядерних досліджень - ред.). Всі об`єкти, які містять радіоактивні матеріали, знаходяться під комплексним захистом і контролем МАГАТЕ, висококласного персоналу інституту. А про те, що цей об`єкт безпечний, говорить, у першу чергу, той факт, що поряд знаходиться селище «Жовтневе», забудоване дуже небідними людьми. Значить там все нормально».
Що ж до підприємства «Радон», де збираються технологічні радіоактивні відходи (наприклад, отримані в результаті медичних досліджень), то, за словами експерта, «це - строго режимне підприємство, його робота жорстко контролюється».
А тепер про Чорнобильську зону. «Вона тому й була відведена під будівництво, бо повністю вивчена. Проведено картографування всієї забрудненої території, дані опубліковані, досліджувати ситуацію продовжують радіологічні підрозділи та Академії наук, всі, хто цим має займатися. Тому всі розмови про те, що це біда для Києва - безпідставні. Все нагадує розмови про Київську ГЕС - дамба завалиться, 11-метрова хвиля накриє лівий берег столиці. А хто-небудь із «теоретиків» розрахунки наводив, моделював процес, якщо, припустимо, зруйнувалася хоча б одна секція дамби. Подібні розмови - спекуляція», - зазначає А.Шведов.
За його словами, щоб такого не було, «всю необхідну інформацію повинні доносити людям, у першу чергу, держчиновники в обов`язковому порядку. Якщо не можуть це робити, то вони не відповідають займаній посаді. Головне, що повинно їх турбувати, аби люди спокійно спали, щоб їм не здавалося, що до їхнього 23 поверху добереться хвиля, або весь Київ покриє ядерна хмара. Тому потрібно розповісти населенню про реальну ситуацію. У нас гірша екологічна проблема в Кіровоградській, Дніпропетровській областях, але ніхто про це не говорить. А в Києві - все нормально. І радіоактивним мулом нікого не змиє. З 1986 року його стільки намило, що ніщо не змиє, хіба що ядерний вибух влаштувати на глибині 10 метрів на дні Київського водосховища. Це - донне відкладення, тим більше в річці. Спитайте гідрогеологів, вони підтвердять», - підкреслив експерт.
«Зона - оптимальний варіант для розміщення сховища, де можна буде централізовано складувати такі відходи під жорстким контролем. Загрози в цьому місту немає. Неспеціалісти повинні відповідати за свої слова. І взагалі, технологічними процесами, особливо в ядерній фізиці, мають займатися експерти, які володіють певними знаннями, а не політики і чиновники. У нас порядок ще не скоро наведуть. Зараз головне, хто буде керувати процесами і отримувати прибуток, це стосується і ядерної галузі. А такий підхід недопустимий», - вважає А.Шведов.
Виходить, поки хвилюватися не варто. Цікавішою буде ситуація, коли в зоні відчуження вирішать побудувати сховище відходів ядерного палива. Місце для нього підібрав Кабінет Міністрів (відповідно до урядового законопроекту «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом», правда, він ще не прийнятий парламентом). ЦСВЯП може розміститися між селами Стара Красниця, Буряківка, Чистогалівка і Стечанка Київської області. Скидати ядерне сміття туди будуть Рівненська, Хмельницька та Південноукраїнська АЕС.
Причому важливий факт - громадські слухання щодо будівництва відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання (чого дотримуються під час зведення таких об`єктів ще з часів СРСР, а останні двадцять років особливо) не проводили через те, що будівництво здійснюється в зоні відчуження - з ким проводити?.. Швидше за все, так буде і з ЦСВЯП.
Втім, може, влада візьме до уваги один "маленький" нюанс - мова ж не просто про "пустельну" Чорнобильську зону, а про територію, яка знаходиться в безпосередній близькості від столиці держави - міста Києва. І проблема не тільки в тому, що у випадку якихось катастроф під загрозою столиця країни, тобто місто, до безпеки якого повинні виявляти особливу увагу всі відповідальні органи. Мова йде про безпеку мешканців мегаполісу, чиє населення реально вже наблизилося до 5 мільйонів осіб. І саме серед киян і жителів містечок-супутників повинні проводити згадані вище громадські слухання.
У 2009 році уряд Юлії Тимошенко не зміг домогтися «благословення» парламенту на таке будівництво, законопроект відкликали. Кабміну Миколи Азарова, швидше за все, пощастить більше. До речі, уряд вже звернувся до парламенту з проханням розглянути законопроект про розміщення "там, де потрібно" таких об`єктів як ЦСВЯП в першочерговому порядку. А щодо «зеленої галявини», на яку нам обіцяли перетворити чорнобильську зону, то ідеї, напевно, не судилося бути реалізованою. Втім, цього й варто було очікувати...
Головна 
